Заява про зустріч із Путіним мала дві мети: політолог про висновки з пресконференції Трампа

1 день назад

186 4 хвилин читано

Новообраний президент США Дональд Трамп під час своєї великої пресконференції у Мар-а-Лаго у Флориді зробив низку заяв щодо України, зокрема про війну, НАТО та зустріч із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

Про ключові моменти та важливі нюанси сказаного, на які варто звернути увагу – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Загальний настрій заяв Трампа

Відповіді новообраного президента США під час спілкування з журналістами були неоднозначними та контроверсійними. Таку думку в ексклюзивному коментарі Фактам ICTV висловив політолог Ігор Рейтерович. Таким був загальний настрій всієї пресконференції, зокрема і запитання щодо України.

– Конкретики в нього поки що немає. І зрозуміло, що в нього немає розуміння, як завершувати російсько-українську війну, на яких умовах, як треба діяти, щоб на це погодилася Україна, країни Європейського Союзу і, зрозуміло, в уявленні Трампа, РФ, – зауважує експерт.

Директор програми Північна Америка Ради зовнішньої політики Українська призма Олександр Краєв у Facebook оцінив загальний настрій заяв Трампа з огляду на ймовірне сприйняття почутого різними політичними групами.

– Ліберали можуть сприймати заяви Трампа як божевілля. Консерватори – як “ковток свіжого повітря”. Конструктивісти вам скажуть про чітку суперечливість наративів Трампа про “завершення всіх війн” та “вільне використання Збройних сил США”, – написав Краєв.

Зокрема, він закликав дивитися на всі заяви Трампа ширше, накопичувати більше контексту кожного з висловлювань та не йти шляхом наративних ігор, у яких новообраний президент США маестро.

– І те, що в нього може здатися божевіллям чи хаосом, дуже часто матиме за собою абсолютно чіткі переговорні сенси, – додав Краєв.

Трамп про зустріч з Путіним та війну

Під час своїх відповідей журналістам Трамп заявив, що його зустріч з Путіним можлива лише після інавгурації.

– Там незрозуміла трошки історія з термінами, зокрема з цифрами у 3-6 місяців, оскільки не було чутно запитання журналіста. Може йтися як про шість місяців на завершення війни, так і, власне, про перемовини з Путіним, – каже Ігор Рейтерович.

Як зауважив у своєму дописі у Facebook колишній посол України в США Валерій Чалий, Дональд Трамп не заявляв, що він “зупинить війну за 6 місяців”.

– Питання журналіста було про зустріч з російським очільником, а на уточнювальне, стосовно терміну 3-6 місяців, Дональд Трамп відповів лише про можливу розмову (conversation) у період до пів року (“навіть раніше”). Це дійсно можна тлумачити по-різному, але точно не цитатою про терміни завершення війни у заголовках медіа, – наголосив він.

Також Чалий підкреслив, що Дональд Трамп не заявляв, що зустріч із Путіним має почекати, а лише пояснив, що не думає, що доречно її проводити до 20 січня.

Заяви Трампа щодо НАТО

Під час пресконференції Дональд Трамп сказав, що він нібито може зрозуміти почуття РФ через прагнення України стати повноцінним членом НАТО, та попередив, що війна може загостритися.

На думку Ігоря Рейтеровича, такі наративи новообраного президента мають дві мети. Перша — атака на адміністрацію Джо Байдена, намагання повісити на неї всі провини та проблеми.

– Це була дуже агресивна атака на Байдена. Це намагання повісити всі провини і всі проблеми на його адміністрацію. І ці заяви про те, що Україна ніколи не буде в НАТО тощо, передусім виходили з цієї атаки, – зауважив політолог.

Другою ж метою Трампа було провести своєрідний тест та зрозуміти реакцію Росії на подібні заяви.

– З іншого боку, це можна розглядати як певний сигнал РФ, що: дивіться, ми готові розглянути варіант, коли Україна не буде членом НАТО, що ви можете тоді запропонувати у військовому плані. Трамп міг розраховувати, що після цього Росія стане більш конструктивною. Якою буде позиція і реакція РФ, поки не зрозуміло, оскільки у Кремлі мовчать, – пояснює Рейтерович.

Трамп щодо Гренландії, Канади і Панамського каналу

Новообраний президент США багато говорив і про зовнішню політку Штатів, зокрема про повернення контролю над Панамським каналом, про долю Гренландії (що нібито Данія має відмовитися від неї на користь США), а також про важливість приєднання Канади.

Олександр Краєв вважає, що на це все треба дивитися ширше, оскільки подібна тематика у заявах Трампа вже була і змінювалась багато разів.

– Коли Трамп почав жартувати темою приєднання Канади? Коли ті не хотіли “злякатися” його великих тарифів – тому залякав 51-м штатом. Коли Трамп придумав відновити контроль над Панамським каналом? На тому ж тижні, коли також захотів вивезти всіх мігрантів. Нагадаю, планує десь 21 млн осіб – в Панаму літаками і там залишити.

Коли Трамп почав говорити про Гренландію? В перший термін – коли тиснув за витрати на рівні 2%, а зараз в той момент, коли почав говорити про 3-5% видатків на оборону, – зауважує він.

У контексті цього Краєв нагадує про стратегію Трампа – якщо ваша пропозиція радикальна і майже точно буде відкинута, запропонуйте щось ще більш нечуване, тоді ваша перша ідея буде сприйматися з часом як розумний компроміс.

Тож не варто посипати голову попелом, оскільки це Трамп, вважає Рейтерович.

– Він десятки, сотні разів робив заяви, які потім абсолютно переверталися з ніг на голову. І він діяв зовсім по-іншому, так, як ще перед їх оголошенням. Тут є велика ймовірність, що буде точно така ж ситуація, коли він вже почне працювати, коли люди, яким він делегує певні повноваження, почнуть цими питаннями займатися, і картинка в нього може сильно змінитися, – каже політолог.

Головний висновок для українців, зауважує Ігор Рейтерович – треба вірити у найкраще, а готуватися до найгіршого і думати передусім про те, що зараз відбувається на полі бою, а не чекати якоїсь міфічної дати, коли все закінчиться, бо Трамп так вирішить.