Павло Ткачук: «Наш спротив триватиме доти, допоки ми не знищимо цю рашистську чуму»

Начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, генерал-лейтенант Павло Ткачук в інтерв’ю Високому Замку про те, як в умовах десятилітнього спротиву збройній агресії росії, особливо після повномасштабного вторгнення, вдається проводити якісну підготовку кваліфікованих фахівців та вдосконалювати навчально-виховний процес:

«Зростаюча з кожним днем агресія кремлівського режиму – це спроба позбавити Україну державності, поставити нас на коліна, знищити Україну та все українське. Втім, загарбник прорахувався: не відбулося його омріяної триденної тріумфальної ходи до Києва, святкового параду на Хрещатику! А все тому, що ворог не лише переоцінив власні сили, але й, передусім, недооцінив українців… При цьому московити, виправдовуючи свою воєнну авантюру, не хочуть визнавати того, що наш потужний спротив триватиме доти, допоки ми не знищимо цю рашистську чуму.

Висока оцінка Президента України Володимира Зеленського щодо нашої діяльності це, передусім, подяка нашим випускникам – патріотичним, освіченим, компетентним та відважним офіцерам і сержантам, які є елітою нової Української армії.

За роки Незалежності наш видовий виш підготував десятки тисяч висококваліфікованих фахівців. За цей час навчальний заклад трансформувався відповідно до традицій та стандартів військової освіти, насамперед країн-членів НАТО. Гадаю, всі пам’ятають, як наш виш намагались оптимізувати, частинами передислокувати в інший регіон країни, а фактично знищити… Попри ці спроби, колектив був непохитним в головній меті: готувати для Збройних Сил України, інших силових структур держави гідних офіцерів-патріотів.

За понад два останні десятиліття Національна академія пройшла тернистий шлях від напівзруйнованого, з гірким присмаком «радянщини», військового інституту – до сучасного, розгалуженого й самодостатнього освітньо-наукового комплексу, можливості та досягнення якого відомі усьому цивілізованому світу. Це і було моєю метою та ціллю однодумців, яких згуртувала Академія.

Російська збройна агресія 2014 року, як і повномасштабне вторгнення московитів, не могли не позначитися на процесі підготовки офіцерів. Досвід, набутий Українським військом на полі бою, а також сучасні підходи у вишколі майбутніх офіцерів за стандартами НАТО, є наріжним каменем еволюції Академії…

Для виконання майбутніми офіцерами обов’язків на первинних посадах у військах, основний акцент робиться на підвищенні рівня практичних навичок, формуванні лідерських якостей, психологічної стійкості й готовності виконання завдань за призначенням. Перевага надається практичній складовій, навчанню в умовах, що наближені до бойових, гартуванню психологічних якостей майбутніх офіцерів. Вже котрий рік поспіль курсанти випускного курсу останній семестр свого навчання проводять в умовах підвищеної інтенсивності безпосередньо на полігонах.

Офіцери-науковці вишу відряджаються на фронт. У районах ведення бойових дій, наші військовослужбовці виконують важливі завдання як в органах військового управління, так і у бойових підрозділах. Мета – це досвід роботи командирів й штабів, розуміння особливостей застосування підрозділів різних родів військ у реальних бойових умовах. Ці напрацювання впроваджуються у навчальний процес. Намагаємось не просто йти у ногу з часом, але й – що важливо – робити кроки на випередження. Оскільки динаміка зміни правил на сучасному полі бою надзвичайно стрімка.

Групи офіцерів, які я очолював, також мали конкретні завдання. У бойових підрозділах вивчали нагальні питання щодо перебігу бойових дій, застосування бойової техніки та озброєння, передусім тієї, яку надали наші закордонні партнери, вивчали морально-психологічні проблеми у колективах. Усі напрацювання надалі були ретельно проаналізовані та узагальнені, а, відтак, впроваджені у процес підготовки як майбутніх офіцерів, так і новосформованих на нашій базі підрозділів.

Попри важку ситуацію на фронті, Сили оборони України завдають нищівних ударів агресору. Мотивація та готовність солдатів, більшість з яких мобілізовані, залежить від їхніх командирів. Кожен повинен знати свою роль та місце у підрозділі й на полі бою, усвідомлювати принципи координації та взаємодії. Командири бригад та батальйонів відзначають вміння наших вихованців у найвідповідальніші моменти бою брати на себе відповідальність та ухвалювати ефективні рішення за будь-яких обставин».