З рушницею та молитвою — пішки та поночі: як відбувається ротація піхотинців на «нулі»
Як відбувається ротація бійців на передовій у 2 Інтернаціональному легіоні оборони України розповідає АрміяInform.
«Ротація відбувається важко»
Перед тим, як висунутись у напрямку передових позицій, бійці прибувають з відпочинку на спільну точку збору. Саме тут вони мають змогу отримати найактуальнішу інформацію щодо висування, вислухати накази та поради від командирів, перевірити зброю та «спорягу», налаштувати «радєйки».
— У зв’язку з динамікою та активними штурмовими діями ворога, кожна ротація зараз відбувається в ручному режимі. Раніше ми мали планові ротації, які прописувалися зранку чи за день до і проводились чітко по сценарію. Наразі ж через активні штурмові дії супротивника все треба корегувати і плани змінюються в динаміці. Тому ротація відбувається важко, — розповідає командир роти Олександр.
Висування далі може бути швидким, однак часом доводиться також чекати, доки продовжити рух далі у бік позицій буде безпечно. Залежно від обстановки очікування може тривати від кількох десятків хвилин чи затягнутися на кілька годин.
Продумані різні алгоритми — обирають необхідний
Під час перебування на точці збору бійці мають змогу перепочити чи перекусити. Розташоване на віддалі кількох кілометрів від точки висадки укриття, де вони перебувають, цілком безпечне, добре замасковане та зручне. Тут є змога зручно влаштуватися, щоб полежати чи випити гарячого чаю.
— Тут ми очікуємо команди на виїзд. Одним з алгоритмів ротації передбачено переміщення групи, яка виходить з позицій, на точку висадки таким чином, щоб нова група прибула туди одночасно із ними. Тому зараз чекаємо команди, щоб завантажитися в машину і виїхати у бік передової, — пояснює другий командир роти Юрій.
Таким чином ротація відбувається тоді, коли з «нуля» виходить лише частина бійців. Якщо ж міняють усіх, чекати на вихід попередньої групи не треба, адже вона почне виходити лише тоді, коли нова зміна зайде на позиції. Транспорт у цей час повертається до точки збору і вирушить на точку завантаження так, щоб без жодного очікування миттєво підхопити тих, хто виходить і рвонути в тил.
— Ми намагаємося міняти позицію повністю, але через ряд обставин не завжди це вдається. Тому з’ясовуємо хто більш втомлений і намагаємося забрати саме їх. Тих же, хто ще може стояти на позиціях, мусимо тримати ще день‒два. Але зазвичай намагаємося міняти людей на позиції повністю, — запевняє Олександр.
Навіщо бійцям мисливська рушниця
— Під час ротації можна зазнати втрат навіть більших, ніж під час чергування на позиціях. Бо завести людей на «нуль» значно важче і небезпечніше, ніж перебувати там. Тому постійно міняємо точки висадки, щоб їх не міг виявити противник, та «давимо» РЕБом дрони ворога. Бригадні РЕБи дуже гарно працюють, — каже Олександр.
Окрім подавлення ворожих БПЛА засобами РЕБ бійці мають також додатковий активний захист в дронів — у кожній з груп та на кожній з позицій є мисливські рушниці. З їх допомогою тренований боєць може на безпечній відстані збити виявлений безпілотник.
— На кожну позицію закупили по мисливській рушниці, яка шротом знищує ворожі дрони. Це доволі ефективний засіб. Для неї виділяється боєць, який уміє її використовувати. Він тренується, як правильно її заряджати, як стріляти по дрону. Тобто його додаткове завдання — це саме знищення дронів, — розповідає Юрій.
30 кілограмів на 3 кілометри
— Середня дальність пішого переходу — півтора або два кілометри, але може бути і 3 чи навіть 4. Якщо є небезпека вогневого ураження точки вигрузки, то її переносять глибше в тил. Через це бійцям доводиться йти на позиції далі й довше, причому з дуже значним навантаженням, — каже Олександр.
Окрім зброї, бронежилета й іншої амуніції солдати додатково несуть на собі до 30 кілограмів вантажу. Насамперед це боєприпаси, вода, їжа, засоби зв’язку, рюкзачний або окопний РЕБ, додаткові акумулятори та чимало інших необхідних дрібничок. Завдання командира — перевірити, щоб боєць не забув необхідного і не набрав зайвого.
— Коли бійці виходять назад, то забирають лише особисті речі, зброю та захисне спорядження. Важке озброєння — кулемети чи РПГ, а також спальники та подібні речі лишаються на місці, оскільки все це додаткова вага, — пояснює Юрій.
Встигнути за пару годин «по темному»
Ротація зараз відбувається виключно вночі, бо за найближчим тилом пильно стежать численні ворожі дрони. Однак і темрява не є достатньою гарантією безпеки — у росіян достатньо БПЛА з можливістю тепловізійного спостереження.
— Можемо за дві години впоратись, можемо не впоратись за ніч. Якщо починається обстріл, бо ротація «змальована» противником, то вона або ставиться на паузу, або група маскується. Середній час ротації — 2‒3 години. Цього достатньо, щоб вивести та завести групу, або навпаки — спочатку завести, а потім вивести. Але коли йдемо не по плану, то може розтягнутися і на всю ніч, — розповідає Олександр.
Доки він говорить, бійці оглядають спорядження. Хтось уже встиг задрімати, інші радо слухають розповідь про українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» та науково-дослідне судно «Ноосфера». Неговіркі й зосереджені, вони радо відволікаються на цікаву оповідку перед небезпечним завданням.
Почесний бойовий шеврон «Viribus unitis»
Всі, хто зараз виходять на передові позиції, роблять це не вперше. За усталеною у 2 Інтернаціональному легіоні традицією мають отримати нарукавний знак підрозділу із зображенням стилізованого античного шолома та списа і гаслом латиною «Viribus unitis» — «Спільними зусиллями».
Цей шеврон — бойовий і його слід заслужити. Нарукавний знак видають воїнам, які виконали перше бойове завдання, тож ті, хто його носять, вже не новачки у Легіоні та пройшли хрещення вогнем на передовій.
Цього разу вручити почесні нарукавні знаки вдається просто перед виходом на нове бойове завдання. Командир роти Юрій вітає бійців й особисто кріпить шеврон на плече кожного. Це бойова зелено-чорна версія нарукавного знаку, парадний червоно-сіро-чорний варіант воїни отримають після повернення.
Благословення від капелана
Обов’язковим перед виходом на позиції є благословення від військового капелана та спільна молитва. Це частина традиції та данина поваги побратимам, для яких віра є найміцнішою підтримкою, що покріпляє дух в скрутну годину.
Коротке служіння проводить військовий капелан 2 Інтернаціонального легіону отець Макарій. Під час виведення бійців підрозділу з різних країн світу на відпочинок він не лише наставляє й укріпляє їх у християнській вірі, але й розповідає їм про Україну й українців, знайомить їх глибше з культурою та історією нашого народу.
— Мої дорогі друзі, мої дорогі брати у Христі, ви тут разом для дуже чіткої місії. Не думайте, що це проста місія. Ви маєте особливе покликання від Бога, тому що ми не можемо нічого зробити без Божої волі. Якщо ви тут, це тому, що Бог покликав вас прийти сюди, — звертається він до бійців і просить Господа захистити їх від російських куль, снарядів і бомб.
Невдовзі прибудуть машини й ротація піде за звичним запланованим алгоритмом — дорога висадка на точці й кілька кілометровий піший перехід до позицій з важким вантажем та під постійною небезпекою виявлення ворогом.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Група, яку мають змінити бійці, вже висунулась назустріч і скоро прибуде на місце, до якого звідси їхати заледве 10‒15 хвилин.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-01-23 06:48:00
