У Львові відновлять таблицю радянській кінорежисерці

У Львові встановлять нову пам’ятну таблицю радянській кінорежисерці Ларисі Шепітько, яку нещодавно демонтували. На оновленій дошці не буде згадок про СРСР, водночас буде підкреслено українську ідентичність акторки та її зв’язок із містом. Про це повідомляє Львівський портал.

Як зазначив перший заступник міського голови Андрій Москаленко, рішення щодо цієї таблиці Львівська міська рада неналежно прокомунікувала, через що виникло багато дискусій.

«Побачив багато інформації щодо таблиці, присвяченої Ларисі Шепітько. Хочу подякувати всім, хто підняв це питання. На жаль, рішення щодо цієї таблиці ми неналежно прокомунікували, через що виникло багато дискусій. Хочу одразу уточнити: йдеться не про зняття, а про заміну таблиці. Ми ще не відновлювали фасад, оскільки плануємо встановити нову таблицю», – пояснив він.

За його словами, йдеться не про відмову від вшанування Лариси Шепітько, а лише про оновлення самої пам’ятної дошки.

«Так, таблицю демонтували, але лише тому, що на ній були згадані радянські нагороди та формулювання як головну заслугу, які не відповідають сучасному баченню та історичній правді. У новому варіанті буде збережено акценти на внесок у розвиток українського кінематографу і підкреслено її зв’язок зі Львовом», – додав посадовець.

Тож нова меморіальна таблиця Ларисі Шепітько буде виконана у єдиному стилі з пам’ятними таблицями, які зараз розробляє ЛМР за оновленим міським брендбуком, та встановлена на тому ж місці – на фасаді будинку на вул. П. Ковжуна, 8.

Демонтаж меморіальної таблиці на вулиці Ковжуна, 8 у Львові. Фото: Олег Радик

Тим часом львівський історик Микола Бандрівський обурливо висловився щодо демонтажу пам’ятної таблиці Ларисі Шепітько і назвав цей вчинок «ганебним».

«Це ж яким треба бути відбитим галицьким хрунем, щоби аж так не знати і не поважати українську культуру і дати наказ про знищення цієї меморіальної дошки Лариси Шепітько..!» – наголосив він. 

Історик переконаний, що Лариса Шепітько – видатна українська кінорежисерка, яку знав увесь тогочасний світ кіномистецтва. І те, що вона створила за життя – це надбання не лише України, а й усього світу. За його ж словами, акторка здобула визнання не завдяки СРСР. 

«Фільми Лариси Шепітько майже не допускали на радянський екран, бо вони були надто європейськими. Так, Лариса Шепітько була радянською кінорежисеркою. А, якою ще вона могла бути у той час..?» – зауважив він. 

Микола Бандрівський додав, що у цій ситуації його чи не найбільше здивувала байдужість львів’ян, а також місцевих художників, скульпторів та інших митців, які, на його думку, не проявили жодної реакції щодо демонтажу меморіальної дошки. 

Однак позицію львівського історика поділяють не всі. Зокрема, радник голови Львівської ОВА і журналіст Олег Радик навпаки підтримав демонтаж таблиці Ларисі Шепітько. Він зазначив, що ретельно вивчив всі згадки і біографію кінорежисерки, проте «Україною і Львовом там не пахло». 

«Інтерв’ю після вручення “Золотого Ведмедя” на Берлінале 1978 року. Журналісти поцікавилися її мотивами створення фільму “Восхождение” (The Ascent). У відповідь Шепітько зазначила, що прагнула дослідити те, що вона назвала “духовною стійкістю» радянських людей, яка дозволила перемогти нацизм”. […] У вступних словах до показів фільму “Крылья” (1966) вона говорила, що “хотіла розповісти про покоління радянських людей, яке винесло на собі тягар війни і відбудови”», – розповів він.

Біографічна довідка: 

Лариса Шепітько – радянська кінорежисерка, сценаристка та акторка. Народилася у 1938 році у Артемівську (нині – Бахмут) Донецької області. Навчалася у середній школі у Львові.

За свою кар’єру кінорежисерка здобула низку високих нагород, серед яких – «Золотий ведмідь» на Берлінському кінофестивалі. Загинула у автокатастрофі 1979 року.

У наявних публічних матеріалах відсутня інформація про позицію Лариси Шепітько щодо СРСР та України.

Нагадаємо, 30 вересня у Львові на вулиці Ковжуна, 8 демонтували таблицю пам’яті радянській кінорежисерці Ларисі Шепітько через «численні звернення громадськості до робочої групи, яка займається перейменуванням вулиць, названих іменами російських діячів».