Сергій Притула: «Ми вдячні партнерам, але не маємо права на ілюзії. Найбільший наш союзник – ми самі»

Волонтер і громадський діяч Сергій Притула про скорочення військової допомоги від США та суспільну консолідацію для підтримки Сил оборони України:

«США призупиняють поставки зброї в Україну. Маски знято. Ось і конкретика. Те, про що шепотілися ще від моменту інавгурації Трампа, стало реальністю.

Я ще рік тому казав, що нам треба вчитися жити так, ніби Америки не існує. На мене тоді накинулися за надмірну різкість, але сьогоднішні новини лише підтверджують тезу про те, що нам треба «вигрібати» самим з Європою.

Хоча з Німеччини, якій ми направду завдячуємо дуже багато чим, теж прийшли невтішні новини. Мерц, який під час передвиборчої кампанії чітко наголошував, що Україні потрібно дати Тауруси, заявив, що вони для нас «лишаються варіантом». Надію дав. Надію забрав. Нічого нового.

Що ж. Це лише один вид озброєння, щодо решти німці були і залишаються лідерами у допомозі нам. За що їм безмежно вдячний.

Так, ми всі розчулилися, коли Трамп під час пресконференції в Гаазі проявив для себе незвичну емпатію до української журналістки, чоловік якої воює, й заявив, що США подивляться, чи зможуть надати “деякі Петріоти”. Це інтерпретували як добрий знак, а вийшло навпаки.

США вже блокували нам багатомільярдні пакети допомоги, вже призупиняли нам поставки озброєння і не ділилися розвідданими, відправляли зброю проти “Шахедів” на Близький Схід, а не нам.

Попереду чергове випробування. У нас є надії на Європу, але прошу надто не обнадіюватись.  Бо ми маємо справу із достатньо негнучкою європейською бюрократією і економіками, які були «заточені» геть не на підготовку до можливої війни з росією.

Так, зараз у ЄС вже вголос визнають, що згаяли три роки, сподіваючись на непохитність партнерства в рамках Північноатлантичного альянсу. Але хіба нам від того легше? Розкачуватись вони будуть довго і щиро сподіваються, що найближчі 5 років рф не нападе.

Тому коли мене питають, хто ж наш найбільший союзник, я завжди кажу: ми самі.

Ми давно стали іншими. Ми подорослішали. Якщо колись волонтери в умовному 2016-му знали один одного поіменно, то сьогодні волонтерство – це масове явище. Ми отримали нові скіли, яких не мали до 2022 року. Ми першими у світі створюємо нові підходи у розвитку безпілотних систем. І те, що ми вигадуємо на полі бою, вивчають усі армії світу. Фонди та волонтери закривають тисячі запитів від військових: від БпЛА до супутникових систем зв’язку.

Ось це є найкращий союз – громадянського суспільства й армії. Народу і солдата.

Ми вдячні партнерам, але не маємо права на ілюзії. Їхня підтримка – результат електоральних циклів, рейтингів і страхів. А українці постійні, іце наша найбільша сила.

Тримаймо стрій! Підтримуємо Сили оборони!»