Європейські країни узгоджують конфіскацію 200 млрд євро російських активів, – FT

Найбільші європейські держави підтримують зусилля щодо конфіскації більше 200 млрд євро заморожених російських активів, розробляючи плани щодо угоди про припинення вогню в Україні. Про це пише Українська правда з посиланням на Financial Times.

Франція і Німеччина, які тривалий час виступали проти повної конфіскації активів, що знаходяться в ЄС, обговорюють із Великою Британією та іншими країнами шляхи їхнього використання.

За словами трьох осіб, поінформованих про перебіг переговорів, французькі посадовці обговорювали пропозицію європейських країн конфіскувати ці активи, якщо Москва порушить майбутню угоду про припинення вогню в Україні. Ідеться про зусилля в межах гарантій безпеки для Києва, якщо буде укладена угода про припинення вогню.

Прихильники цієї ідеї вбачають прив’язку заморожених активів до дотримання Росією можливої угоди способом тиску на Москву і гарантій для України.

Після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році союзники з G7 заморозили близько 300 млрд євро активів Центрального банку Росії, переважна більшість з яких – близько 190 млрд євро – знаходиться в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, а менші суми зберігаються у Франції, Великій Британії, Японії, Швейцарії та США.

Наразі дохід від цих активів – переважно готівка та державні облігації – використовують для виплати країнами «Великої сімки» кредитів, наданих Україні (50 млрд доларів), але базових активів це не стосується.

Україна, Польща та країни Балтії вже давно наполягають на конфіскації цих активів, але ключові європейські столиці, включаючи Берлін, Париж і Брюссель, раніше відмовлялися від цього через побоювання, що конфіскація створить прецедент у міжнародному праві.

Європейський центральний банк також занепокоєний тим, що статус євро як безпечної валюти для валютних резервів буде поставлений під загрозу, оскільки більшість активів номіновані в євро.

Під час переговорів з президентом США Дональдом Трампом минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що негайне вилучення активів не буде «повагою до міжнародного права», але ці кошти можуть бути «частиною переговорів щодо закінчення війни».

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що розгляне можливість підтримати пропозицію про конфіскацію заморожених російських активів, повідомило джерело, знайоме з цим питанням. 5 березня Мерц, імовірно, обговорить це питання з чинним канцлером Олафом Шольцом, щоб узгодити позиції напередодні саміту лідерів ЄС у четвер. Прессекретар Шольца відмовився від коментарів.

Прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер 3 березня заявив, що Лондон розглядає можливість використання цих активів.

«Звичайно, що надходження і доходи використовуються», – сказав він членам парламенту, виступаючи після підписання угоди з президентом України Володимиром Зеленським на вихідних, про надання Великобританією кредиту Україні розміром 2,26 млрд фунтів стерлінгів, забезпеченого прибутками від російських суверенних активів, що перебувають під санкціями.

«Щодо самих (базових – ред.) активів, то це дуже складне питання. Але я вважаю, що нам потрібно робити більше, і ми робимо більше, щоб разом з іншими країнами вивчити, які є можливості», – відзначив Кір Стармер.

Двоє людей, знайомих з французькою пропозицією, сказали, що вона була добре сприйнята іншими європейськими союзниками, але до її узгодження ще далеко.

Прихильники конфіскації активів отримали додаткові аргументи після погроз адміністрації Трампа скоротити військову підтримку Україні.

«Дедалі більше країн готові використовувати конфіскацію активів як інструмент тиску на Росію», – сказав один із співрозмовників FT.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.