«На двох батареях вивезли пораненого»: як «Кореєць» за допомогою НРК рятує життя військових

Ще два роки тому він зі зброєю в руках брав участь у боях за Авдіївку, а сьогодні рятує життя побратимів, керуючи наземними роботизованими комплексами.

Оператор НРК із позивним «Кореєць» виконує десятки місій щомісяця: доставляє боєприпаси на передову, евакуйовує поранених і доводить, що сучасна війна дедалі більше покладається на технології.

Про свій бойовий шлях, найважчі місії та роботу НРК він розповів кореспонденту АрміяInform.

Від стрільця до оператора НРК

«Кореєць» потрапив на строкову службу у 2020 році, коли йому було 18 років. Уже через кілька місяців зрозумів, що хоче пов’язати своє життя з військом.

— За пів року строкової зрозумів, що щось у цьому є. Підписав контракт у 2021 році. І нині продовжую службу в лавах Нацгвардії, — каже він.

Спочатку служив у складі 2-ї окремої Галицької бригади НГУ, потім перейшов в іншу бригаду. За час служби був і стрільцем, і командиром відділення, а тепер виконує обов’язки оператора НРК. Також встиг взяти участь у боях за Авдіївку взимку 2023-2024 років.

Перший справжній стрілецький бій запам’ятав назавжди.

— У мене був ступор. Хороший побратим вже з контузією просто підходив до мене і дав кулаком у плече: «Роздупляйся, що ти боїшся. От як боїшся, так воно і буде», — пригадує він.

Ще один спогад — бій під Невельським у лютому 2024 року, коли росіяни штурмували українські позиції двома танками, чотирма БМП та піхотою. Ту атаку вдалося відбити, однак під час бою загинув його товариш.

Після боїв за Авдіївку боєць повернувся до місця постійної дислокації. Згодом перевівся до батальйону безпілотних систем Black Sky 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», де почав освоювати абсолютно новий напрям — наземні роботизовані комплекси.

— Хотів потрапити саме в хороший підрозділ. Знайомі, які проходять тут службу, порекомендували, за що я їм вдячний, — говорить «Кореєць».

Вивезли пораненого навіть після влучання FPV-дрона

Кілька місяців «Кореєць» опановував роботу з НРК, а тепер виконує логістичні місії й займається евакуацією поранених.

— Доставка всього на світі. Від колод для побудування позицій до набоїв. Якщо не завеземо ми, то їм (піхоті. — Ред.) прийдеться нести це самим. Доставляти машинами — це наражати на ризик самих людей. Ми мінімізуємо ризик для людей. Машинка побудується, купиться друга, а людей не повернеш, — запевняє він.

Під час однієї логістичної місії російський FPV-дрон знищив НРК разом із вантажем. Окрім дронів, усередині були ще дві упаковки енергетиків.

— Хлопці FPV-шники сильно розізлилися, що їхні енергетики згоріли. Наступного вечора, коли ми їхали знову з тим самим вантажем, вони супроводжували нас дронами всю дорогу. Якщо не помиляюсь, тоді два «ждуни» знищили по маршруту. Тоді вже все довезли. Вони були дуже сильно задоволені, але роботи проробили дуже багато. Дронів у них вистачало, а от за енергетики вони парились, — сміється «Кореєць».

Також інколи доводиться виконувати евакуаційні місії. Вони, на його думку, найскладніші.

— Одна місія була дуже важка — вивезення «трьохсотого». Ми, не доїхавши до точки, заховалися, бо була загроза FPV. Один з FPV-дронів влучив в батарейний відділ НРК. Це ми тільки їхали по нього (пораненого. — Ред.). Пощастило, що це було НРК «Терміт».

Приїхали, нам дві батареї спалили, дві батареї залишилися з другої сторони. І ми вже на двох батареях, на критично низькому заряді, його вивезли. Якщо я не помиляюся, почали десь біля четвертої ранку, а вивезли його біля першої дня, — пригадує оператор НРК.

«Буває, що по 8-9 місій за ніч прокатуємо»

За час служби він працював із різними НРК. Серед них — «Терміти», «Таргани», «Гулівери».

— «Таргани» універсальні. Наша майстерня робить їх під нас. У «Термітів» вантажопідйомність висока, прохідність висока, і якраз оцей плюс з батареями. Вони й по ударах досить багато витримували, — пояснює «Кореєць».

Кількість місій, які доводиться виконувати за день, залежить від бойової обстановки.

— Буває таке, що нам 3–4 дні не дають голови підняти. Просто спалили десь НРК, і ми виїхати навіть не можемо. А буває таке, що по 8–9 місій за ніч прокатуємо, — каже військовий.

За його словами, НРК може їхати, поки батарейка не сяде. Можна їхати будь-куди, де доступний Starlink.

— Тобто оператор може бути в умовному Києві, а НРК працювати біля лінії фронту. Відстань, на яку ми працюємо, залежить тільки від заряду батареї, стану акумулятора, — пояснює він.

Позивний «Кореєць»

Його позивний — не випадковість. Прадід військового був корейцем, якого радянська влада примусово депортувала з Корейського півострова до Узбекистану. Саме там народився його дідусь, який працював машиністом потяга. Пізніше він познайомився з українкою, а після розпаду СРСР родина переїхала в Україну.

Тепер «Кореєць» допомагає боронити український народ. Сьогодні йому лише 24 роки. Шість із них він уже присвятив військовій службі.