«Я можу допомогти вижити»: історія медикині з позивним «Панночка»

Фото: 101-ї ОБр ТрО ЗСУ
Медикиня з Дніпра Вікторія, яку побратими називають «Панночкою», долучилася до 101-ї бригади ТрО, щоб рятувати життя військових.
Її історію розповіли у 101-й окремій бригаді Територіальної оборони Закарпаття.
Вікторія з Дніпра підписала трирічний контракт зі 101-ю окремою бригадою територіальної оборони. 35-річна медикиня має значний досвід роботи на «швидкій» та вирішила застосувати свої знання й навички безпосередньо на фронті.
Побратими давно називають її просто «Панночкою». За спокійною впевненістю жінки — роки роботи у складі дніпровської бригади екстреної медичної допомоги, де кожна зміна вимагає ухвалювати рішення за лічені секунди.
Вікторія закінчила медичний коледж у Дніпрі та Харківський університет. Постійно вдосконалює професійні знання — бере участь в онлайн-марафонах і міжнародних конференціях.
Вільно володіє англійською, а також трохи знає ідиш — мову, яка була частиною її дитинства.
До крові та складних травм медикиня давно звикла. Каже, що руки вже працюють майже автоматично: вона може швидко перев’язати важку рану чи накласти шви.
Для неї постійне навчання — невід’ємна частина професії, адже помилка або зволікання можуть коштувати людині життя.
Рішення долучитися до 101-ї бригади Вікторія ухвалила свідомо. Підписати контракт їй порадив давній друг сім’ї, який сам служить у цій бригаді.
За його словами, колектив став для нього справжньою родиною, і ці розповіді переконали «Панночку» приєднатися до підрозділу.
Вдома на Вікторію чекає донька, якій незабаром виповниться 18 років. Дівчина вже визначилася з майбутнім і також хоче присвятити себе медицині.
«Я багато можу. Я можу допомогти вижити. Це важливо. Я хочу, щоб мої знання та досвід принесли користь хлопцям на фронті та Україні. Ми всі повинні захищати нашу землю. Якщо ми це не зробимо, то нам не буде місця», — говорить Вікторія.
Попри війну та виснажливу службу, «Панночка» не обмежується лише медициною. У вільний час вона захоплюється кулінарією і намагається готувати для побратимів гарячі страви або щедрі бутерброди.
«Вони в мене і заліковані, і перегодовані», — жартує медикиня.
У бригаді Вікторія виконує не лише професійну медичну роботу. Її присутність допомагає зберігати людяність у надзвичайно важких умовах.
Підтримати словом після складного дня, вислухати, коли військовий мовчить, проявити турботу — усе це також стало частиною її фронтової служби.
Як повідомляла АрміяInform, Мирослава після року служби вирішила повернутися до навчання, а її мама — піти у військо.





























