Куп’янськ ризикує стати першим містом, що потрапить під окупацію РФ вдруге: ситуація на фронті за тиждень
Ситуація по усій лінії фронту продовжує залишатися складною а російські війська, хоч і потроху, але просуваються вперед та окуповують все більше українських територій разом із населеними пунктами, де ще кілька років тому жили люди.
Особливо важкими є Курахівський, Покровський і Куп’янський напрямки. Дещо відрізняється від них Курська область, де проводять операцію Сили оборони України.
А щоб розібратися з тим, що відбувається на передовій та які зміни сталися на фронті – Факти ICTV поспілкувалися з ветераном російсько-української війни, військовим аналітиком Євгеном Диким.
- Куп’янський напрямок
- Херсонський напрямок і острови у Дніпрі
- Курахівський та Покровський напрямки
- Часів Яр
- Курський напрямок
Куп’янський напрямок
За словами експерта, сьогодні по всій лінії фронту “фізично не вистачає людей”, щоб утримувати позиції. Це, зокрема, обумовлює повільне, але постійне просування ворога.
І сьогодні, вважає Дикий, однією з найскладніших ситуацій є саме Куп’янський напрямок, що у Харківській області. На цій ділянці фронту ворог чи не найбільше відчуває “нашу слабкість”, каже експерт, а тому на цій лінії “один із найуспішніших російських наступів за останній час“.
Судячи з відкритих джерел, сьогодні росіяни намагаються з півдня та півночі Куп’янська вирівнятися по річці Оскіл, а також створити плацдарми на протилежному березі, щоб потім обійти місто з флангів.
Примітно, що саме Куп’янськ, який був звільнений від російської окупації восени 2022 року, є важливим логістичним пунктом на Харківщині.
– На сьогодні ми намагаємося вибудувати оборону по річці Оскіл, скористатися нею як перешкодою і виходить це так собі, якщо чесно, оскільки росіяни постійно цю річку форсують. Більшість груп, які її форсують, знищуємо, але якщо їм десь вдається форсувати, це значить, що нікого з наших там нема. І ворог закріплюється, – пояснює Дикий.
Це змушує українські війська перекидати свої сили для того, щоб вибити ці плацдарми, а за цей “з’являється два нових” плацдарми ворога.
– І насправді ситуація там, чесно кажучи, дуже погана. Місто Куп’янськ ризикує стати першим українським містом, яке потрапить під російську окупацію вдруге, – вважає Євген Дикий.
Військовий аналітик нагадує, що тоді, коли Куп’янськ був деокупований, він був тиловим містом, а українські війська “стояли на кілометрів до 20 східніше”. Втім тепер навколо міста знову точаться жорсткі бої.
– Оце те, що там відбувається. І відбувається з однієї простої причини. Просто не вистачає людей, нема кому там цю оборону тримати. От, зокрема, вздовж Осколу це особливо відчувається. Це дуже гарна ілюстрація того (нестачі людей, – Ред.). Тобто вони просто форсують одночасно в багатьох місцях малими групами. Більшість цих груп ми встигаємо ліквідувати, а деякі – просто не встигаємо, бо в нас фізично немає стільки людей, щоб уздовж Оскола побудувати позиції, – вказує експерт.
За його оцінкою, українським Силам оборони на цьому напрямку доводиться “мотатися туди-сюди”, щоб “затикати дірки”.
Херсонський напрямок і острови у Дніпрі
Щодо Херсонського напрямку, який був відносно тихим у порівнянні з іншими, то тут Євген Дикий вказує на проблему із загрозою втрати островів посеред річки Дніпро. Він звертає увагу, що саме там росіяни почали активні бої, щоб витіснити українські війська з островів.
– Ще не так давно, навпаки, ми там намагалися плацдарм тримати і розвивати (ймовірно, ідеться про плацдарм у Кринках, – Ред.). І хай з плацдарму довелося піти, але ж острови були наші фактично з осені 2022 року. От як звільнили Херсон, правобережну Херсонщину. Там на островах наші “гуляли” абсолютно вільно, хоч це й була сіра зона. Ми там ніде не закріплювалися, бо артилерія б дістала, – каже експерт.
Водночас росіяни навряд чи на цьому напрямку проведуть висадку на правий берег Херсонщини.
– От такого подарунка вони нам не зроблять. Це був би дуже класний суїцид, але не варто їхніх генералів повними ідіотами вважати. Вони якраз вчаться на помилках, – каже експерт.
За словами Дикого, через те, що українські Сили оборони, зокрема Сили спеціальних операцій (ССО) регулярно проводили рейди на позиції ворога, використовуючи Дніпровські острови, то зараз, якщо ворог візьме ці острова під свій контроль, де дозволить противнику ставити на цих островах артилерію та бити по позиціях українських військових.
Ба більше, контроль росіянами островів дозволить вивільнити частину людей, яким перед цим доводилося контролювати узбережжя річки, щоб потім кинути ці сили на інші напрямки.
– Вони саме з Херсонщини забрали найбільше. Власне, три дивізії з Херсонщини якраз перекинули на Курщину, – пригадує експерт.
Курахівський та Покровський напрямки
Якщо казати про місто Курахове, то там для українських військових існує загроза оточення через просування військ РФ з півдня та півночі.
– Так ця загроза (оточення, – Ред.) є, особливо, якщо впаде Велика Новосілка. Якщо не вдасться отримати Велику Новосілку, ця загроза буде дуже реальною. Але попри те, що росіяни створюють загрозу оточення Курахового, я нагадаю, що бої йдуть уже в самому Кораховому. От не на підступах, а власне вже на вулицях міста. Тобто триває одночасно і лобовий штурм Курахового, і спроба обійти його по флангах, – пояснює експерт.
Зокрема, продовжує Євген Дикий, Курахівський напрямок пов’язаний із наступом РФ на Покровському напрямку.
– Покровський і Курахівський напрямки я б взагалі не сильно розрізняв. Це, в принципі, один напрямок, де весь час іде, ніби маятник. От вони пробують ломитися напряму на Покровськ. Коли отримують по голові, то посилюють тиск на Курахівському. Коли ми перекидаємо резерви і під Курахове, тоді вони, навпаки, починають знову штурмувати безпосередньо на Покровську.
Тобто в них там одне угруповання, яке саме оперативно на місці керується. Це як у боксі: б’ють правою рукою та лівою рукою. Вдарили на Кураховому, потім вдарили на Покровськ, – пояснює експерт.
Це пояснюється, зокрема, тим, що в України дійсно обмежені резерви у людях, тому українська сторона не може одночасно сильно відповісти військовим РФ на обох напрямках, каже Дикий.
Зокрема, ворог, схоже, передумав бити по місту Покровськ напряму і намагається обійти місто з флангів.
Втім, як вказує Дикий, навіть якщо фортифікації на флангах Покровська і будуть, то не факт, що будуть люди, які здатні вести оборону у цих фортифікаціях
– Навіть якщо вони їх (фортифікації, – Ред.) якісно накопають, а я вірю, що накопають, то без людей вони не вистоять, – каже аналітик.
Часів Яр
Водночас є показовий приклад Часового Яру, де місто, в якому вже точаться міські бої, стоїть і утримує оборону від ворога.
Як каже Євген Дикий, там бої йдуть безпосередньо в житловій забудові, що є сильною стороною українських військ.
– Бої йдуть давно вже у самому місті, в житловій забудові, вже давно, не перший місяць… Насправді, ми дуже сильні саме у вуличних боях. Це дуже тяжкі бої для тих, хто їх веде. Ті наші захисники й захисниці, яким доводиться вести оці вуличні бої там, знають, що буває, коли бої тривають навіть не за окремі будинки, а за окремі під’їзди в одному будинку, – пояснює експерт.
Втім, попри стійкість на цьому напрямку, продовжує ветеран війни, там “реально пекло”.
– Але об’єктивно так здається, що в цих вуличних боях ми завжди дуже сильні. І саме в цих вуличних боях в нас завжди найкраще співвідношення втрат – наших порівняно з російським. Згадайте Бахмут, Авдіївку, там співвідношення втрат доходило до 1 до 10, 1 до 12. От у Часовому Ярі схожа історія, – каже експерт.
Курський напрямок
Окремою, відмінною від усіх інших, є ситуація у Курській області, де триває маневрова війна, а не оборонна, як на території України.
– У Курській області війна дуже відрізняється від того, що ми говорили. От від Куп’янська до Запоріжжя, це один суцільний фронт, а в Курській області картина зовсім інша. Не в тому сенсі, що там менша інтенсивність боїв. Там бої не менш інтенсивні. Але там немає лінії фронту. Там війна не окопна, а маневрена, – каже він.
Він пояснює, що у Курській області лісиста місцевість, тому бойові дії “плюс-мінус” схожі на ті, що були “навесні 2022-го, наприклад, на Київщині чи Житомирщині”
– І в цій маневровій війні ми дуже сильні. Там є публічні цифри щодо того, скільки там наших сил та противника: наших захисників і захисниць там 10 тис., які успішно стримують 60 тис. росіян. Тобто, навіть якби єдине, що вони там робили, це їх там стримували, це вже дуже важливе бойове завдання. Але ж насправді це не так, бо вони їх там ще й перемелюють, – пояснює Дикий.
За словами аналітика, у Курській області “точно нема сенсу дивитися на карти Deepstate”, бо там вони не відповідають ситуації на землі.
– Там нема суцільної лінії фронту, там є окремі опорні пункти сторін, а між ними – величезні сірі зони, лісиста місцевість і там постійно сторони… от наприклад, росіяни просуваються на Суджу, реально просуваються. А в цей самий час їм заходять у тил, б’ють по тилах і по флангах. І от оце обидві сторони там намагаються заходити в тили і фланги одне одному. Але в нас це виходить значно краще, – пояснює ветеран війни.
За його словами, у цій маневровій війні можна побачити явний приклад того, що “загалом управління військами в нас все ж таки на порядок вище, ніж у росіян”.
– І в результаті в оцих маневрових операціях ми росіян сточуємо при їхніх спробах нібито звільняти території. Але там росіянам неможливо вибити нас хвідти, бо ми за неї не тримаємося. От ми їм даємо просунутися, а після цього обходимо й нищимо, – додає він.
Як вважає Дикий, Україні слід продовжувати Курську операцію якомога довше.
Разом із тим, експерт визнає, що росіяни змогли закріпитися у Глушковському районі. У минулому цю ділянку у Курській області РФ називали такою, що відрізана річкою, а тому Україні вдасться там посилити контроль, оскільки у росіян будуть проблеми з логістикою.
– На жаль, вони там утрималися. Найімовірніше, все знов вперлося в те, що для того, щоб далі розвивати наші перші успіхи, просто банально забракло людей. Знову ж таки, це особисто моя оцінка, – заявив військовий аналітик.
Євген Дикий також пов’язує успіх на початку Курської операції з тим, що у червні та липні в України були позитивні зрушення в питанні мобілізаційного ресурсу. Однак на сьогодні поки що немає людей, щоб розвивати цю операцію.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2024-12-08 19:00:00
