«Літак — лише носій»: Юрій Ігнат пояснив, що визначає інтенсивність російських ракетних атак

Росія продовжує змінювати характер повітряних атак по Україні, зосереджуючи удари на прифронтових регіонах та частіше застосовуючи балістичні ракети.

Про це в ефірі «Єдиних новин» розповів речник Повітряних Сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.

У ніч на 28 червня українські сили протиповітряної оборони знищили 82 із 108 безпілотників, якими Росія атакувала Україну. Водночас зафіксовано понад 20 влучань, переважно у прифронтових регіонах. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, більшість влучань припала саме на області поблизу лінії фронту, де перехоплювати безпілотники значно складніше.

«Коли дрони летять углиб території України, до роботи можуть долучатися всі складові системи ППО — авіація, дрони-перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби», — пояснив Ігнат.

Юрій Ігнат зазначив, що цієї ночі Росія застосувала менше дронів, ніж під час попередніх масованих атак. Водночас це не свідчить про зміну тактики.

За його словами, кількість засобів ураження залежить від наявних запасів та виробничих можливостей російського військово-промислового комплексу. Він нагадав, що після накопичення запасів у травні російські війська вже демонстрували здатність одночасно запускати значно більшу кількість безпілотників.

Балістичні ракети вдалося переважно перехопити

Під час атаки Росія також застосувала балістичні ракети «Іскандер», а також протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс».

За словами речника Повітряних сил, більшість ракет було успішно перехоплено, лише одна досягла цілі.

Ігнат наголосив, що для боротьби з балістичними ракетами Україні необхідні додаткові ракети до систем Patriot, адже саме вони залишаються основним засобом перехоплення таких цілей.

Коментуючи застосування ракети «Циркон», Ігнат зазначив, що хоча Росія позиціонує її як гіперзвукову, фактично вона використовується за принципом балістичної ракети.

За його словами, після набору великої висоти ракета розганяється до швидкості близько 10 Махів і атакує ціль зверху, що значно ускладнює її перехоплення. Саме тому ефективно збивати такі ракети можуть комплекси Patriot.

Водночас, за словами Ігната, останнім часом Росія почала частіше застосовувати «Циркони» та запускати їх не лише з території окупованого Криму, а й із північного напрямку.

Удари по російських аеродромах послабили стратегічну авіацію

Ігнат також прокоментував наслідки українських ударів по російських військових аеродромах, зокрема операції «Павутина».

За його словами, Росія втратила або пошкодила значну кількість літаків, після чого почала будувати захисні укриття для стратегічної авіації та змінювати місця її базування.

Втім, головною проблемою для Росії він назвав не кількість літаків, а можливості виробництва крилатих ракет.

«Літак — це лише носій. Питання в тому, скільки ракет противник здатен виготовити», — зазначив речник.

Він додав, що санкції проти російського військово-промислового комплексу та нафтогазової галузі мають ускладнювати виробництво високоточного озброєння.

Відключення ретрансляторів у Білорусі обмежило можливості російських дронів

За словами Ігната, припинення роботи ретрансляторів на території Білорусі, про яке раніше повідомляв президент Володимир Зеленський, не зупинило повітряні атаки Росії, однак суттєво обмежило можливості операторів керувати безпілотниками в режимі реального часу.

Він пояснив, що ретранслятори дозволяли передавати сигнал на великі відстані та коригувати маршрут польоту дронів уже під час атаки.

«Якщо дрон летить лише за запрограмованими координатами, він не може змінити ціль. Натомість за наявності відеозв’язку оператор може в режимі реального часу коригувати політ, атакувати рухомі об’єкти або змінювати координати удару», — пояснив Ігнат.

Водночас він наголосив, що самі безпілотники продовжують активно застосовуватися Росією, а окремі дрони можуть виконувати функцію ретрансляторів один для одного.