«Ситуація у противника критична»: в Криму для російських військ створюють логістичний локдаун
Операції Сил безпілотних систем в Азовському морі практично паралізували російське судноплавство та ускладнила постачання окупаційного угруповання в Криму.
Про це в коментарі АрміяInform розповів речник Військово-Морських Сил Збройних Сил України, капітан другого рангу Дмитро Плетенчук.
За його словами, подальше поширення таких дій на Чорне море вже створило додаткову загрозу також для інших російських логістичних маршрутів і портів, зокрема Новоросійська.
Дії Сил оборони України в Азово-Чорноморському регіоні створюють для росії одночасно як військові, так і економічні проблеми, адже розташовані тут порти відіграють важливу роль у російському експорті нафти, тож обмеження судноплавства здатне завдати росіянам значних фінансових втрат.
— Азово-Чорноморський регіон — це акваторія, через яку експортується до 20%, або деякі експерти вважають, що вже навіть більше, російської сирої нафти. Не слід забувати, що порт Новоросійськ є найбільшим портом у всій російській федерації. Відповідно, тут є кілька ключових факторів: це як військова складова, так і економічна, яка для нас, звісно, є не менш важливою, — пояснює Дмитро Плетенчук.
Нинішня ситуація стала, зокрема, наслідком ігнорування росією українських попереджень про небезпеку навігації в зоні бойових дій.
— Ті події, які розгортаються зараз в Азово-Чорноморському регіоні, навколо Керченської протоки, є результатом нехтування протягом фактично трьох років тими попередженнями, які Україна офіційно надавала у вигляді прибережних попереджень щодо закриття навігації в цьому районі як небезпечному для судноплавства в зоні бойових дій.
Але, як ви бачите, російська федерація протягом тривалого часу ці вимоги й попередження ігнорувала. І, фактично, вони самі себе загнали в таку ситуацію, — нагадав речник ВМС ЗСУ.
Російське угруповання у Криму та на півдні України залежить від Керченського мосту, сухопутного коридору через окуповані території та морських перевезень. Однак кожен із цих шляхів має суттєві обмеження.
— Керченський міст вони й надалі не ризикують експлуатувати в тому режимі, в якому технічно він мав би експлуатуватися. Тут є різні причини: і раніше отримані пошкодження, і побоювання отримати удари під час транспортування, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Офіційна українська позиція щодо незаконно збудованого Керченського мосту наразі лишається незмінною — він має бути зруйнований.
Водночас міст теоретично може тимчасово використовуватися для виходу російських сил з окупованого півострова. Ймовірно, це одна з причин, чому його наразі не чіпають.
— Що стосується так званого «Кримського мосту», тут важко зараз прогнозувати, яка саме доля спіткає надалі цей об’єкт. Я не пам’ятаю, щоб вище керівництво нашої країни або українських Військово-Морських Сил змінювало офіційну позицію щодо цього об’єкта. А позиція була така: цей об’єкт там зайвий.
Так, можливо, деякий час він ще відіграватиме якусь тактичну або стратегічну роль, наприклад, для того, щоб росіяни могли покинути український Крим. Як варіант, це припущення, а не твердження. У цьому є логіка, тому що це зменшить наші втрати під час можливих майбутніх дій безпосередньо в Криму, — зауважив військовий.
Інші варіанти забезпечення постачання угруповання російських військ на тимчасово окупованому Кримському півострові також є проблемними для загарбників.
— Другий варіант — це коридор суходолом, з яким у них теж виникли проблеми через дії Сил оборони України. У результаті вони були змушені повернутися до морської логістики, яка, у принципі, до цього вже зазнавала серйозних ударів з нашого боку.
Ви пам’ятаєте, як знищувалися великі десантні кораблі, яких ударів завдавали по залізничних поромах, по звичайних поромах. Але тепер у них немає особливого вибору, тому вони повернулися до морської компоненти, — пояснив військовий.
Ураження морських перевезень доповнює тиск на наземні маршрути та створює умови для порушення постачання російських військ.
— У результаті все це фактично є складовими тієї самої операції зі створення умов для логістичного локдауну росіян в Криму. Для нас це може принести результат.
Звісно, це ускладнення забезпечення угруповання як у самому Криму, так і на Південному напрямку, де перебуває доволі велика кількість окупаційного контингенту.
Тобто це ускладнення для росіян ведення бойових дій, це ускладнення для нашого ворога підтримки того рівня контролю портів і повітряного контуру, який вони до цього мали, — наголосив Дмитро Плетенчук.
Особливе значення має постачання пального для російської авіації, яка базується на кримських аеродромах і може залучатися до перехоплення українських безпілотників.
— Не слід забувати, що в Криму базується морська авіація російської федерації. Наявні запаси пального витрачаються, вони не безмежні, і росіяни не підготувалися до цього заздалегідь. Тому, я думаю, ми з вами згодом побачимо результат нестачі пального, який, у принципі, у принципі, і є ціллю цією операції, — зазначив речник.
Уразливість логістики безпосередньо позначається і на можливостях авіації. Російські літаки можуть перехоплювати безпілотники лише за умови безперебійного постачання пального, тоді як маршрути його доставлення та аеродроми залишаються під загрозою ударів.
— Тут виходить таке замкнуте коло. Для відбиття подібних атак росіяни можуть використовувати авіацію, звісно, і використовують її. Авіація базується в Криму. До Криму треба доставити пальне, щоб авіація піднімалася в повітря.
Особливо в контексті ударів по аеродромній інфраструктурі, які теж відбуваються постійно. І виходить таке замкнуте коло. Щоб літак піднімався в повітря, треба доставити йому пальне. Щоб доставити пальне, треба вберегти його від ударів із повітря. Тому тут завдання із зірочкою, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Захистити всі транспортні судна росії буде складно через велику кількість потенційних цілей і дефіцит засобів протиповітряної оборони. Супроводження вантажів бойовими кораблями також створюватиме для російського флоту додаткові ризики.
— Це буде доволі складно, враховуючи кількість об’єктів, а також той факт, що вони так само мають проблеми із забезпеченням протиповітряної оборони на різних відтинках як фронту, так і самої так званої російської федерації, а також Криму.
Захищати такі рухомі об’єкти в акваторії доволі складно. Ми знаєм, що це доволі непросте завдання. Тому вони мають або виходити всім своїм корабельно-катерним складом у море та відбивати ці атаки, або розміщувати якісь засоби безпосередньо на цих суднах.
У другому випадку вони ще більше легітимізують їх як військову ціль, хоча насправді нам це не потрібно станом на зараз, — зауважив Дмитро Плетенчук.
Вихід російських кораблів у море для охорони перевезень може перетворити їх на нові цілі українських безпілотних систем.
— Давайте пригадаємо, що сталося буквально днями, коли було уражено російський корабель морської охорони, це корабель другого класу, це фактично корвет або малий фрегат, який росіяни втратили. Тут вони теж чудово розуміють небезпеку, чудово розуміють, які це може мати наслідки. Тому ситуація в цьому випадку критична і тупикова для росіян, — сказав речник ВМС ЗСУ.
Тиск на російську морську логістику вже може поширюватися з Азовського на Чорне море. Йдеться, зокрема, про перевезення нафти невеликими танкерами класу «річка — море» для переливання нафти у великі морські танкери.
— Як ви бачите, цей процес уже розпочався. Є фактично два такі основні логістичні напрямки. Один — це Новоросійськ—Босфор. Це, до речі, не лише Новоросійськ, а й інші російські порти Чорного моря. Другий — це фактично Дон—Босфор.
Щодо навігації в Азовському морі, там уже фактично ситуація для ворога достатньо складна і навіть критична. Що стосується Чорного моря, то, у принципі, це теж можливо. Тому що не слід забувати, що в Чорному морі також працюють українські морські дрони, і не тільки Військово-Морських Сил, звісно, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
