В одній із найстаріших дерев’яних церков Карпат провели першу службу після реставрації

Дерев’яна церква святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї на Самбірщині, яка є однією з найстаріших у Карпатах та пам’яткою архітектури національного значення, знову відчинила свої двері для вірян після тривалої реставрації. Про це повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Дерев’яну Михайлівську церкву у селі Ісаї Турківської громади збудували ще в 1663 році у традиційному бойківському стилі.

У 2018 році церкві надали статус аварійного об’єкта і почали її порятунок. До 2021 року тут провели протиаварійні роботи, відреставрували дах і куполи, але всі роботи довелось призупинити через повномасштабне вторгнення РФ.

Вже 2023-му у храмі таки завершили реставрацію, після цього приступили до відновлення унікального стінопису всередині.

У неділю, 9 листопада, у храмі пройшло перше за тривалий час боголослужіння, його очолив владика Ярослав – архієрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

«Крок за кроком, завдяки професіоналізму й відданості фахівців, вдалося зміцнити фундамент, відновити несучі конструкції, оновити дах, галереї, піддашшя. Роботи виконали фахівці-реставратори, майстри, архітектори, інженери та художники, серед них – і студенти Львівського коледжу імені Івана Труша, які долучилися до реставрації стінопису», – розповів Максим Козицький.

Загалом на відновлення дерев’яної церкви святого Михайла в Ісаях із обласного бюджету витратили майже 10 млн грн.

Церква Архістратига Михаїла всередині, фото – ЛОР

Довідково:

Церква святого Архістратига Михаїла у селі Ісаї Самбірського району є однією з найстаріших у Карпатах. Її збудував у 1663 році майстер Ілля Пантелеймон. У 1722 році поруч звели дзвіницю, разом із якою церква має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Напередодні Другої світової війни селяни перестали використовувати цю церкву, оскільки поруч збудували нову, муровану. У радянські часи унікальний дерев’яний храм використовували як колгоспний склад.



Незважаючи на тривалий занепад та аварійний стан храму, всередині збереглась значна частина унікального стінопису XVII століття, на якому зображені, зокрема, Архістратиг Михаїл з апостолами Петром і Павлом, страшний суд.

До наших днів дійшли також підхрестові керамічні яблука, які стояли на даху церкви, сакральні скульптури, тогочасні дверні замки, а також монументальні полотна авторства Василя та Івана Чайок. Збереглася також труна-кенотаф – унікальний ритуальний і символічний предмет, яким за переказами у XIX-XX століттях «запечатували» смертельні хвороби.

У фондах Національного музею у Львові зараз зберігають також й дві ікони XV століття з цієї церкви, а також відреставровані хоругви XVIII століття.