У Раді Європи виставили картини львівського художника Артура Котика

У Страсбурзі у приміщенні Ради Європи відкрили виставку робіт молодого львівського художника Артура Котика «When the Sky is Silent» («Коли небо мовчить»). Подія стала важливим культурним сигналом України на міжнародній арені та ще одним способом донести європейській спільноті правду про війну. Про це Львівському порталу повідомили у Львівській ОВА.

Виставка порушує тему війни та щоденного досвіду українців, які живуть у реаліях повномасштабної війни. Вона нагадує європейській спільноті про виклики та ціну свободи. Через свої роботи Артур Котик формує глибокий емоційний зв’язок із глядачем, який часто є сильнішим за будь-які політичні заяви.

Назва виставки звучить як тиша, однак має потужний символізм. У день відкриття прозвучав меседж: нехай небо мовчить для птахів і буде мирним, без сирен, ракет та війни.

«Коли небо мовчить» – це не про відсутність звуку, а про надію на те, що небо перестане говорити мовою вибухів», –наголошують у ЛОВА.

Участь у відкритті взяли постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький та перший заступник Генерального секретаря Ради Європи Бйорн Берге, що підкреслює високий рівень підтримки та уваги до події.

Як зазначили у Постійному представництві України при Раді Європи, проведення такої виставки саме у Раді Європи має особливе значення. Це простір, де говорять про права людини, демократію та свободу – цінності, які сьогодні Україна відстоює у боротьбі проти російської агресії.

Таким чином виставка «When the Sky is Silent» стала важливою платформою для культурної дипломатії, діалогу та нагадування світові про те, що війна триває, а її ціна надзвичайно висока.

Зазначимо, Артур Котик – молодий митець зі Львова, студент факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. Його творчий шлях розпочався вже під час повномасштабного вторгнення, коли мистецтво стало способом осмислення реальності та внутрішніх змін.

Його роботи не зображають війну прямо, але передають її сліди – у людях, пам’яті та культурі. У цих образах відчуваються Буча і Маріуполь, Харків і Херсон не як географічні точки, а як символи болю, втрат і водночас незламності. Вони говорять про втрати, але водночас – про силу спротиву та внутрішню стійкість українців.

Фото: ЛОВА