Зранку — «Герань-5», після обіду — «Бандероль»: стрілець ПЗРК збив дві реактивні цілі за одне чергування

Стрілець ПЗРК 96-ї бригади Михайло за одне чергування знищив дві реактивні ворожі цілі.
Про бойову роботу військового розповіло Повітряне командування «Центр».
Першу ціль Михайло отримав близько восьмої ранку.
Навідник завчасно передав напрямок та інші дані, тож стрілець мав кілька хвилин, щоб підготувати ПЗРК і зустріти ціль. У небі йшла реактивна «Герань-5». Пуск виявився влучним — дрон було повністю знищено.
«Було чітко видно ураження і повне знищення цілі. Це дуже приємно, емоційно».
Але на цьому чергування не закінчилося. Близько 14:30 надійшли дані вже про іншу ціль — S8000 «Бандероль».
Цього разу ситуація була складнішою. Ціль ішла на віддалення та поступово знижувалася, тому Михайлу довелося довго тримати її в прицілі й чекати, поки головка самонаведення ракети впевнено захопить ціль.
Потім — пуск і друге ураження за день.
«Емоції радості. Розумієш, що врятований якийсь об’єкт або чиєсь життя. Саме це відчуття переповнює».
Для Михайла це вже далеко не перші збиті повітряні цілі. Разом із «Геранню-5» та «Бандероллю» на його особистому рахунку вже 19 підтверджених знищень.
Втім, сам військовий наголошує: результат залежить не від одного стрільця.
Навідник має вчасно виявити ціль і передати напрямок, висоту та інші параметри. Командир підтримує зв’язок із пунктом управління і приймає рішення. Стрілець ПЗРК за лічені секунди оцінює ситуацію і виконує пуск, а поряд працюють кулеметники та сусідні мобільні вогневі групи.
«Все залежить від команди, від її злагодженості. Це вишкіл, тренування, спостереження і комунікація».
У Збройних Силах Михайло служить із березня 2022 року. Спочатку був у Сухопутних військах, а згодом потрапив до підрозділу мобільних вогневих груп. Тоді, згадує він, багато чого доводилося опановувати просто під час бойових чергувань.
«У 2022 році фактично доводилося працювати на звук. Навчатися часу не було — ловили все на льоту».
Зараз можливостей для виявлення й супроводу цілей значно більше, але сама робота все одно часто зводиться до кількох секунд на рішення. Особливо коли йдеться про такі швидкі цілі.
«Герань-5» — реактивний ударний БПЛА, який росія почала застосовувати на початку 2026 року. За даними ГУР, його крейсерська швидкість становить 450–600 км/год, дальність — до 950 км, а висота польоту може сягати 6 км.
Через високу швидкість такі апарати значно складніше перехоплювати мобільним вогневим групам, а також іншими засобами, яким потрібно фізично встигнути захопити й уразити ціль.
«Бандероль» — уже інший тип зброї. ГУР класифікує S8000 як малогабаритну крилату ракету з турбореактивним двигуном. Її крейсерська швидкість становить 520–560 км/год, максимальна — до 620–650 км/год, а дальність польоту — близько 500 км.
У вересні українські зенітники вже неодноразово показували успішні перехоплення таких цілей із ПЗРК. Зокрема, 208-ма зенітна ракетна бригада двічі знищувала «Бандероль» над Одещиною.
У мобільній вогневій групі кожен має вміти підмінити іншого: стрілець ПЗРК за потреби стає за кулемет або працює навідником. Бо чергування можуть тривати годинами — у дощ, сніг, туман, удень і вночі.
«Стоїмо промоклі, але все одно чекаємо своєї цілі, своєї нагоди її знищити. Бо вона може нести руйнування і чиюсь смерть».
І навіть після влучного пуску святкувати одразу не можна. Поки триває повітряна тривога, наступна ціль може з’явитися будь-якої миті.





























