Україна і світ

Житель Сум зливав локації блокпостів ТЦК у Telegram-групу — і отримав свій вирок

Жоден злочин не залишиться без уваги Феміди. Колаж Сергія Поліщука / АрміяInform

Сумський районний суд Сумської області 28 березня 2025 року виніс вирок мешканцю Сум, визнавши його винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Чоловік понад рік систематично публікував у Telegram-групі з 32 000 підписників інформацію про розташування блокпостів ТЦК та СП на виїздах із міст Сумської області.

Канал з «погодою» — і 335 000 повідомлень про ТЦК

Назва Telegram-групи говорила сама за себе: спочатку — «Вручают повестки Сумы», але згодом була перейменована на «Сумы и Область погода». Жодної погоди там, звичайно, не було. Чати всередині групи називались відверто: «ПОГОДА по ГОРОДУ. Где и когда» та «Сумская ОБЛАСТЬ. Где и когда». Саме у цих розділах учасники в режимі реального часу ділились інформацією про блокпости ТЦК.

На момент встановлення факту злочину група налічувала 32 304 учасників і містила близько 335 000 повідомлень і мала всі ознаки масштабної інформаційної мережі, яка охоплювала всю Сумську область і працювала проти мобілізації роками.

Обвинувачений — фахівець з оренди однієї з комерційних компаній, мешканець Сум із вищою освітою — приєднався до групи у 2023 році і став одним із її активних дописувачів.

Зупинявся на блокпосту — і одразу писав у Telegram

Особливість цієї справи — у методі збору інформації. Обвинувачений не сидів вдома і не переказував чужі повідомлення. Він особисто проїжджав через блокпости, і в момент проїзду або одразу після — публікував повідомлення про присутність там військових ТЦК та СП.

Суд зафіксував щонайменше 8 епізодів такої діяльності на різних трасах Сумської області. Географія злочину охоплює фактично весь регіон. Він їздив по регіону — і кожен блокпост перетворював на оперативне повідомлення для тисяч підписників. Маршрут злочину — це фактично карта Сумської області.

Проти кого була спрямована ця діяльність

Він «пас» людей, які вже повоювали. Більшість військовослужбовців ТЦК та СП — ветерани передової. Люди з пораненнями. З контузіями. Люди, які мали б право на відпочинок, але замість цього продовжили служити своїй країні в тилу.

Кожного разу, коли він натискав «надіслати» — він бив саме по них. Не абстрактно. По конкретних людях. З іменами. З пораненнями. З обов’язком, який вони виконували.

Мотив і вирок

Суд встановив, що обвинувачений діяв «з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров’я, протиставляючи власні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони».

Простіше кажучи — він вирішив, що розумніший за державу. Що краще знає, кому треба воювати, а кому ні. Що його особиста думка про «рятування людей» важливіша за конституційний обов’язок громадян захищати свою країну. Суд із цією логікою не погодився — і назвав її тим, чим вона є: злочинним умислом. Благі наміри не є пом’якшувальною обставиною, коли їхній прямий результат — підрив обороноздатності держави під час війни. Закон не судить переконання. Він судить наслідки.

Наслідки у цій справі — зафіксовані і доведені. Сумський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості і виніс вирок за ч. 1 ст. 114-1 КК України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. П’ять років позбавлення волі.

Випробувальний строк — три роки, найдовший серед усіх аналогічних справ, про які раніше повідомляла АрміяInform.

Регулярна явка до органу пробації. Заборона змінювати місце проживання чи роботи без повідомлення. І телефон Motorola з двома сім-картками — той самий, з якого він роками надсилав свої «рятівні» повідомлення, — конфісковано в дохід держави.

Тенденція

Сумська справа — черговий вирок у серії судових рішень щодо осіб, які перешкоджали мобілізації через месенджери. Раніше АрміяInform повідомляла про аналогічні вироки в Тернополі, Коломиї та Ічні. Масштаб сумської групи — 32 000 підписників і 335 000 повідомлень — робить цю справу, можливо, найбільшою з усіх, що стали відомі публічно.

Але активність у чаті не забезпечила анонімності. Маршрути через блокпости були зафіксовані, повідомлення — ідентифіковані, автор — встановлений.

Ті, хто перешкоджає мобілізації, — працюють на ворога. Незалежно від того, чи вважають вони себе рятівниками або просто «активними учасниками чату». Закон не цікавиться самооцінкою. Він фіксує дії — і виносить вирок.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Магазин автозапчастин AvtoBot м.Ніжин