Відкритість як ресурс оборони: як журналістика допомагає розвитку українського Defence Tech

Нову зброю недостатньо розробити. Потрібно переконати військових у її ефективності, забезпечити виробництво, знайти ресурси для масштабування та налагодити постійну взаємодію між розробниками й тими, хто застосовує техніку на фронті.

Іноді перешкодою для впровадження нових технологій стають не технічні обмеження, а недовіра до них. Військові не поспішають використовувати незнайомі рішення, виробники не завжди можуть довести їхню ефективність, а державні структури потребують підтвердження практичної цінності розробок.

У цьому процесі важливу роль відіграють медіа. Професійні публікації про оборонні технології можуть допомагати новим рішенням знаходити користувачів, залучати інвестиції та формувати довіру до української оборонної індустрії.

Водночас журналістика має виконувати й інше завдання — виявляти проблеми, перевіряти заяви виробників і забезпечувати суспільний контроль за використанням ресурсів.

Як поєднати ці функції? Чому публічність може прискорювати впровадження технологій? І чи суперечить боротьба з корупцією інтересам обороноздатності під час війни?

Ці питання обговорили учасники панельної дискусії «Як відповідально розповідати про оборонні технології» на Donbas Media Forum 8-10 жовтня 2026 року.

У дискусії взяли участь представники компаній «Четвертий Закон» і BlueBird Tech, редакцій «Оборонки» та «Мілітарного». Модерував обговорення Андрій Шевченко, керуючий директор Helsing в Україні.

Від розробки до фронту: чому новим технологіям складно отримати визнання

Створення нової військової технології ще не означає, що її почнуть використовувати бойові підрозділи. Навіть перспективні розробки можуть стикатися зі скептичним ставленням військових та державних структур. Особливо якщо йдеться про рішення, які суттєво відрізняються від уже звичних засобів ведення бойових дій.

Нові технології нерідко наштовхуються на скепсис потенційних користувачів, зазначив директор з комунікацій компанії «Четвертий Закон» Максим Саваневський, яка працює над технологіями автономності безпілотників.

За його словами, впровадження нових технологій нерідко стримується консерватизмом потенційних користувачів. Як приклад він навів розвиток автономних систем керування та наведення безпілотників.

Ще відносно недавно до таких рішень значна частина військових ставилася скептично. Були сумніви, чи зможуть вони ефективно працювати в реальних бойових умовах.

Подібне ставлення спостерігалося й щодо окремих ранніх технологічних рішень для дронів, які згодом знайшли практичне застосування.

Ситуація почала змінюватися після накопичення досвіду використання автономних систем. На панелі навели дані Brave1, згідно з якими за останні пів року кількість застосувань автономних технологій зросла вдесятеро.

Цей приклад, на його думку, демонструє, наскільки швидко може змінюватися ставлення до технології після підтвердження її практичної ефективності.

Однак для впровадження нового рішення недостатньо лише позитивних результатів випробувань. Важливо, щоб військові підрозділи знали про можливості технології, розуміли її призначення та були готові використовувати її у своїй роботі.

Технологічна перевага виникає не в момент створення нового виробу, а тоді, коли він починає вирішувати конкретні завдання на полі бою.

Як журналістика допомагає впроваджувати військові інновації

Публікації про оборонні технології можуть впливати не лише на їхнє сприйняття суспільством, а й на процес впровадження.

Журналісти допомагають поширювати інформацію про нові рішення, які ще не отримали широкого визнання. Коли технологія лише з’являється, її можливості можуть бути зрозумілими розробникам і невеликій кількості військових, які беруть участь у випробуваннях.

Однак для масштабування потрібна ширша професійна обізнаність. Інформація про результати застосування, переваги та обмеження нових систем дозволяє іншим військовим підрозділам краще оцінювати доцільність їх використання.

Поширення інформації про українські інновації допомагає змінювати ставлення до нових технологій, зокрема автономних систем, зазначали на дискусії.

Він наголосив, що публікації про оборонні розробки відіграють важливу роль у формуванні довіри до українського Defence Tech. І йдеться не лише про внутрішню аудиторію.

Інформація про технологічні досягнення України привертає увагу міжнародних партнерів, потенційних інвесторів та іноземних виробників. Завдяки цьому українська оборонна індустрія отримує додаткові можливості для розвитку. Водночас позитивний вплив журналістики не означає, що медіа повинні автоматично підтримувати кожну нову розробку.

Навпаки, довіра до повідомлень про військові технології залежить від незалежності редакцій, критичного ставлення до заяв виробників та перевірки інформації. Саме тому важливо розмежовувати просування комерційного продукту та професійне висвітлення технологічних змін.

Завдання журналіста — пояснити, яку проблему вирішує нова технологія, що відомо про її ефективність та які обмеження вона має.

Така інформація може бути корисною одночасно військовим, виробникам і суспільству.

Інвестиції, інженери та міжнародні ринки: навіщо оборонним компаніям публічність

Українські оборонні компанії працюють в умовах, коли потреба в нових технологіях постійно зростає, а конкуренція за ресурси стає дедалі відчутнішою. Для розвитку виробництва потрібні інвестиції, кваліфіковані спеціалісти, нові партнерства та замовлення. Публічність стає одним з інструментів вирішення цих завдань.

До редакцій оборонних та військових медіа регулярно звертаються виробники, які тривалий час працювали без широкого розголосу, але згодом усвідомили необхідність розповідати про себе.

Причини цілком практичні: компанії шукають інвестиції, прагнуть налагодити міжнародні контакти та зробити свої розробки впізнаваними за межами України.

Водночас інформаційна закритість, яка на певному етапі допомагає захищати технології, може почати обмежувати можливості подальшого розвитку. На цьому наголошував представник BlueBird Tech.

На його думку, надмірна закритість стримує розвиток виробників, які зацікавлені в розширенні діяльності та практичному застосуванні своїх продуктів.

Ще одним важливим чинником стає конкуренція за кадри.

Українські Defence Tech компанії мають значну потребу у кваліфікованих спеціалістах, насамперед інженерах. Компанії конкурують за фахівців, здатних працювати над новими технологічними рішеннями.

І тут медіа також можуть відігравати важливу роль. Публікації про роботу оборонних підприємств, їхні команди та результати діяльності допомагають показати потенційним працівникам можливості професійної реалізації в галузі.

Особливо це важливо для молодих інженерів, які обирають напрям подальшої кар’єри.

При цьому публічна комунікація не обов’язково повинна передбачати розкриття характеристик озброєння чи виробничих процесів. Компанії можуть розповідати про свій досвід, професійні команди, підходи до роботи та взаємодію з військовими.

У такий спосіб вони формують репутацію, не створюючи додаткових інформаційних ризиків.

Для оборонної індустрії публічність — це не лише питання впізнаваності бренду. Це також доступ до ресурсів, спеціалістів та можливостей подальшого розвитку.

Корупційні розслідування під час війни: загроза чи інструмент змін

Одна з найгостріших частин дискусії стосувалася того, як журналістам висвітлювати корупційні проблеми в оборонній галузі. Чи може публікація про зловживання завдати шкоди обороноздатності? І чи потрібно обмежувати такі повідомлення з огляду на інтереси національної безпеки?

Журналістські розслідування виконують важливу превентивну функцію — про це йшлося під час обговорення проблем оборонних закупівель.

За словами шеф-редактора «Оборонки», викриття порушень у сфері оборонних закупівель сприяли змінам у системі та посиленню контролю за використанням ресурсів. Як приклад він згадав історію з проблемними боєприпасами одного з виробників.

На думку журналіста, висвітлення таких випадків допомагає виявляти не лише окремі порушення, а й системні недоліки, які створюють умови для їх виникнення. Він наголосив, що саме системний підхід повинен бути основою професійних антикорупційних матеріалів. Журналіст має не просто повідомити про можливе зловживання, а пояснити, які механізми дозволили йому виникнути і що потрібно змінити.

Водночас учасники панелі звернули увагу на особливості оборонної сфери.

Під час висвітлення корупційних історій важливо враховувати можливі наслідки журналістських публікацій для виробництва та постачання озброєння.

За словами Максима Саваневського (Четвертий Закон), якщо через розслідування або подальші перевірки робота підприємства, яке забезпечує фронт критично важливою продукцією, зупиниться на певний час, це може мати негативні наслідки для військових.

Однак він не заперечував необхідності висвітлення корупційних проблем. Навпаки, представники оборонних компаній підтримали позицію, що журналістські розслідування можуть сприяти вдосконаленню державних процесів.

Журналістська діяльність може бути одним із чинників суспільних і державних трансформацій, наголошували представники виробників. Інформація про проблеми оборонного виробництва може одночасно свідчити про розвиток самої галузі. На цей парадокс звернули увагу під час дискусії.

Зокрема, повідомлення про недоліки у виробництві боєприпасів можуть містити й іншу важливу інформацію — про появу в Україні нових виробників, яких до повномасштабного вторгнення не було.

Отже, значення має не лише факт викриття проблеми, а й контекст, у якому її подають. Це не означає необхідності замовчувати порушення заради позитивного інформаційного фону.

Натомість журналістика має забезпечувати точне й професійне висвітлення проблем, враховуючи специфіку оборонного виробництва, потреби військових та можливі наслідки поширення інформації.

Суспільний контроль і національна безпека не обов’язково суперечать одне одному. Але в оборонній сфері вони потребують особливо відповідального підходу.

Українська модель Defence Tech: конкуренція, горизонтальні зв’язки та швидкість адаптації

Українська оборонна індустрія розвивається в умовах, які суттєво відрізняються від традиційних моделей військового виробництва.

В українському Defence Tech високий рівень децентралізації: численні виробники військових технологій конкурують між собою та безпосередньо взаємодіють із військовими підрозділами, зазначили під час обговорення.

Це створює особливу систему відносин між розробниками, замовниками та користувачами озброєння. У традиційній моделі основним замовником військових технологій виступає держава, яка визначає потреби, формує технічні вимоги та організовує закупівлі.

В українських умовах важливу роль відіграє також безпосередній контакт виробника з військовими. Підрозділи випробовують нові рішення, передають розробникам зауваження та пропозиції, а компанії вдосконалюють продукцію з урахуванням бойового досвіду.

Такий підхід дозволяє скорочувати дистанцію між розробкою технології та її практичним застосуванням.

Водночас децентралізація створює нові виклики. Велика кількість незалежних виробників ускладнює формування єдиних підходів до інформаційної безпеки, публічної комунікації та оцінювання ефективності нових розробок.

Крім того, конкуренція за контракти, інвестиції та увагу військових може стимулювати компанії до надмірно оптимістичних заяв про власну продукцію. Саме тому в такій системі зростає значення незалежної професійної військової журналістики.

Медіа можуть допомагати військовим і суспільству орієнтуватися серед численних розробок, пояснювати реальні можливості нових технологій, виявляти проблеми та поширювати інформацію про перевірені рішення.

Водночас вони повинні зберігати незалежність від комерційних інтересів виробників і враховувати інформаційні ризики воєнного часу.

Україна накопичує унікальний практичний досвід взаємодії між оборонними компаніями, військовими та державними структурами. Однак оцінити всі переваги та недоліки цієї моделі, як зазначили учасники дискусії, можна буде лише згодом.

Наразі очевидно одне: розвиток українських оборонних технологій залежить не лише від інженерних рішень, а й від того, наскільки швидко нові розробки проходять шлях від випробувань до системного застосування у війську.

Професійна журналістика може допомагати цьому процесу, забезпечуючи перевірену інформацію, суспільний контроль і довіру до української оборонної індустрії.

Саме відповідальна відкритість — із дотриманням вимог інформаційної безпеки та незалежності редакцій — може стати одним із ресурсів подальшого розвитку українського Defence Tech.

Фото: Donbas Media Forum