Тисячі вільних вакансій: на Харківщині критично бракує медиків

6 години назад

160 6 хвилин читано

Лікарням Харківської області не вистачає кількох тисяч лікарів та медсестер – кризу спричинила війна.

Значна частина медиків евакуювалися на початку повномасштабної війни або пішли на фронт. Посилили проблему низькі зарплати й шалене навантаження – харківські медики працюють буквально цілодобово, бо рятують життя поранених.

Як-от в Харківській обласній клінічній лікарні – надкластерному закладі регіону, де протягом року надають допомогу понад 200 тис. пацієнтів. Тут є відділення, укомплектовані лиш наполовину. Та попри це, медикам вдається надавати пацієнтам кваліфіковану допомогу.

Як працюють медики в прифронтовому регіоні і як долучитися до потужної команди, читайте в нашому матеріалі.

Перші за прийомом поранених цивільних

Це Харків, обласна клінічна лікарня. На посту приймального відділення медики різних спеціалізацій, звільняються операційні, планові операції переносяться – лікарня працює на прийом ургентних хворих.

Лікарі чекають на поранених з Ізюма. Карета швидкої доправляє важкопораненого 61-річного чоловіка, лікарі добу боротимуться за його життя.

В 6-річного Германа уламок в грудях, а його маму Оксану тутешні лікарі рятують вже вдруге – рік тому вона також потрапила під російський обстріл.

– Була повітряна тривога, ми навіть не встигли зайти в укриття, лише вийшли з приміщення, й одразу приліт. Синочок і батьки були, маму з татом прийняли в лікарні, мама також поранена, їм там надали допомогу, а нас сюди, – каже Оксана Глоба, поранена.

В Харківській обласній клінічній лікарні цілодобово готові до масових надходжень поранених. І неважливо, скільки пацієнтів прийняв лікар протягом дня чи скільки провів операцій, вони повертаються на роботу навіть вночі, вдягають халати й беруться до роботи.

Це при тому, що медзаклад завантажений хворими на повну. Протягом минулого року тут надали допомогу 35 тис. хворих на стаціонарному лікуванні й понад 170 тис. на амбулаторному. А сама лікарня не раз потрапляла під російські обстріли.

Протягом доби тричі запускали серце

В маніпуляційному кабінеті кардіологічного відділення 74-річний Василь Григорович. Його доправили до обласної клінічної лікарні каретою екстреної допомоги – серце майже не билося, знепритомнів. Йому встановили кардіостимулятор, як він каже – подарували нове життя.

– Вони всю ніч працюють, як бджілки, все роблять, всіх приймають. Сьогодні я ніч був в реанімації, двох чоловіків прийняли о третій годині ночі. І це майже щодня так, їм велике дякую, що вони так роблять, – каже пацієнт відділення кардіології Василь Куць.

Палати заповнені хворими – серед них є і досить молоді пацієнти.

– Хвороби серця у всьому світі на першому місці, а на Харківщині збільшила статистику ще й війна. Інфаркти в пацієнтів 40+ — вже не рідкість, причому як у чоловіків, так і жінок, – розповідає завідувач відділення кардіології з рентген-хірургічним блоком та блоком інтенсивної терапії Роман Єлісєєв.

В кінці коридору – палати інтенсивної терапії, тут найтяжчі пацієнти – з інфарктами, кардіогенним шоком, підключені до апаратів штучної вентиляції легень. Боротьба за їхні життя йде щохвилини – були випадки, розповідають в лікарні, коли протягом доби одному з пацієнтів тричі запускали серце. Це робить вся команда медиків, зокрема медсестри.

– Вміти треба все: володіти всіма медсестринськими навичками, все це приходить з часом. Звісно, що після училища ти в принципі, скажімо так, стерильний, а надалі під час роботи у нас класні працівники, які допоможуть, розкажуть, покажуть, – каже Світлана Котова, медсестра палати інтенсивної терапії відділення кардіології Харківської обласної клінічної лікарні.

поранені Харківщина

Світлана Котова працює медсестрою вже 20 років, в кардіологію прийшла після роботи в психіатричній лікарні. Довелося багато чому навчитися: треба не тільки вміти вводити медичні препарати, а й бути технічно грамотною, розбиратися в сучасному обладнанні. Навантаження шалене, весь час на ногах, а через невеликі зарплати лікарі й медсестри охоче йдуть в приватні клініки.

– Медсестер дуже бракує, можливо, люди не йдуть навчатися, а, можливо, йдуть одразу в косметологію або в приватну медицину. Ми би хотіли, щоб до нас прийшли нові, й ми раді всім допомогти, навчити всього, чого ми знаємо, вміємо, – каже медсестра.

Хоча з Харківщини виїхало чимало людей, кількість хворих на серце тільки збільшилася, адже у Харкові чимало переселенців з окупованих територій і зони бойових дій. При цьому кількість медичних працівників значно скоротилася – потрібні і лікарі, і медсестри.

– Зараз немає такої великої кількості підготовки медсестер, як було раніше, тому що зараз все навчання проходить дистанційно. Раніше ми могли приїхати до центрів підготовки, медичних коледжів, розповісти про роботу у відділенні, і вони могли прийти до нас, ми їх навчали специфіці роботи медсестри саме в кардіологічному відділенні, – каже заввідділення Роман Єлісєєв.

Виручають студенти

Аналогічна ситуація і у відділенні інтенсивної терапії – тут рятують найтяжчих хворих. Одна з пацієнток після мозкового інсульту — на апараті штучної вентиляції легень, її стан під постійним контролем реаніматологів. Тут є й недужі після операцій. За кожним потрібен цілодобовий догляд.

– Треба моніторити й частоту серцевих скорочень, й артеріальний тиск, й частоту дихання, і як дихає – все це обладнання, яке ви бачите: і монітор, і апарат штучної вентиляції – він виводить всі показники, які характеризують стан пацієнта, – розповідає виконувач обов’язків завідувача відділення Павло Дем’яненко.

Пацієнту надають допомогу реаніматологи, анестезіологи. Нині цих спеціалістів критично бракує. Через війну значна частина медичного персоналу евакуювалася в більш безпечні регіони або за кордон. Також критично бракує медсестер – їх зараз 12 на відділення, потрібно ще щонайменше 5.

– Студенти дуже виручають, але якщо ми беремо на роботу студента, він повністю відповідальний за свою роботу, вони швидко вчаться, хоча тут потрібно й багато теоретичних знань, і практичні навички, що відрізняє їх від поліклінічних медсестер, – каже Дем’яненко.

Ті, хто залишився – вразили світ

А це відділення інтенсивної терапії новонароджених – тут виходжують немовлят від 500 грамів. В одному з кувезів, де створені всі умови для розвитку поспішайок, малюк, що народився у 28 тижнів. В нього проблеми з нирками, серцем, підключений до апарату штучної вентиляції легень й потребує постійного контролю великої кількості лікарів: дитячого хірурга, окуліста, неонатолога, реаніматолога.

– Робота в реанімаційному відділенні вимагає від лікаря повної віддачі, він має знати не лише свій вузький окремий шматочок роботи, а й володіти знаннями загальними неонатологічними, неврологічними, знаннями щодо дитячої хірургії. Крива навчання дитячого реаніматолога становить від 5 до 10 років, й щоб виховати такого спеціаліста, ми вкладаємо дуже великі зусилля, – каже Олександр Железняков, медичний директор з перинатальної допомоги Харківської обласної клінічної лікарні.

Дитячих реабілітологів завжди бракувало, а зараз, в повномасштабну війну, ситуація тільки погіршилася.

– На жаль, ми дуже відчуваємо брак лікарів, на сьогодні укомплектовані на 48%, втратили майже половину свого персоналу: хтось поїхав, хтось пішов на фронт, – каже Железняков.

Ті, хто у 2022 році залишився – вразили світ. Коли на Харків падали російські бомби й малюки народжувалися у підвалах, вони лишалися в реанімації з найтяжчими маленькими пацієнтами. Це фахівці екстракласу, каже Железняков, до того ж відважні й віддані власній справі. Серед них Ірина Чупрун – виконувачка обов’язків завідувачки відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Харківської обласної клінічної лікарні.

– Не кожен наважиться працювати з такими мікропацієнтами, чомусь багато хто боїться. Але навіть таким маленьким дітям наші чарівні медсестри в змозі поставити катетер і провести більш складні маніпуляції навіть на менших дітях – від 500 грамів, – каже Ірина Чупрун.

маля Харківщина

Навчимо й передамо досвід

Харківська обласна клінічна лікарня є надкластерним закладом, де надають медичну допомогу за трьома напрямами – хірургічним, терапевтичним і перинатальним. Тут проводять планові операції, надають допомогу ургентним хворим і рятують поранених цивільних – навантаження на медиків дуже велике.

За словами Руслана Врагова, генерального директора Харківської обласної клінічної лікарні, державним лікарням важко конкурувати з приватними клініками, про закордон годі й говорити, адже зарплата медсестри — 15,5 тис. грн, лікаря – 20,5 тис. грн.

Є премії, в лікарні намагаються заохочувати лікарів, які перепрацьовують. Але не менш важливо, що можуть запропонувати кандидатам на посади – це досвід і можливість стати частиною великої команди професіоналів.

поранені Харківщина

– Ми є опорним медзакладом при мінно-вибухових травмах, під час обстрілів до нас масово надходять пацієнти, й дуже важливо в цей час мати такий досвід – ми готові ним поділитися, – каже Руслан Врагов.

Лікарні бракує реаніматологів у відділення інтенсивної терапії як дитячої, так і дорослої, а також анестезистів та медсестер.

– З радістю запрошуємо до нас на роботу медичних сестер, анестезистів, тих, які мають досвід роботи, та тих, які нещодавно закінчили медичний коледж або медуніверситет. Якщо ви є студентом, інтерном – ми також приймемо вас на роботу, також вас навчимо, передамо той досвід, якого ми набули за ці роки війни, – каже Руслан Врагов.