В уряді Польщі невдоволені тим, як в українських підручниках пишуть про Волинську трагедію

Міністерка національної освіти Польщі Барбара Новацька написала листа українському колезі Оксенові Лісовому, в якому заявила, що польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, що зображують події 1943-1947 років, зокрема Волинську трагедію. Про це пише PAP, передає hromadske.

У листі до Лісового, міністерка «з жалем» заявила про стурбованість Варшави. Вона наголосила, що «особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і в польсько-українських відносинах», був час Другої світової війни, назвавши Волинську трагедію «масовими злочинами проти польського населення».

Запитання виникли до підручника «Історія України» для 10 класу, виданого у 2023 році. А саме Новацька писала про уривок зі сторінки 256.

«(УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині. У 1943 році її очолював Роман Шухевич. Протягом двох років її існування до лав УПА вступило 30 000-40 000 солдатів. Активісти УПА вважали своїми ворогами українських комуністів, нацистів та поляків. Причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої хотіло повернутися до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали мешканці Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року», – цитує підручник видання.

Новацька звернувся до українського міністра з проханням «вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин».

За словами урядовиці, представники обох країн контролюють зміст підручників у межах діяльності двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії.

Сама Новацька запропонувала розглянути можливість зміни правил роботи комісії, щоб обидві сторони могли висувати підручники, що становлять спільний інтерес, для розгляду.

Окрім того, за словами міністерки, під час чергового засідання Комісії в Ужгороді в січні один із її українських членів нібито запропонував створити спільний підручник з історії. Тож вона попросила Лісового зайняти позицію щодо зміни правил роботи комісії та, можливо, розпочати роботу над підготовкою спільного підручника.

Як повідомляв Львівський портал” href=”https://portal.lviv.ua/”>Львівський портал, у червні Мінкульт дозволив Польщі провести у Львові ексгумацію загиблих у 1939 році військових. Зі свого боку Польща видала Україні аналогічний дозвіл на роботи у с. Юречкова у Підкарпатському воєводстві.

Навесні поляки розпочали розкопки на території нині неіснуючого села Пужники у Тернопільській області. Після отримання відповідного дозволу від України тут стали шукати місця поховання близько 80 загиблих у 1945 році.

Після восьмирічної заборони початок розкопок у Пужниках поляки назвали проривом у відносинах з Україною.

Польща, як відомо, Польща вважає загиблих у Пужниках частиною Волинської трагедії, але українські дослідники заперечують етнічний характер загибелі та її приналежність до Волині через історико-географічний контекст. Що насправді сталося між поляками та українцями у 1943-1944 роках, розповідаємо тут.

Фото: Facebook / Barbara Nowacka