Львів попрощається з двома військовими

На війні з російськими окупантами загинули ще двоє львів’ян – Степан Ямелинець та Юрій Валько. У понеділок, 28 липня, Львів проведе їх в останню путь. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Чин похорону розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

Львів’ян закликають віддати шану полеглим воїнам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.

Біографічна довідка:

Львів’янин Степан Ямелинець (27.06.1980 – 20.07.2025) навчався у середній загальноосвітній школі №31. Згодом здобув освіту автомеханіка у Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва.

Займався ремонтом автомобілів та працював монтажником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Степан був щирим, добрим, веселим, справедливим та людяним. Був справжнім господарем та захоплювався садівництвом. Любив футбол. Був дуже компанійським та мав багато друзів. Його переповнювала любов до людей та життя.

У 2023 році добровільно став на захист України від російських окупантів. Воював на Донецькому та Запорізькому напрямках у лавах окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

У Степана Ямелинця залишилися дружина, мама і двоє дітей, онука, сестри з сім’ями та друзі.

Львів’янин Юрій Валько (23.04.1986 – 16.07.2025) навчався у школі №40. Згодом здобув освіту кухаря-бармена у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу.

Протягом життя працював за спеціальністю у ресторанах «Бухара», «Тарон» та «Голодний Микола».

Рідні пригадують, що Юрій, єдиний син у сім’ї, був міцною опорою і підтримкою для рідних. Був веселим, щирим та відкритим. Був душею компанії та не терпів брехні. Змалку займався бойовим гопаком. Любив готувати і відпочинок на морі та у Карпатах

У 2024 році став до лав ЗСУ. Спершу брав участь у військових навчаннях в Іспанії. Згодом виконував бойові завдання на Покровському напрямку у лавах 32 окремої механізованої Сталевої бригади.

У Юрія Валька залишилися мама, донька і син, бабуся, рідні та друзі.