Україна й Польща обмінялися списками місць для ексгумації, – Мінкульт

Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків жертв історичних конфліктів. Про це повідомив заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос у коментарі агентству PAP, пише Європейська правда.

Наджос, який з українського боку очолює польсько-українську робочу групу з історичних питань, запевнив у суботу агентство у своїх позитивних намірах вирішити суперечки, пов’язані з темою ексгумацій.

«Ми зробили дуже важливий перший крок: ми обмінялися запитами від польської сторони на проведення робіт на українській території, а польська сторона отримала від нас запити на проведення наших робіт на польській території. Зараз ми аналізуємо ці запити і збираємо документи, щоб за згодою обох сторін приймати позитивні рішення і публічно коментувати результати такої роботи», – повідомив Андрій Наджос.

Інший український посадовець, який побажав залишитися анонімним, повідомив агентству, що Україна дала дозвіл на пошук останків на місці, де у 2023 році були виявлені польські поховання.

«В Україні, згідно з українським законодавством, надано дозвіл на ексгумацію останків, знайдених під час пошукових робіт у 2023 році», – сказав співрозмовник агентству.

Посадовець не назвав місце, де були знайдені останки поляків. Однак у 2023 році тодішній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відвідав Пужники на території Тернопільської області, де польські та українські фахівці знайшли поховання, куди в 1945 році були складені тіла вбитих селян.

За словами співрозмовника агентства, «питання відновлення імен українців (членів Української повстанської армії) на надгробку на горі Монастир (на польській території) залишається відкритим».

У заяві урядовця зазначено, що дозволи на пошук та ексгумацію в Україні видаватимуться окремо на кожне місце поховання.

«Є українське законодавство, згідно з яким дозволи видаються і будуть видаватися на проведення робіт на конкретних об’єктах після розгляду належним чином оформлених, необхідних документів компаніями, які мають право на проведення відповідних робіт», – повідомив він.

Що передувало: 10 січня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про те, що було ухвалено рішення про перші ексгумації польських жертв Волинської трагедії в Україні.

У той же час Голова Інститут нацпам’яті Польщі та кандидат у президенти Кароль Навроцький сказав, що йому не відомо, про які рішення повідомив Дональд Туск.

Як відомо, Україна призупинила видачу дозволів на ексгумацію останків жертв Волинської трагедії у 2017 році у відповідь на знесення у Польщі українських пам’ятників, зокрема й пам’ятника УПА на цвинтарі у Грушовичах на Підкарпатті.

У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, адже з Польщею вдалось домовитися про відновлення пошкодженої у 2020-му могили воїнів УПА на горі Монастир, що біля кордону з Україною. Надмогильну таблицю тоді відновили, але чомусь уже без списку імен повстанців, які загинули у боях із радянським НКВС.

Зі свого боку Україна не відновила видачу дозволів на проведення ексгумації останків жертв Волинської трагедії, а польські політики регулярно піднімають цю тему, щоразу «підігріваючи» градус суспільного обурення.

У липні 2023 року Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати «визнання провини і вшанування пам’яті жертв».

Напередодні цього рішення Президент України Володимир Зеленський і Президент Польщі Анджей Дуда відвідали Луцьк для спільного вшанування жертв Волинської трагедії.

У жовтні 2024 року стало відомо, що український інститут національної пам’яті планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, зважаючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.

У листопаді 2024 року очільники МЗС України та Польщі ухвалили спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Варто також додати, що реальну історію Волинської трагедії 1943-1944 років український та польський народи бачать кардинально по-різному. У Польщі її називають «різаниною» і вважають геноцидом поляків в Україні, що був ініційований на найвищому рівні українських ОУН та УПА. Натомість в Україні зауважують, що це була трагедія обох народів, бо відбулися двосторонні масові вбивства, як поляків так і українців. А відтак закликають до взаємних вибачень, міжнаціонального прощення та примирення.

Дотепер історики не можуть дійти до спільної думки щодо кількості жертв. Офіційна Варшава говорить про 100 тисяч загиблих, проте ця цифра не підтверджена історичними джерелами і дослідженнями. За даними істориків, в тому числі й польських, на Волині було вбито від 30 до 70 тисяч місцевих поляків. Кількість жертв серед українців оцінюють від 5 тисяч до понад 20 тисяч людей.

Що насправді сталося між поляками та українцями, розповідаємо тут.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.