У Брюховичах відкрили кенотаф лікарю ОУН Богдану Чупілю

На цвинтарі у Брюховичах Львівської громади встановили кенотаф (пам’ятне місце) лікарю ОУН Богдану Чупілю, який у 1940-х роках рятував поранених побратимів і допомагав українцям, які потерпали від окупації та переслідувань. Про це розповіла громадська активістка та родичка Богдана Юлія Лацик.

Богдан Чупіль (псевдоніми Бей, Стрілець, Стрільчик та Ляля) – активна постать Організації українських націоналістів, референт Служби здоров’я ІІ округи ОУН / надрайону «Батурин» (Ярославщина і Любачівщина). Чоловік рятував поранених побратимів, організовував медичну допомогу у важких умовах, а також допомагав українцям, які потерпали від окупації та переслідувань.

У нього були ще дві сестри – Емілія та Ольга Чупіль – які також співпрацювали з підпіллям. Остання була зв’язковою, а згодом ще й станичною Нижанкович (Львівська область).

Як розповіла Юлія Лацик, востаннє родина бачила живим Богдана взимку 1944 року неподалік Перемишля, коли чоловік захворів на пневмонію. У подальшому про нього звісток надходило все рідше, а згодом зовсім обірвався зв’язок. У 1950 році всіх членів сім’ї вислали у Сибір. Вони пробули там 7 років.

«Родину не розстріляли тільки тому, що прямих зізнань чи доказів про співпрацю з підпіллям окупаційна влада так і не змогла отримати», – зазначила активістка.

У 2008 році померла остання сестра Богдана – Ольга. За словами Юлії, перед смертю вона розповідала рідним історії з підпільних часів: про завдання, конспірацію, ситуації, трафунки, тодішню місцеву політику, допити, Сибір. Також просила не полишати пошуки інформації про її брата, адже у родини не було жодних деталей про смерть Богдана Чупіля.

«У 2021 році недалеко Бережан знайшли бідони з документами ОУН і УПА, серед яких так довго розшукувані нашою родиною дані про обставини, місце і дату смерті Богдана. […] Мій батько (син Ольги Чупіль) помчав в с. Татаринів, на місце, де відбувся останній бій Богдана. Відвідав у Комарно в’язницю НКВД та місце масового захоронення українців, серед яких, можливо, є і тіло нашого дядька», – поділилася жінка.

Освячення кенотафу Богдану Чупілю у Брюховичах. Фото: Юлія Лацик

Юлія Лацик додала, що встановити кенотаф Богдану Чупілю було важливо для її родини через пам’ять і шану.

«Це дещо більше, ніж вшанування одного героя. Це символ. Тисяч таких, як він – тих, хто в найтемніші часи не втрачає гідності, тих, хто не зраджує, не схиляє голови, хто вірив у вільну Україну – ще тоді, коли здавалося, що про це не можна навіть мріяти. І вірить у неї сьогодні», – наголосила вона.