Військово-Морські Сили ЗС України: 10 фактів про унікальні бойові успіхи у війні на морі

Сьогодні — День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Він відзначається щорічно у першу неділю липня на честь переможних морських походів часів Київської Русі та інших героїчних сторінок боротьби українців на морі.

Флот з понад тисячолітньою історією і сьогодні разом з іншими складовими Сил оборони дивує світ! Він продовжує нищити ворога на морі, примушує його відступати та ховатися біля своїх берегів.

Як сталося, що Україна, маючи відносно невеликий флот, перемагає флот противника з десятикратно більшими спроможностями? В чому секрет українського успіху на морі? Які риси притаманні сучасному українському флоту? В чому полягає першість України у технологіях війни на морі та які перспективи подальших дій і розвитку Військово-Морських Сил?

За відповідями на ці та інші запитання АрміяInform звернулись до військового експерта, капітана 1 рангу у відставці, учасника російсько-української війни, кандидата військових наук, доцента Степана Яким’яка.

Інтелектуальне лідерство і перевага над противником

— Розуміючи безпрецедентність українських перемог у Чорному морі та їх особливе місце у світовій військово-морській історії, все ж виникає питання: за рахунок чого ВМС разом з іншими складовими Сил оборони України вдалось відкинути основні ударні та десантні сили флоту противника спочатку до узбережжя Криму, а далі — й до Новоросійська?

— Головною перевагою військових моряків над ворогом з перших днів вторгнення було інтелектуальне лідерство. Уміння бачити стратегічні аспекти оборони держави з моря, свобода у виборі способів виконання завдань, всебічність і обґрунтованість рішень, ефективне оперативне управління силами стали фундаментальною основою переваги над ворогом.

Створивши надійну оборону з моря, раціонально використовуючи обмежені ресурси та здійснюючи щоденний аналіз дій ворога, ВМС у квітні 2022 року завдали ракетних ударів, які змусили противника відступити до узбережжя Криму. Далі було розширено зону бойових дій з 300 до майже 800 км, аж до берегів противника. Було захищено український морський експорт. Сьогодні Україна володіє ініціативою на морі на понад 90% площі району бойових дій у Чорному морі. Як відомо з повідомлень командувача ВМС ЗС України та начальника ГУР МОУ зараз кораблі противника, ховаючись у Новоросійську, лише інколи виходять з бази у прибережний район для завдання ударів ракетами «Калібр».

А що ж противник? Чи намагається він виправити ситуацію на свою користь? Розуміючи нездатність військового керівництва до лідерства на морі, президент рф своїм указом у серпні 2024 року створив нову Морську колегію та призначив її керівником довірену особу, колишнього голову фсб Патрушева. Внаслідок його активної діяльності відбулись чергові зміни у керівництві флоту, запроваджено інноваційні центри з розроблення морської робототехніки та врешті указом президента рф у травні 2025 року затверджено нову Стратегію розвитку ВМФ.

Однак, провідні українські та закордонні фахівці скептично висловлюються про очікувані результати московитів, окремо зазначаючи, що «віз і нині — там» у справі створення та застосування ефективних морських роботизованих комплексів.

— Як українським ВМС вдалось уникнути втрат у перші дні вторгнення та зберегти боєздатність у ході бойових дій з переважаючим противником?

— Розуміючи, що противник має значні ударні спроможності, українські ВМС здійснили масштабне розосередження сил. Було завчасно створено десятки, а можливо й сотні хибних цілей у морських прибережних районах та на суші, щоб відволікти противника від справжніх об’єктів та зберегти сили. І це спрацювало!

ВМС практично не мало бойових втрат 24 лютого 2022 року та у перші дні вторгнення. Хоча керівництво рф у той час стверджувало, що українські ВМС «повністю знищені». До речі, ворог ще досить довго завдавав ударів по хибних цілях із застосуванням ракет мобільного берегового комплексу «Бал» та інших видів зброї…

Асиметричність у засобах та способах боротьби на морі

— Чи справді Україні у війні на морі вдалось реалізувати концепцію асиметричного впливу, на використанні якої наголошувало керівництво національного флоту та провідні вчені української військово-морської науки напередодні та з початком агресії рф проти України у 2014 році?

— В умовах значної переваги ворога в оперативних і бойових спроможностях на морі, ще задовго до агресії рф проти України, справді основна увага приділялась асиметричним засобам та способам боротьби. Одним з найбільш дієвих засобів асиметричного впливу є, як відомо, морська мінна зброя.

Навіть маючи обмежені обсяги цієї зброї, українські моряки завчасно та доволі успішно застосували її у протидесантній обороні узбережжя та портів. З початком вторгнення Україною згідно з міжнародними нормами було оголошено забороненими для плавання сім районів, розташованих вздовж північно-західного узбережжя Чорного моря. Окрім того, з урахуванням застосування берегового ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун» та берегової артилерії було по суті створено надійні мінно-ракетні й артилерійські позиції. Противник неодноразово отримував «прочухана», намагаючись перевірити українську протидесантну оборону та висадити з моря диверсійно-розвідувальні групи.

Асиметричною перевагою українських ВМС стало й випереджувальне оволодіння сучасними технологіями морської обізнаності, зокрема впровадження інформаційної системи «Дельта». У подальших діях на морі новітнім асиметричним засобом боротьби з ворогом стали морські роботизовані системи.

— Які найбільш дивовижні приклади героїзму та бойового духу особового складу ВМС можна назвати з досвіду війни на морі? Які бойові якості та як саме були проявлені?

— Прикладів багато. Це і героїчне виконання бойового завдання та загибель патрульного катера «Слов’янськ» 3 березня 2022 року, це — вражаюча перемога у морському бою малого водолазного судна «Почаїв» у березні 2022 року над новітнім ворожим фрегатом «Адмирал Макаров», це й тривала оборона морськими піхотинцями українського міста Маріуполь, а також захопленого ними плацдарму на лівому березі Дніпра біля населеного пункту Кринки.

Загартовані у діях під час захоплення рф українського Криму у 2014 році, українські моряки не схибили, вистояли та перемагають ворога у триваючій війні на морі. Патріотизм, розуміння своєї відповідальності за захист України на морі і сила духу є тими незламними пілерсами, на яких будується українська перемога на морі.

Вивчення та впровадження досвіду воєнних дій на морі

— Як у ході бойових дій на морі українським морякам вдається передбачити дії противника та випередити його?

— Одним з найбільш впливових чинників, що забезпечили успіх у діях на морі, було, безумовно, вивчення та впровадження уроків з досвіду війни. Опираючись на систему роботи щодо узагальнення бойового досвіду, створену під час АТО та ООС, вже з перших днів проводився ретельний аналіз застосування сил противника на морі. Багато «загадок» у діях противника розгадувались завдяки знанням офіцерів флоту щодо досвіду бойових дій чорноморського флоту у війні в Грузії 2008 року. Противник, як не дивно, часто використовував ті ж способи дій і тактичні прийоми. Так, наприклад, розгортання і маневрування ракетного крейсера «Москва» було практично «дзеркальним» відображенням його дій у 2008 році.

Шаблонність під час маневрування у фейковому «гуманітарному коридорі», оголошеному в кінці березня 2022 року для виходу суден з українських портів, призвела до визначення прогнозованого маршруту руху фрегата «Ессен» та успішного удару по ньому ракетами «Нептун» 2 квітня 2022 року.

Повторення маневрування крейсера «Москва», яке він здійснив під час першого полювання на нього 4 квітня 2022 року, дуже допомогло під час прогнозування та його ураження 13 квітня 2022 року. Було й багато інших випадків подібної поведінки противника на морі. Аналіз досвіду та надання рекомендацій командувачам і командирам завжди приноситиме успіх у війні на морі.

— Що ще окрім бойового досвіду необхідно використовувати у сучасній війні на морі?

— Вже більш як трирічний досвід війни на морі засвідчує набуття українськими ВМС так званої «військово-морської емерджентності». Мова йде про інтегрування багатьох важливих чинників, що врешті сформували нову (емерджентну) якість — здатність перемагати значно сильнішого противника. На розвиток цієї здатності найбільш суттєво вплинули: досвід попередніх поколінь, стійкість, рішучість та енергійність молодого покоління моряків — захисників України, опирання на військово-морську науку та практику військово-морської служби, гнучке управління процесами та впровадження новітніх технологій.

Чи були б стійкими українські моряки, якби їх не підпирала тисячолітня військово-морська українська традиція? Чи були б готовими до своїх вже легендарних звитяг підрозділи, оснащені ракетним комплексом «Нептун», якби не українська наука, геніальні українські конструктори, високопрофесійні, енергійні та невблаганні морські ракетники? Чи були б успішними удари БпЛА «Байрактар ТВ2», якби не умілі дії морських авіаторів та нова тактика, розроблена штабними офіцерами угруповання різнорідних сил ВМС? Виявляючи корабельні групи ворога на дистанції у декілька сотень кілометрів, БпЛА забезпечили цілевказання ударним силам та самостійно знищили три катери і живу силу на Зміїному.

Яскравим виявом військово-морської емерджентності було знищення крейсера «Москва», успішні ракетні удари по інших кораблях противника та зрив його панування на морі з відходом сил до узбережжя Криму. З цього часу почався якісно новий етап війни на морі.

Інноваційність та початок роботизованої війни на морі

— Яка роль нових технологій та інновацій у сучасній війні на морі? Як це вплинуло на хід бойових дій?

— Україна, за свідченнями багатьох вітчизняних і закордонних фахівців розпочала новий відлік в історії війн на морі. І справді, здійснивши спільний удар безекіпажними надводними та безпілотними авіаційними комплексами 29 жовтня 2022 року у Севастополі та пошкодивши три кораблі ворога, ВМС спільно з СБУ та іншими складовими Сил оборони розпочали роботизовану війну на морі.

У подальшому внаслідок ударів безекіпажних надводних апаратів СБУ, ГУР, ВМС було знищено та пошкоджено декілька десятків бойових кораблів, катерів та суден забезпечення противника, було уражено Керченський міст та обладнання морських нафтових терміналів. Врешті було примушено противника до згортання морських військових перевезень між Кримом та Новоросійськом. Було захоплено ініціативу у діях на морі.

Захист економічних інтересів

— Наскільки ефективними були дії ВМС спільно з іншими складовими оборони щодо захисту економічних інтересів України в умовах війни на морі?

— Не секрет, що розвиток України та її обороноздатність суттєво залежить від морської економіки. Портова діяльність та морський експорт завжди забезпечували значні надходження до державного бюджету. Розв’язуючи війну рф планувала зірвати морську діяльність України. Завдяки ракетним ударам по бойових кораблях противника у морі Україна примусила рф у червні 20022 року залишити острів Зміїний та погодити відкриття «зернового» коридору.

Після відмови рф у липні 2023 року від угод щодо функціонування «зернового» коридору Сили оборони України здійснили удари по Керченському мосту, по кораблях (суднах) противника у пункті базування Новоросійськ та Керченській протоці. Ворог нарешті усвідомив, що не може ефективно протидіяти українцям на морі, а Україна відкрила власний коридор для забезпечення судноплавства та перевезень з трьох українських портів — Одеси, Чорноморська та Південного.

Силами і засобами ВМС було забезпечено безпеку цього судноплавства. З серпня 2023 року по червень 2025 року ВМС забезпечили безпеку плавання понад 10 тисяч суден з вантажами загальним обсягом понад 120 млн. тон.

Вибіркове та високоточне ураження критичних об’єктів противника

— Як зросли спроможності ВМС та інших складових Сил оборони України на морі впродовж останніх років? Які результати були досягнуті завдяки новим спроможностям?

— Завдяки зростанню спроможностей ракетної зброї, у травні 2024 року було завдано високоточні удари по кораблях та об’єктах інфраструктури противника у Севастополі та інших пунктах базування у Криму. Внаслідок ударів противник у липні 2024 року остаточно вивів свої основні ударні та десантні сили до Новоросійська. Туди було перебазовано усі надводні кораблі та підводні човни — носії ракет «Калібр», десантні та інші великі кораблі. Поява так званого «Довгого Нептуна» призвела до можливості завдавати ударів на дальність до 1000 км.

Впродовж останніх років було значно покращено бойові спроможності ВМС. Для виконання бойових завдань на морі створено 385 окрему бригаду морських безпілотних комплексів спеціального призначення, окрему берегову ракетну бригаду та інші частини й підрозділи. Флотилія ВМС нарощує бойовий склад за рахунок будівництва корветів у Туреччині та прийняття до її складу 4 протимінних кораблів від Великобританії, Нідерландів та Бельгії.

Для виконання специфічних флотських завдань на річках весною 2022 року створено Річкову флотилію. Морська піхота збільшилась у декілька разів. Зараз основними бойовими частинами корпусу морської піхоти є дев’ять бригад: 35, 36, 37, 38 бригади морської піхоти, 34, 39, 40 бригади берегової оборони, 32 та 406 артилерійські бригади. Важлива увага приділяється технологічній перевазі над противником, оснащенню підрозділів піхоти БпЛА та наземними роботизованими комплексами.

Першість у роботизованих операціях на морі та з моря

— Як ви оцінюєте нові досягнення Сил оборони України у застосуванні безекіпажних надводних комплексів та наскільки безальтернативною є загальна тенденція з переходу до застосування морських роботизованих систем?

— Наприкінці 2024 року — на початку 2025 року відбулись радикальні зміни у характері дій на морі. Нові зразки безекіпажних надводних апаратів ВМС, СБУ, ГУР продемонстрували здатність до успішного виконання бойових завдань проти повітряного, морського та наземного противника. Було здійснено удари силами ВМС по підрозділах противника на газодобувній платформі у морі та комплексах ППО, розташованих на узбережжі, із застосуванням безекіпажних надводних апаратів — носіїв БпЛА типу FPV. СБУ та ГУР МОУ здійснили удари ракетною зброєю з безекіпажних надводних апаратів знищили два літаки та два вертольоти ворога. Наведені приклади підтверджують висновки багатьох вітчизняних та закордонних фахівців про остаточний перехід до роботизованих війн, зокрема й на морі.

Провідні кораблебудівні компанії світу та корпорації, що виготовляють сучасну зброю, намагаються динамічно переорієнтуватись на масове виробництво роботизованих кораблів, літальних апаратів, наземних ударних та інших систем. Це виклик і для Сил оборони України та оборонно-промислового комплексу держави. Помиляються ті, хто думає, що на рубежі 2030-2035 років екіпажні пілотовані зразки озброєння, зможуть ефективно діяти у роботизованих війнах!

Роботизація є магістральним шляхом змін у війні на морі, подібно до того як колись вітрильні кораблі програли бій паровому флоту, а лінкори — авіаносцям та підводним човнам.

Перспективи дій на морі та роль ВМС ЗС України у забезпеченні перемоги у війні

ВМС разом з іншими складовими Сил оборони України, продовжуючи боротьбу з ворогом на морі, стикатимуться з певною протидією ворога. Відставання у технологічній сфері не дозволить ворогу перехопити ініціативу на морі.

Водночас, не зламавши оборону Криму комплексними ударами по критичних військових об’єктах противника і не звільнивши півострів, не можуть бути створені умови для перехоплення ініціативи Україною у війні і перемоги над ворогом.