Змінив крісло директора автошколи на окоп: історія Олександра Карбашевського
Сьогодні розповімо про один з обласних осередків ТСОУ — Чернівецький обласний, який очолює полковник запасу Олександр Карбашевський.
Під час антитерористичної операції він, полковник запасу обласного управління МВС, одягнув армійський однострій з погонами старшого сержанта і в статусі командира відділення майже два роки провів «на нулі». Потім, звільнившись, знову керував буковинськими оборонцями. Ну а 24 лютого 2022 року після вторгнення росіян, відразу зібрав речовий мішок і пішов до ТЦК.
Він розповів про те, що змусило його вдатись до такого рішення, допомогу, яку надає обласна організація Товариства нашому війську.
«Є таке відчуття, ніби чогось важливого не зробив у своєму житті»…
— Коли росіяни прийшли нас «визволяти», якими були ваші перші дії?
— Ні шоку, ні розгубленості не виникло: нічого іншого від такої наволочі як путін та його кремлівські прибічники ніхто не чекав. Наш край тоді ще не зазнавав обстрілів, що дозволило провести за допомогою мобільного зв’язку швидку оперативну нараду з директорами наших підрозділів, визначити першочергові дії щодо забезпечення збереження документів та майна, додаткові форми зв’язку та інше.
— Свого часу ви, полковник запасу МВС, керівник одного з підрозділів обласної поліції, одягли армійський однострій і в погонах старшого сержанта командували відділенням в районі АТО/ООС. А після широкомасштабного російського вторгнення знову пішли до війська і кілька років проходили службу в районному ТЦК. Що змусило вкотре піти служити?
— Так, було в моєму житті і таке. Знаєте, є таке відчуття, ніби чогось важливого не зробив у своєму житті, не виклався, як кажуть в таких випадках, на повну. Мабуть, щось подібне охопило тоді і мене, вплинувши на мене як на людину, яка більшу частину свого свідомого життя носила погони. Тому і змінив крісло директора Кіцманської автошколи на окоп.
Як я вдруге опинився у війську? Вранці 24 лютого 2022 року прибув до територіального центру комплектування. Там вже вишукувалися сотні земляків-добровольців. Пройшовши всі необхідні в таких випадках процедури. Вже наступного дня був мобілізований до ЗС України. Тоді у нас всіх у голові було одне — захистити свою країну, народ, сім’ю від росіян, які прийшли сюди, щоб знищити нас, наших дітей і онуків.
Всі, хто прийшов у той день до ТЦК, не знали де служитимуть, — у тилу чи на передовій. Принаймні я не прагнув залишитись якомога далі від фронту.
Але склалося інакше: я, на відміну часів АТО/ООС, не воював з «калашем» у руках. Але виконував мобілізаційні завдання щодо забезпечення війська транспортними засобами.
На рішення вдруге йти до війська вплинуло і те, що під час перебування в районі АТО мав змогу на власні очі побачити «гуманізм» росіян відносно і наших солдатів та офіцерів, і цивільного населення. Але ці жахіття, які вони коять сьогодні на нашій землі, перевершують ті у тисячі разів. Древньому перському філософу-гуманісту Омару Хаяму належать такі слова: «Ніколи не шкодуй про те, що зробив, якщо в той момент був щасливий». Так, трактувати їх можна по різному, але адекватні люди, у яких не схиблене мислення, психіка розумітимуть їх так, як розумів їх сам Омар Хаям.
«Син підтримав моє рішення піти до війська»
— А як у вашій сім’ї сприйняли ваше рішення знову стати до армійського строю?
— Син мій служить в Національній поліції. Він мене зрозумів. А офіцерів колишніх не буває… Ну а дружина, донька… Що сказати? У захваті не були, але поставилися до мого кроку з розумінням. Вони ж не хотіли і не хочуть, щоб Чернівці повторили долю Бучі, а вся Буковина жила за вовчими законами окупантів.
Втім, у сіроманців закони, за якими вони живуть, мабуть, більш людські.
Про благодійний проєкт для навчання молоді та відновлення техніки для фронту
— Знаю, що сьогодні ви з колегами реалізуєте проєкт зі створення навчального закладу, де готуватимуть пілотів БПЛА. Розкажіть більш детально, що він передбачає, який термін навчання буде, де віднайдете фахівців, котрі навчатимуть хлопців опанувати цю новітню зброю.
— БПЛА переконливо довели і доводять свою ефективність у війні. Але, окрім них, нам вкрай потрібні люди, які уміли б ними керувати, знищуючи і живу силу ворога, і його техніку. На даний час ми визначились з місцем проведення підготовки, придбали симулятори, відповідні навчальні програми, частину необхідних літальних апаратів. Підшуковуємо фахівців з навчання, з цим є неабиякі труднощі. Хочемо запустити даний проєкт для учнівської молоді на благодійній основі, а для дорослого населення за плату.
— Буковинські оборонці почали надавати нашому війську волонтерську допомогу ще у 2014 році. Ця робота якимось чином продовжується і після широкомасштабного вторгнення ворога?
— Так, посильну допомогу захисникам української землі почали надавати понад 10 років тому, коли я ще не працював у Товаристві і тому мені важко оперувати цифрами. Але достеменно знаю, що Чернівецька ОО ТСО України, як і всі інші обласні осередки, докладала усіх зусиль, щоб допомогти нашим воякам. Починаючи з весни 2022 року, ми теж не є сторонніми спостерігачами. Члени Чернівецької обласної організації активно долучаються до зборів коштів щодо придбання технічних засобів чи інших предметів для потреб ЗСУ.
Найбільшим фінансовим проєкт останнім часом стало відновлення автомобілів силами автошкіл, так потрібних на фронті. Задля цього витрачено сотні тисяч гривень. Придбали також власним коштом повнопривідні автомобілі «Опель-Фронтера» і УАЗ-452. Відгукуючись на прохання військовиків, допомагали у відновленні іншої техніки, зокрема, паяти повнопривідних автомобілів УАЗ-452, а також мікроавтобуса ГАЗЕЛЬ.
Втім, допомога українському війську не обмежується придбанням та ремонтом автомобільної техніки. Наприклад, Чернівецька автошкола з моменту широкомасштабного вторгнення рф безплатно надає приміщення для потреб особового складу різних підрозділів, а також волонтерам, які здійснюють відновлювальні та ремонтні роботи техніки, обладнання, інвентаря. Під зберігання гуманітарної допомоги надали приміщення площею більш як 100 «квадратів».
Не залишаються без фінансової підтримки і члени нашого обласного оборонного осередку, мобілізовані до лав ЗСУ. Так, на їхні прохання мої колеги зібрали і передали до їхніх підрозділів кошти для придбання необхідної військової техніки та приладдя.
Надається і посильна допомога благодійним фондам, громадським організаціям, місцевим підрозділам територіальної оборони, внутрішньо переміщеним особам. Ми не вважаємо, що наша допомога неабияк сприятиме нашій перемозі. Але впевнений, що кожен українець, якщо він ним є не лише за паспортом, повинен задля цієї перемоги робити те, що може. Адже маленькі річечки утворюють великі, а ті утворюють моря й океани.
Так і сьогодні в Україні: кожна гривня, віддана нашим захисникам, є таким собі цвяхом у труну, у яку має перетворитись уся московія…
Як повідомляла АрміяInform, боєць Родіон на позивний «Білий» з роти вогневої підтримки 228 батальйону 127 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ. Він зупинив групу російської піхоти, яка на мотоциклах намагалась прорватися до українських позицій.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-03-02 11:24:00
