У зверненні до четвертої річниці вторгнення Зеленський показав бункер на Банковій

24 лютого, у четверту річницю повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський записав традиційне звернення до українців, у якому вперше показав бункер на Банковій.

«Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив, про те, як же бореться Україна весь цей час. За цими словами – мільйони наших людей. За цими словами – велика сміливість, дуже важка робота, витримка й великий шлях, який Україна долає з 24 лютого.

У цьому кабінеті, цій маленькій кімнаті в бункері на Банковій, були перші мої розмови з лідерами світу на початку війни. Я тут говорив із президентом Байденом і саме тут почув: “Володимире, є загроза, вам треба терміново залишити Україну. Ми готові в цьому допомогти”. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі», – сказав Володимир Зеленський.

Він вперше показав довгі коридори бункера та деякі інші приміщення, де на початку великої війни працювали «сотні людей».

«Я працював тут, потім підіймався наверх, звертався до вас. Тут була наша команда, уряд, щоденні наради з військовими, дзвінки, пошук рішень – усе необхідне для того, аби Україна вистояла. І, чесно кажучи, ну, бувало по-різному. Тут звучала і офіційна мова, і нелітературна, бо кожен пакет допомоги, кожні санкції проти Росії, кожну партію зброї – усе це треба було реально вигризати. Вигризати віру в Україну. Зробити так, аби світ включився», – відзначив президент.

Президент України пригадав перший день повномасштабного вторгнення, який він назвав «найдовшим у житті», а також подальші битви, у яких українці сміливо й відчайдушно протистояли ворогу.

«Українці перетворюють власну лють на енергію для боротьби й доводять: можна змусити нас спуститись у сховище, але неможливо загнати Україну під землю назавжди. Ми неодмінно підіймаємось, повертаємось, ми продовжуємо боротися, бо боремось ми за життя. За право стояти на своїй землі, дихати своїм повітрям. І Україна добре знає ці відчуття, коли попри все після відбою ми піднімаємося нагору й коли з бомбосховища разом із нами підіймається надія, летить до неба завжди, коли вгору здіймається український прапор, коли він повертався і повертається туди, де має бути по праву», – підкреслив Володимир Зеленський.

Він пригадав легендарну «бавовну», боротьбу «джавелінами» й «байрактарами», знищення крейсера «Москва», отримання довгоочікуваних систем ППО, літаків F-16, а також розробку української зброї, зокрема ракет «Фламінго». Як Україна пройшла шлях від їжаків та укріплень на вулицях Києва до Курської операції та «Павутини».

«Путін розуміє, що не здатен перемогти Україну на полі бою, і “друга армія світу” воює з багатоповерхівками й електростанціями. І зараз українці долають найважчу зиму в історії. І терор майже щоночі. І я не знаю, хто б іще таке витримав, не посипався, не похитнувся. Українці це роблять. Це велика втома, безумовно. Який іще народ може так? Попри війну, всі ці атаки, всі випробування перемагати зло, перемагати зневіру, розпач. І триматись. І триматись у єдності», – наголосив глава держави.



Зеленський також згадав полеглих українських захисників.

«Сила, яка тримає нас усі ці роки, – це ви, наші люди. Наш спротив – це ви. Українці. Українки. Кожен, хто не здається… Я хочу подякувати кожному й кожній, хто тримає на своїх плечах незалежність. Кожному воїну – за силу. Вашим батькам, дітям, дружинам, чоловікам – за витримку. Я дякую всім, хто своєю працею робить Україну сильнішою… Я пишаюся вами. Я вірю в кожного й кожну. В усіх, до кого без жодного перебільшення я маю честь звертатись: великий народе великої України», – сказав він.

Президент додав, що нині Україна долає «найважчу зиму в історії», але «до весни залишилось менше тижня».

«Путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців. Не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб здобути мир. І щоб була справедливість», – резюмував Володимир Зеленський.