У Польщі заявили про готовність протягом доби розпочати ексгумації на Волині

Інститут національної пам’яті Польщі (ІНП) може розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин. Таку заяву зробив 27 листопада голова цієї установи Кароль Навроцький, повідомляє Європейська правда з посиланням на RMF24.

На пресконференції в середу президент Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький нагадав, що ІНП «з 2017 року послідовно бореться за те, щоб усі результати ексгумацій та розкопок на Волині були правдою».

«У 2017 році ІНП надіслав перший запит на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Цей запит стосувався низки населених пунктів (…). У період з 2017 по 2024 рік ми надіслали дев’ять таких запитів. Жоден з цих запитів не був прийнятий українською стороною», – сказав він.

За словами Навроцького, якщо публічні декларації політиків – це не просто політичні декларації, то в Інституті національної пам’яті – єдиній установі, яка готова взятися за ексгумаційні роботи на Волині, – чекають на офіційне підтвердження і відповідь на запити.

Навроцький запевнив, що у розпорядженні ІНП є і люди, і техніка, тож якщо буде офіційне рішення з цього питання, а не просто декларація – на Волинь поїдуть підготовлені команди.

«Бюро розшуку та ідентифікації ІНП готове провести реальні пошуки на Волині протягом 24 годин. Тож ми чекаємо на офіційне підтвердження цієї інформації», – сказав він.

Президент ІНП також стверджує, що пошуки можуть розпочатися, незважаючи на війну, яка триває в Україні. Війна не має жодного впливу на ефективність діяльності працівників Інституту національної пам’яті, додав він.

У вівторок у Варшаві міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, яке стало каменем спотикання у відносинах між двома державами.

Раніше Львівський портал повідомляв, що український інститут національної пам’яті планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, зважаючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.

Зокрема, у липні 2023 року Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати «визнання провини і вшанування пам’яті жертв».

Перед цим президент Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда відвідали Луцьк для спільного вшанування жертв Волинської трагедії.

Втім вже влітку цьогоріч міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що «без вирішення “Волинського питання” не буде вступу України до Європейського Союзу». Проте невдовзі президент Польщі Анджей Дуда публічно заперечив ці слова.

Про ексгумацію жертв Волинської трагедії глава польського МЗС збирався говорити у Києві під час свого вересневого візиту.

Загалом реальну історію Волинської трагедії український та польський народи бачать кардинально по-різному. У Польщі її називають «різаниною» і вважають геноцидом поляків в Україні, що був ініційований на найвищому рівні українських ОУН та УПА. Що насправді сталося між поляками та українцями, розповідаємо тут.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.