У Львові врятували волонтера, який отримав глибокі опіки, коли виготовляв окопні свічки

1 день назад

179 1 хвилина прочитана

Лікарі-комбустіологи львівської лікарні Святого Луки врятували волонтера, який мав важкі опіки.

26-річний Ростислав виготовляв окопні свічки для фронту і в пожежі, яка виникла через коротке замикання електропроводки, ледь не загинув.

Знадобилася пересадка шкіри

Чоловіка каретою швидкої доставили в лікарню з опіковим шоком, у стані середньої важкості.

Обгоріли обличчя, праве плече, спина та обидві руки. Найбільше постраждала права кінцівка – там були глибокі опіки. Гарячий віск настільки глибоко уразив шкіру, що молодому чоловікові знадобилася пересадка.

Лікарі одразу почистили рани від некрозів, а найглибші з них закрили ксеношкірою – штучним матеріалом, який виготовляють зі свинячої шкіри.

Через деякий час пересадили на ці ділянки вже власну шкіру пацієнта.

Допоки лікарі-комбустіологи гоїли рани волонтера, він думав, чим може допомогти опіковому відділенню.

Волонтерить з 2019-го року

Така вже він людина – небайдужа і надзвичайно відповідальна. Ростислав працює програмістом в IT-компанії. З 18 років займається волонтерством. У 2019-му разом з друзями створив громадську організацію “Центр об’єднаних рішень”.

Спершу однодумці займалися соціальними проєктами, але з початком повномасштабного вторгнення переорієнтувалися на допомогу військовим та цивільним, які постраждали внаслідок війни.

За цей час Ростислав з друзями возив гуманітарну допомогу не лише в прифронтові регіони України. Нашим воїнам на Курщині він доправив такмед, обладнання для РЕБу, напівавтоматичні рушниці, буржуйки та інші необхідні речі.

Організував допомогу опіковому відділенню

24 листопада ввечері Ростислав був вдома і виготовляв окопні свічки для фронту – це також частина його активного волонтерства. Він грів віск, аби розлити його у бляшанки, і проводка не витримала напруги. Сталося займання.

– Загорілася натяжна стеля в квартирі та почала плавитись. Її шматок впав і перекинув на мене гарячий віск. Віск почав горіти вже на мені, – згадує той вечір Ростислав.

Завдячуючи лікарям, наразі рани загоюються, лікування проходить без ускладнень. За час, доки волонтер перебував у лікарні, він організував передачу опіковому відділенню допомоги у вигляді крісел колісних, бо вони тут потрібні пацієнтам.

Скоро Ростислав зможе повернутися і до своєї безпосередньої роботи, і до волонтерства.