Війна у Facebook: як протидіяти ворожій фейкоепідемії, згенерованій штучним інтелектом

«Нам сьогодні 20 років» або «привітайте нас» — подібні публікації у Facebook зі згенерованими штучним інтелектом зображеннями стали по-справжньому вірусними в українському сегменті соцмережі.

Програмні алгоритми дедалі частіше поширюють їх у стрічках рекомендацій, і ця «епідемія» лише набирає обертів. Зі згенерованих ШІ зображень «українські солдати» закликають вподобати, прокоментувати та поширити.

Більшість таких публікацій, на перший погляд, має досить патріотичний вигляд. Українські прапори, вишиванки, дописи із закликом до дії (відреагувати) або до прояву емоцій (поспівчувати). Серед коментарів, поміж «наші сонечка» і «хай вас Бог береже», чимало і зауважень, що такі публікації — інструмент російських інформаційно-психологічних операцій. Тож чимало і закликів не ставити вподобайок та не коментувати (!) подібні пости. Особливо відповідальні «скаржаться» на них до адміністрації Facebook, але таких публікацій стає лише більше.

Отже, чи маємо справу з інформаційним впливом на українців, на що може бути націлена така комунікація — про це в дослідженні контенту низки сторінок у Facebook (до 4 грудня 2024 — ред.).

Довго шукати облікові записи авторів досліджуваних публікацій не довелося. Після перегляду кількох подібних постів, Facebook запропонував у стрічку одразу 44 сторінки зі схожими зображеннями, що були згенеровані штучним інтелектом. Насправді ж їх набагато більше. Можливо, з дещо іншим інформаційним наповненням, але всі вони розраховані на певну цільову аудиторію. Вочевидь у цьому випадку алгоритми орієнтуються на православного за віросповіданням українця середніх років, у якого є сім’я і певна зацікавленість у воєнній тематиці. Після швидкого аналізу назв, зображень та інформаційного наповнення сторінок їх вдалося розділити на чотири умовні групи: патріотично-розважальні, «реальні люди», православні та нісенітниця.

Патріотично-розважальні

Назви сторінок — ще один цікавий феномен. Здається, вони максимально прості та такі, що «не продаються». Однак ці спільноти мають значну аудиторію. Навіть з урахуванням, що підписка «накручена», а серед читачів — багато ботів та «неактивних» профілів, у коментарях під публікаціями помітно і чимало цілком реальних людей. Отже, до сердець та умів українців авторам цих «патріотично-розважальних постів» достукатися все ж вдається.

Основний контент таких сторінок, окрім воєнної тематики, — те, що в народі називають «попсою»: українською, українською, що написана російською мовою, та, власне, самою російською. Помітна певна тенденція і в дописах зі згенерованими зображеннями на кшталт «у мене сьогодні день народження, привітайте». Присутні також публікації про культуру, музику та кіно. Щодо військових, тут переважають нейтральні ШІ-світлини, на яких солдати стоять, сидять, обіймаються, усміхаються або журяться.

До листопада цього року було чимало зображень воїнів з ампутаціями, кладовищ з українськими прапорами та жінок у формі. Також автори часто ностальгують за радянським минулим та старою російською естрадою. Приміром, «Всемогутній Украин» поширює колажі з Ніною Матвієнко, а також поширює пости про смерть у білорусі українського композитора (щоб дізнатися деталі, автор пропонує перейти за посиланням). Поряд із публікацією про Андрія Данилка (Вєрка Сердючка) є дописи про російську актрису Аліку Смехову. Також є патріотична публікація про нашу Пташку (Катерину Поліщук).

Наприкінці листопада — початку грудня на цих сторінках стали з’являтися публікації на політичні теми, деякі з яких мали провокативний характер щодо керівництва держави.

Реальні люди

У назвах досліджуваних спільнот подекуди використовують імена та прізвища (може траплятися і по-батькові — ред.), здавалося б, цілком реальних людей.

Щоправда, сторінок з іменами людей насправді не так уже й багато. У переліку з 44 спільнот, запропонованих Facebook, їх одиниці. Що цікаво, серед них не було «чоловіків». Вочевидь у соцмережах чоловічі імена викликають менше довіри та мають обмаль асоціацій з емоційним контентом. Водночас наповнення таких профілів досить специфічне. Це переважно згенеровані ШІ зображення на тему війська, релігії, відносин з бабусями, дідусями та дітьми.

Православні

Сторінок з ухилом на тему православ’я куди більше, ніж описаних вище, проте їхнє наповнення особливою різноманітністю не вирізняється.

Контент переважно схожий: 9 з 10 публікацій — молитви та божі послання. У решті дописів зображені щасливі люди (жінки, діти, фермери, пара 50 років тому і зараз), квіти та одруження. Серед таких зображень часто зустрічаються і військові, більшість з яких усміхається та має щасливий вигляд. Хоча є і сумні — з наслідками поранень. Присутній також і «апокаліптичний» контент — згенеровані ШІ вибухи, танки та літаки під час бою.

«Бог з нами» став активно публікувати «українських воїнів» з 26 вересня 2024 року. Спільнота «ИИСУС ЛЮБИТ ТЕБЯ» контент з «військовими ЗСУ» поставила на потік з 21 листопада 2024 року. Схожа ситуація і з наповненням сторінок «Бог Любит Тебя» та «Привітання з днем народження (Иисус Христос Наш Господь)».

Нісенітниця

Напевно, найбільш загадкова та не логічна група з досліджуваних сторінок має загальну назву «нісенітниця». Ці профілі ані за фото, ані за інформаційним наповненням не можна віднести до трьох попередніх груп.

Luis Canuto з 2 червня 2023 року публікує «патріотичні» пости з українськими воїнами — хлопцями та дівчатами. Це як одиночні портрети, так і групові зображення солдатів. Поруч можуть бути діти, немовлята на руках або домашні тварини — котики та собачки. Спочатку були використані реальні фото, проте з часом стали переважати згенеровані ШІ зображення. Що цікаво, під час «розкрутки» сторінки надавалася перевага картинкам з дівчатами у формі та підписами в стилі «шукаю партнера». Після 9 листопада 2024 року контент змінився — дівчат поменшало. Натомість стало більше політики, а самі пости стосувалися командирів підрозділу «Азову», Петра Порошенка, Володимира Зеленського, Василя Малюка та Дмитра Яроша. Трапляються також згенеровані зображення солдатів з ампутаціями та дописи з православними молитвами.

Особливість цього профілю — публікації із закликами до миру з росією. Також є відеоконтент з політологами-опозиціонерами, ролики з різноманітними конспірологічними теоріями та негатив щодо проведення заходів мобілізації (проти ТЦК та поліції). Основне комунікаційне послання: росіяни не закінчаться ніколи, адже їх більше; поліція та ТЦК ловлять людей незаконно; економіка України руйнується; у людей через несправедливі податки забирають останнє.

Trisec почав активність 1 червня 2023 року з публікації нейтральних пейзажів природи, а перше фото з «українськими військовими» зʼявилося 30 квітня 2024 року. Контент переважно теплий та сімейний: батько з дітьми; солдат з дідусем; донька і тато у військовій формі; бабусі з онуком на руках; ветерани з медалями; весілля пари військових; солдат з новонародженою дитиною; хліб; вишиванки; збір урожаю; солдатська дружба. Цей перелік доповнює незначна кількість згенерованих ШІ зображень військових з ампутаціями, фото цвинтарів і «молитви». Серед інших цей профіль вирізняє незначна кількість світлин радянського періоду про дружбу дітей в срср, зображення з радянських мультфільмів і титульні сторінки свідоцтв про народження. Останні публікації містять заклики до привітань із днем народження. Серед ювілярів — льотчик, солдат, 5-річна дівчинка. Є також пости з відео. Ці дописи мають відверто негативне спрямування. Приміром, обурливе спілкування громадян з ТЦК та поліцією.

На сторінці Richard серед згенерованих ШІ зображень присутні також публікації про реальні підрозділи ЗСУ. Контент переважно нейтральний — зібрані з інтернету ролики про діяльність ЗСУ та багато відео побутової тематики з дівчатами азійської зовнішності.

Мова

Тексти публікацій усіх досліджуваних сторінок мають одну спільну рису. Якщо узагальнити, це «штучна» мова. Вочевидь для цього були використані онлайн-перекладачі, що одразу впадає в око. Майже на всіх сторінках перші дописи були зроблені російською, а вже сьогодні — домінує українська мова з ознаками машинного перекладу. У текстах подекуди фігурують російські слова та речення. В «Оксани Костенко», окрім української та російської, присутні дописи англійською мовою.

Примітною особливістю також є і те, що на різних сторінках у різні періоди фото та текст публікацій можуть повторюватися. Має вигляд певної циркуляції контенту.

У своїх постах автори публікацій часто закликають користувачів долучатися до спілкування в чатах месенджерів. Можливо, кожна сторінка має свій окремий чат, але ці заклики дуже подібні. Як правило, це драматичні ілюстрації з бойовими каліцтвами, апокаліптичні зображення, а також активне нагнітання текстом, після чого — пропозиція дізнатися більше. Наприклад: чому ніяк не закінчиться війна або як врятувати своє життя. Щоби дізнатися, потрібно долучитися до спілкування в чаті.

Вочевидь дописи пишуть іноземною мовою і необовʼязково — російською, а згодом через онлайн-перекладачі, або ШІ-чат перекладають українською.

Скільки набирають

З урахуванням кількості підписників на кожній сторінці переважна кількість дописів є малопопулярною. Пересічний пост збирає 100–200 реакцій, але є й публікації без жодної вподобайки за добу. Відтак можна припустити, що активна аудиторія — вкрай незначна.

Приміром, Luis Canuto публікує кілька постів щодня, більшість з яких має від 0 до 100 уподобайок і коментарів. Однак нещодавня публікація «Справжня дружба українських воїнів» зі штучно згенерованим зображенням набрала 6 тисяч реакцій. Ще один допис з ШІ-картинкою «Цей український військовий нарешті одружився» має 2,3 тисячі реакцій та 166 коментарів. Вочевидь такі публікації популяризують штучно, оплативши рекламу у фейсбуці.

Серед досліджуваних сторінок особливо вирізняється «Всемогутній Украин». Окремі пости в цій спільноті набрали понад 10 тисяч реакцій та сотні вдячних коментарів для українських воїнів від профілів, що схожі на сторінки реальних людей.

Де адміністратори

Facebook надає можливість перевірити інформацію щодо основних країн/регіонів проживання людей, які керують сторінками. Яка ж географія в адміністраторів груп, які так активно потрапляють у стрічку рекомендацій українців.

Хто за цим стоїть

Військовий експерт Петро Черник розмірковує про те, які цілі переслідує діяльність таких груп, чим небезпечний такий контент і про що свідчить географія адміністраторів цих сторінок.

«На превеликий жаль, у нас ще й досі залишається доволі велика частина громадян України, котрі дивляться на цю війну за принципом „братья дерутся“. Загальний чисельний потенціал таких громадян перебуває в межах 7–8 відсотків, що є доволі благодатним полем для потенційного „замаскованого“ русофільського політичного проєкту. Соцмережі та релігійна секта рпц є майданчиками для потенційного просування політичного проєкту в інтересах росії. Аналіз країн-резидентів адміністраторів, згаданих Facebook, вказує на те, що це саме ті країни, де має (мала) відділення та вплив Russia Today. Не слід впадати в оману, що, мовляв, у цілій низці країн Європи згаданий ресурс заборонений. Ворог довго заходив в їхні мережі не тільки на офіційному рівні, а й через велетенську мережу найрізноманітніших гуманітарних організацій тощо».

Петро Черник підтвердив висновки, зроблені за результатами загального аналізу вказаних сторінок. Насправді ці спільноти лише здаються патріотичними, а їх справжня мета — залізти в голови українців і сфокусувати їхню увагу на темах, що потрібні ворогу для руйнації єдності українського суспільства. Вочевидь, попри географічне різноманіття адміністраторів, ці сторінки повʼязані між собою та мають спільну мету. Хто ж або що може обʼєднати адміністраторів з Індонезії, Вірменії, Іспанії або Данії? Схоже, що географічний центр, як і центр ухвалення рішень, розміщений у росії. На користь цієї версії свідчать певні тенденції, які простежуються в історії досліджуваних спільнот. Приміром, час створення та активізація діяльності під час активної фази російської війни проти України. Помітною також є синхронність публікацій з певною комунікаційною метою, схоже оформлення профілів та ідентичність контенту — як тексту, так і зображень з відео. Разом усі ці ознаки вказують на те, що росія в українському сегменті соцмереж проводить широку інформаційну операцію низької інтенсивності з єдиною координацією та спільним задумом. Приміром, воїни з ампутаціями, цвинтарі, погані умови психологічно асоціюються із безперспективністю боротьби. Релігійний контент і молитви підсвідомо налаштовують на смиренність — завдання людини молитися, а Богу — видніше переможця у війні. Що вписується у загальну концепцію гібридної війни проти України, коли, крім заходів активного впливу, бойових дій, проти українців застосовують інформаційну підривну діяльність.

У короткостроковій перспективі метою такої операції можуть бути:

• збільшення кількості підписників для майбутніх операцій високої інтенсивності для досягнення політичних цілей;
• залучення максимально широкого кола «живих» читачів і заохочення їх до реакцій на публікації та дискусій у коментарях;
• збір даних про «живих» користувачів Facebook, які відреагували чи прокоментували публікацію, вивчення кола їх спілкування та інтересів у соцмережах;
• заміна зображень, які раніше вподобали чи прокоментували реальні українці на ті, що розбурхують у суспільстві конфлікти.

Низька якість публікацій — як текстових, так і фото — розрахована на базовий рівень суспільства, а також на симпатиків за релігійною, політичною чи іншими ознаками. Це намагання маргіналізувати певні прошарки суспільства. Це «ідеологічні диверсії», і в соціальні мережі вони були перенесені з реального життя. Таку методику використовували в срср, а описав її агент КДБ під прикриттям Юрій Безменов, який свого часу працював у Делі. Сенс у тому, що звичайних людей, яким шкода «пораненого» чи хочеться «привітати з днем народження воїна», використовують як «корисних ідіотів». Кінцева мета — вплинути на погляди людей та, врешті-решт, змінити їх на потрібні. І якщо раніше на досягнення цілей йшли десятиліття, то в епоху соціальних мереж зробити це можна куди швидше. Діяльність досліджуваних спільнот насамперед спрямована на поглиблення зневіри та протиріч серед українців. І тут на руку ворогу грають як ті, хто ставить вподобайки в таких групах, так і ті, хто закликає цього не робити, адже в такий спосіб між ними вже відбувається розкол.

Як протидіяти та чим можна зарадити

Стара добра тактика «не годувати троля»:

— пропускати такі рекомендації, щоб їх ставало менше у стрічці новин;

— ставити вподобайки та коментувати пости лише тих людей, яких знаєте особисто, або впевнені в реальності їх існування;

— перед тим, як відреагувати на публікацію, подію, або коментар, поставити собі запитання: кому і на чию користь буде моя емоція та дія?

— необхідно знаходити спільну мову з тими, хто вже потрапив на гачок російських ІПСО та проявляти терпимість у спілкуванні, намагаючись пояснити, що вони несвідомо допомагають ворогу.