Підвищить стійкість проти РФ: як перехід ЗСУ на корпусну систему вплине на фронт

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про початок реалізації заходів для переходу на корпусну систему управління в армії. Армійські корпуси потрібні для того, щоб розв’язувати бойові завдання на самостійному операційному напрямку. Армійський корпус зазвичай складається з декількох бойових дивізій або бригад та сил забезпечення.

Україні від Радянського Союзу дісталось шість армій та один армійський корпус, які в середині 90-х років перетворили на 7 армійських корпусів. Далі почалося поступове скорочення армії. За президентства Віктора Януковича, корпуси скоротили й з’явилося два оперативних командування – ОК Північ та ОК Південь. Згодом додалися ОК Захід та ОК Схід. У 2015 році в Україні розформували останній 8 армійський корпус. Проте залишився Корпус резерву.

Після початку повномасштабної війни сформували 9 та 10 армійські корпуси. А Корпус резерву переформатували в 11-й. Також у складі ЗСУ маємо корпус ДШВ та Корпус морської піхоти.

Зазвичай корпус утворює, забезпечує, тренує свої бригади, має свої допоміжні підрозділи й лише він має право їх застосовувати. Проте на практиці виходить інакше.

Факти ICTV дізнавалися, як перехід на корпусну систему допоможе подолати проблеми управління військами.

Спрощення системи військового управління

У коментарі Фактам ICTV військовий експерт Defense Express Іван Киричевський заявив, що спрощення системи військового управління в українській армії почалося ще чи не з 1992 року. І воно прямо корелювалося з темпами скорочення самих Збройних сил.

– В Україні на момент здобуття незалежності було всього 400 тис. особового складу війська. Цифра 700 тис., яку можна зустріти в різних джерелах, враховує переміщення підрозділів колишньої радянської армії з території Польщі, Угорщини й інших Центральноєвропейських країн. Частину з цих підрозділів перемістили до Росії, а частину – в Україну, – розповів Іван Киричевський.

На початок 2000-х в українському війську були так звані кадровані дивізії – це військові підрозділи, з’єднання, які мали на зберіганні достатньо танків, бронемашин, автомобілів тощо. Але під час воєнного часу вони потребували мобілізації резервістів.

За словами Івана Киричевського, ліквідація корпусно-дивізійної системи і перехід до бригад почалися ще за президента Ющенка.

– У нас це йшло синхронно з росіянами. Росіяни орієнтувалися на співпрацю із Заходом і чомусь подумали, що треба робити основною ланкою навіть не дивізії, а бригади. Україна почала робити те саме.

Але за досвідом війни в Грузії (2008), навіть за першими уроками боїв на Сході України 2014 року, росіяни зрозуміли, що бригада більше не може бути найвищою ланкою управління. Тобто треба все-таки повертатися до дивізій, армійських корпусів, загальновійськових армій, – наголосив експерт.

Так, росіяни незадовго до повномасштабної війни проти України сформували в складі Центрального військового округу (Поволжя, Сибір та Урал) 29 армію.

Так от, уся та 29 армія складалася з однієї мотострілецької бригади, однієї артилерійської бригади, однієї ракетної бригади та бригади ППО. А для годиться в армії має бути кілька дивізій, зауважив військовий експерт.

Згодом росіяни вирішили відійти від бригадної помилки й перейшли на дивізійну систему – класичну для радянської армії, де є полки, бригади, дивізії, армійські корпуси, загальні військові армії й військові округи.

Чому потрібен перехід на корпусну систему

Тут треба окреслити, чому взагалі виникло питання про те, що треба всі дивізії повернути до тої системи, яка була. У російській армії виявилося, що завдяки централізації управління росіяни ефективніше використовують той ресурс, який в них насправді не гумовий.

Якщо взяти публічні дані про чисельність окупаційних військ у 600-700 тис., а у нас лише чисельність ЗСУ заявляється 880 тис., але людей чомусь не вистачає у нас, а не у росіян.

– І виходить, що росіяни не просто мають перевагу в мобілізаційному й технічному ресурсі. Вони через централізацію управління ефективніше використовують цей ресурс, – наголосив військовий експерт.

Він також підкреслює, що за даними західних аналітиків, в Україні кількість танків, артилерії, бронемашин є достатньою для сторони, яка обороняється. Але скільки б у нас ресурсу не було, він використовується не настільки ефективно, якраз через проблему управління, наголосив Іван Киричевський.

Ба більше, в Україні у 2024 році темпи мобілізації вийшли на такий самий рівень, як і у росіян, орієнтовано до 30 тис. на місяць. Але чомусь людей все одно не вистачає, тому дійшли до того, що треба тилових військових ППО переводити в сухопутні підрозділи. Хоча в ЗСУ ще з 2023 року у складі Повітряних сил існує стрілецька бригада, яка воює на фронті. І, можливо, це найбільше з’єднання у складі Повітряних сил, розповів військовий експерт.

За його словами, дуже багато аналітиків, експертів та військових говорили про те, що треба переходити на класичну систему управління, там де є дивізія, корпус, армія, або хоча б дивізія, корпус. До речі, це стандарт для країни НАТО, коли дивізія – це повноцінне з’єднання, а корпус – це військово-адміністративне утворення.

В Україні після початку повномасштабної війни корпуси формували саме як військово-адміністративні структури. Хоча вийшло так, що армійські корпуси почали дублювати окремі оперативні командування на деяких напрямках фронту і це призвело до певного хаосу в управлінні.

– Бо в оперативного командування своя вертикаль управління, в армійських корпусів своя, ще й оперативно-тактичне групування військ має свою вертикаль управління. Це і створювало хаос, – зазначає експерт.

За словами Івана Киричевського, такий хаос вийшов з обороною Вугледара, коли формально була одна бригада, плюс до 20 різних підрозділів, зокрема й до рівня полку, а централізованого управління обороною не було. Тому так й вийшло.

Щодо заяв головнокомандувача Олександра Сирського про перехід ЗСУ на корпусну систему, то поки не зрозуміло – це буде перехід на систему бригада-корпус, чи там буде бригада-дивізія-корпус.

Формування корпусної системи ЗСУ

Для формування корпусної чи дивізійної системи треба достатньо офіцерів із відповідним оперативним досвідом, досвідом ведення боїв, управління військами тощо. У нас поки немає достатньої кількості офіцерів з високим рівнем оперативного досвіду, наголошує експерт.

Проте проблема централізації управління існує, вона перезріла, але її нарешті треба розв’язати.

Перехід на корпусну систему ЗСУ

За словами Івана Киричевського, якщо Олександр Сирський публічно заявив про початок процесів для здійснення переходу на корпусну систему ЗСУ, то такі кроки вже почалися.

– Сирський – людина, яка орієнтована на ефективність у виконанні, – зауважив експерт.

До речі, Сирський заявляв про можливість бойовим бригадам самим проводити БЗВП (базову загальновійськову підготовку) на своїх фондах. Тобто формування корпусної системи йде.

Крім того, нам треба думати й на перспективу – який вигляд матиме наша армія, які будуть у неї спроможності.

Основні проблеми для створення корпусів у ЗСУ

За словами Івана Киричевського, основною проблемою для створення корпусів у ЗСУ – це необхідна кількість кадрів, зокрема офіцерів із відповідним штабним досвідом.

– Для розуміння, чому ЗСУ намагаються бити саме по командних пунктах російських військ? Де саме штабні офіцери з відповідним досвідом, це дуже цінний ресурс, на який не шкода витратити ракети HIMARS чи ATACMS, – наголосив експерт Defense Express.

Україні, щоб виростити когорту офіцерів із високим штабним досвідом, треба якраз перейти на корпусну систему управління. А з іншого боку, ми не можемо перейти на корпусну систему управління ЗСУ, бо нам не вистачає офіцерів, каже експерт.

Перехід на корпусну систему має підвищити нашу стійкість на поточному етапі війни проти Росії.

Водночас зміна системи управління ЗСУ на корпусну буде нам корисною для інтеграції зі структурами НАТО. До речі, досвід НАТО у війні проти Іраку та інших операціях показував, що краще триматися дивізійної (корпусної) системи управління. Бо дивізія – це найпотужніше з’єднання на полі бою.

Зараз усі країни НАТО зберігають орієнтацію на армійський корпус і дивізію.