Яніна Соколова: «Багато з нас були малоросами, бо жили в окупації. Але потім кожен зробив свій вибір»

Українська журналістка Яніна Соколова про заяву співачки Насті Каменських щодо «кісти», яка виникла у неї після піврічного спілкування українською мовою, та про малоросів як окрему категорію суспільства:

«Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української – це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, що нарешті вона це озвучила.

Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них психосоматика. І їх крутить як цю парочку на минулому відеошедеврі. Те відео якраз і було вдалою візуалізацією психосоматики. А потім на яхті – свободи в їхньому розумінні. Коли тобі по цимбалах мова і культура твоєї країни. Надто, якщо країна слаба і її не можна доїти, як раніше. Тебе крутить, що корова більше не доїться. І ти її продаєш.

Думаю, що для малоросів все українське, як для будь-якого росіянина, чуже і токсичне.

У малоросів, які стільки зусиль доклали, щоб їх прийняли в Московії: і знімали штани, і танцювали у стилі собачки, і коли почалася війна у 2014-му, полетіли до Москви доводити, що «нєт- нєт-нєт, ми єщє с вамі», ви ж нас прийняли, памʼятаєте, в свою сімʼю? Ось хочете, знімемо штани і скажемо «спасіба, что нас прінімаєтє», хочете кокошник, щоб окреслити, що ми з вашої зграї? Все зробимо. Тільки платіть як раніше.

І тут настає 2022-ий. Вся робота коту під хвіст. І ці кляті радикали примушують говорити на укрАінском, співати теж. Спробували. Блін, нікому в Україні не заходить. Гроші закінчуються. Психосоматика. Що робити? Повертаємо базові налаштування і зйобуємо. Ну і щоб не гавкали: ми проти війни, і нам заборонили вʼїзд [у Росію]. Бо ми після початку повномасштабної не зорієнтувались і прийняли українську сторону. Тепер треба сойтісь десь посередині. Їдемо в Іспанію, там на місці розберемося. Хороші рускі підкажуть.

Далі ви все знаєте.

До 19 років я говорила тільки російською. Розуміла, переїхавши до Києва і зустрівшись з іншим світом в університеті, що щось тут не те. Відчувала, що в моєму русифікованому місті з козацькою славою живуть люди, яких культурно окупувала інша держава. У Києві теж їх було багато. Але мені зустрілися й інші. І я хотіла стати частиною цієї колективної ідентичності.

Це так важливо бути частиною колективної ідентичності воюючої країни. Але розуміють це тільки українці. Малороси – ні.

Зараз мені фізично зле від мови країни-вбивці. Ми перестали у 2022 році робити наш проєкт антипропаганди «Вечір» російською, бо навіть з освітньою метою я вже не могла. От прямо фізично не могла говорити мовою катів. Психосоматика.

Багато з нас були малоросами, бо жили в окупації. Але потім кожен зробив свій вибір. І зараз кожен зробив свій вибір.

Навіть вдячна цій парі [Потап і Настя Каменських, які нещодавно публічно оголосили, що повертаються до російської мови], що, зрештою, зробила свій вибір. А скільки ще і досі мімікрують…»

Фото: Ukraїner