Від бліндажів до підземних містечок: як посилюють захист військових на фронті

Сучасна війна диктує нові виклики — через засилля повітряних загроз підземні укриття стають життєво необхідними.

Підземний захист будується на всіх рівнях: від бліндажа до командних пунктів бригад і корпусів.

Підрозділи Сили оборони України активно облаштовують підземні укриття поблизу лінії фронту з усім необхідним — робочими приміщеннями, спальними місцями, кухнею та навіть душовими.

Мінімізувати присутність військових на відкритій місцевості, аби вони не були ціллю для ворожих дронів, — одне з пріоритетних завдань, до якого активно залучено Міністерство оборони України.

У планах — розбудова підземної системи тактичних, оперативних і стратегічних складів, а також пунктів управління.

Підземні міста

З розширенням кілзони створення підземних споруд стає необхідністю. І йдеться не лише про укриття, але і про тунелі між позиціями та на шляху до них.

Нещодавно в одному з підземних командних пунктів поблизу фронту побував Президент України Володимир Зеленський.

Міністр оборони України Євгеній Хмара також наголошує, що зараз вкрай важливо убезпечити нашу логістику, зокрема під землею.

«Фортифікації сьогодні — це вже не лише лінії та смуги, які мають зупиняти ворога. Йдеться про розгалужену систему тунелів в глибині оборони, захищені позиції для пілотів, укриття для нашої піхоти та ланцюжки для їхньої підтримки.

Основна ціль — мінімізувати перебування військових на відкритій території, зменшити вразливість наших воїнів під час пересування, обмежити обізнаність ворога про шляхи та періодичність постачання.

Тому наше завдання — масштабувати те, що сьогодні вже дає додатковий захист.

Паралельно у планах — розбудова підземної системи тактичних, оперативних і стратегічних складів, а також пунктів управління», — заявив Євгеній Хмара.

Під землею створюються цілі містечка, у деяких є навіть заїзди для вантажних авто, підземна парковка, їдальня, спальні місця тощо.

На різних напрямках фронту зараз будують тунелі, підземні укріплення. Це робиться для захисту наших військових від атак ворожих FPV-дронів і так званих дронів-ждунів, пояснює в ексклюзивному коментарі для АрміяInform речник 14-го армійського корпусу полковник Віталій Саранцев.

«Це дійсно зараз важливо для фронту, і це один зі способів збереження особового складу. І така діяльність розпочалась не зараз, вона проводиться вже досить довгий час. Є укриття, які стають цілими армійськими містечками у прифронтових районах. Є підземні споруди, з яких ведеться бойова робота, там же у доволі комфортних умовах розміщується та проживає особовий склад. У сучасній війні такі підземелля уже не рідкість і насправді необхідність», — наголошує Віталій Саранцев.

Укриття можуть бути різних форматів, оскільки командири намагаються максимально розосередити особовий склад. Один з прикладів захисних споруд — укриття з гофрованої сталі, які закопуються на певній глибині.

У такому укритті є все необхідне для проживання 6-8 осіб: електрика, буржуйка, кухня, санвузол. Обов’язково — запасний вихід на випадок блокування основного.

«Війна перейшла під землю», — пояснював нещодавно ситуацію на фронті командир корпусу «Хартія» полковник Ігор Оболєнський.

За його словами, ворог у смузі відповідальності корпусу пересувається мережею підземних шляхів. А отже, й відсіч йому доводиться давати в цих нестандартних умовах. Під землею тепер працюють і роботизовані комплекси, і дрони-камікадзе, і піхота.

«Поле бою стає прозорішим і небезпечнішим, тому всі ми шукаємо вихід. Наразі ми повинні думати далі. Наразі під землею ми ефективніші — як духом, так і технологічно», — підкреслив командир корпусу «Хартія».

Укриття рятують від артилерії та КАБів

Під землю переносять буквально все — і виробництво також. Наприклад, у підрозділі ДПСУ «Фенікс» облаштували власне виробництво боєприпасів до своїх БПЛА.

Самі військові напівжартома називають його «підземним заводом». Тут практично маленьке містечко, що розраховане на кількість особового складу, який працює тут на даній локації.

Є і житлова зона з усіма зручностями: холодна та гаряча вода, душові кабіни, пральні машинки.

Військовослужбовці 91-ї окремої Охтирської бригади підтримки, які зводять фортифікаційні споруди, розповідають, що вони будують одразу декілька десятків опорних пунктів, які розраховані на піхотне відділення.

Траншеї накриті гофрованим металом, є два виходи на випадок блокування, три бійниці для контролю напрямків, облаштовані димар і вентиляція. А сам бліндаж має три накати кругляка. Міцність такої конструкції перевірена боями.

«Ми робили такі самі укриття на іншій ділянці. І хлопці, які там були, казали, що було пряме влучання з артилерії 152 калібру. Укриття витримало. Лише пилюка піднялася. А потім біля того самого бліндажа десь за 10 метрів прильотів КАБ. Конструкція витримала. Звісно, що хлопців контузило. Але всі залишилися живі», — розповідає командир інженерно-саперного взводу Сергій на позивний «Марік».

Тривоги не завадять навчанню

Подібні укриття облаштовуються не лише поблизу фронту, але й у навчальних центрах та навчальних підрозділах бригад.

У підземних укриттях військовослужбовці відпочивають після важких навчань, а в холодну пору проводять і дозвілля. «Румтур» підземним помешканням свого часу показувала бригада «Хартія».

Підземні укриття створюють і на базі військових закладів. Наприклад, таке укриття обладнали в Одеській військовій академії. Тепер завдяки надійному укриттю навчальний процес триває і під час повітряних тривог.

Це перший в Україні підземний навчальний хаб саме для військовослужбовців. Його пріоритет — безпека. Простір розрахований на одночасне перебування близько 150 людей.

Торік в одному з навчальних центрів Сухопутних військ звели підземний тренувальний комплекс площею 650 м². Він дозволяє військовим, зокрема рекрутам на БЗВП, продовжувати навчання навіть під час повітряних тривог — без втрати темпу та годин підготовки.

Комплекс — це три навчальні зали, розраховані на одночасне навчання п’ятдесяти людей. Вони працюють незалежно, не заважаючи одне одному.

Під землею підтримується стабільна температура понад 19°C, є вентиляція, каналізація, дизель-генератор і протипожежна система.

У центрі тренуються не лише за лекційною програмою. Тут відпрацьовують роботу з безпілотниками — дрони справді літають поміж слухачів.

Еволюція укриттів

Підземні укріплення, й тунелі зокрема, суттєво підвищують стійкість усієї системи оборони на тактичному рівні, адже дозволяють або мінімізувати, або взагалі виключити ефективне застосування противником переважної більшості засобів ураження тактичного рівня, особливо БПЛА, пояснює в коментарі АрміяInform військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.

«До того ж дозволяють проводити тактичне перегрупування сил і засобів, матеріально-технічне забезпечення передових позицій, ротацію особового складу й ще цілий ряд ключових для передових підрозділів функцій не тільки у захищеному режимі, а й достатньо приховано для противника», — говорить він.

Значний практичний досвід в облаштування підземних укриттів має 1-й корпус НГУ «Азов». Там впевнені, що практика облаштування підземних укриттів, тунелів та комунікацій наближених до лінії бойового зіткнення на сьогодні є надзвичайно актуальною та важливою складовою сучасних бойових дій.

Такі інженерні рішення активно застосовуються різними підрозділами з огляду на специфіку та особливості ґрунтів і ландшафту на різних ділянках фронту, наголошує начальник інженерних військ 1-го корпусу НГУ «Азов» Юрій Сувала.

«Цей напрямок постійно еволюціонує: військові аналізують наявний досвід, адаптують і вдосконалюють методи роботи під свої потреби, а також переймають успішні практичні напрацювання. У сучасних умовах розвитку технологій розвідки, спостереження та ураження підземні фортифікації стають одним із ключових і надійних способів захисту особового складу, оскільки наземні позиції вже не завжди здатні забезпечити належний рівень безпеки», — пояснює Юрій Сувала.

У перспективі ця тенденція лише посилюватиметься, оскільки підземний захист є необхідною відповіддю на виклики сучасного поля бою.