Розформування ТЦК і рекрутингові центри: як на це питання дивляться нардепи та військові

У Тимчасовій слідчій комісії (ТСК) Верховної Ради України висунули ініціативу з ліквідації Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Замість ліквідованих органів пропонується створити рекрутингові центри, у яких працюватимуть цивільні особи.

Що відомо про розформування ТЦК та СП і чи можуть бути рекрутингові центри замість ТЦК – Факти ICTV зібрали думки народних депутатів, політолога та військових щодо цього .

Розформування ТЦК

Так, раніше народна депутатка Юлія Яцик, яка в минулому входила до фракції Слуга народу, повідомила, що ТСК ВРУ вирішила виснути пропозицію в межах мобілізації розформувати ТЦК та СП, а замість цього утворити центри з рекрутингу, де працюватимуть цивільні особи.

Так, вважають у парламенті, буде можливість вивільнити працівників ТЦК до служби у війську, щоби потім укомплектувати ними Сили оборони.

– Ми запропонували у своєму звіті розформувати ТЦК як орган і створити (цим зараз займається Міноборони) рекрутингові центри з-поміж, зокрема, цивільних осіб. Працівники центрів комплектування є військовослужбовцями, які можуть ефективно виконувати свої завдання в зоні бойових дій, — заявила Яцик.

За її словами, під час реалізації цього плану можна буде сформувати близько десяти бригад із працівників ТЦК.

Як вплине на мобілізацію ліквідація ТЦК

Проти слів Юлії Яцик виступив інший народний депутат – секретар комітету Ради з національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко (фракція Голос). За словами Костенка, якщо ліквідувати ТЦК, то це може призвести до зупинки мобілізації.

Нардеп Костенко каже, що сьогодні в Україні відсутній чіткий механізм, який міг би замінити роботу ТЦК та СП.

– Добровольці були до середини 2023 року, всі інші тепер — це примусово мобілізовані. Є окремі випадки дискредитації, із цим треба боротися. Але системно — потрібно проводити мобілізацію, оскільки це основний спосіб долучення людей до ЗСУ, — заявив нардеп Костенко в інтерв’ю для Борислава Берези.

Водночас народний депутат із фракції Європейська солідарність, член ТСК Ради Олексій Гончаренко заявив, що був одним з ініціаторів рішення розпуску ТЦК.

– Я підтримав і поставив свій підпис під рішенням розпустити ТЦК під час засідання Тимчасової слідчої комісії Ради. Вважаю, що ТЦК мають бути замінені на рекрутингові центри з цивільними працівниками, а люди з бойовим досвідом мають виконувати інші завдання, – написав він.

Він наголосив, що мобілізація сьогодні відбувається за “застарілими, “совковими” методами”.

– Я не заперечую необхідність мобілізації, але її потрібно проводити по-новому, не так, як це робить ТЦК зараз. Незрозуміло, чому військових, яких навчили артилерійської чи танкової справи, відправляють заповнювати документи та “виловлювати” людей на вулицях. Ці командири підготовлені для інших завдань. Процес набору повинен бути цивільною функцією. А військових, які через стан здоров’я переведені служити в ТЦК, мають взагалі відпустити. Нехай працюють на економіку, – написав він.

Як приклад, що демонструє проблему мобілізації, він навів “відсутність піврічних контрактів”.

– Досі немає можливості для людей з бойовим досвідом, які готові повернутися на короткий строк, укласти такі контракти. Натомість ми продовжуємо “ловити” будь-кого з вулиці. І цю проблему ми досі не можемо розблокувати. Ми – це Міністерство оборони, – написав він.

Інша депутатка, член комітету ВРУ з питань зовнішньої політики Мар’яна Безугла, також вважає, що ТЦК та СП не потрібні та мають бути ліквідовані.

Розформування ТЦК: думка військових

З іншого боку проти розформування ТЦК виступають чинні військові.

Так, заступник командира 3 штурмової бригади (3 ОШБр ЗСУ), майор Максим Жорін заявив, що ідея з ліквідації ТЦК та СП з альтернативним цивільним органом є “пустим популізмом, що не варта обговорення”.

– Замість того, щоб розв’язати проблему, хочуть створити нову. У вигляді нової структури, з хто знає яким статусом та принципами роботи. Як, на яких підставах вона буде мобілізовувати людей – неясно. Проблема у нас не в структурі під назвою ТЦК, а в її корумпованості. Так боріться з корупцією, а не придумуйте нові установи. Які, впевнений, будуть такі ж корумповані, ще й абсолютно неефективні, – написав він.

Перед цим речник Полтавського ТЦК Роман Істомін заявив, що з працівників ТЦК “жодної бригади сформувати не можна“, оскільки це “цивільні особи“.

Він також додав, що у питанні того, що “стосується військовослужбовців ТЦК”, то розпоряджень щодо їхнього розформування наразі немає.

Ліквідація ТЦК: позиція політолога

Політолог і голова Агентства з моделювання ситуацій Віталій Бала у розмові з Фактами ICTV заявив, що пропозиція з ліквідації ТЦК є “ініціативою простих рішень”.

За його словами, сьогодні у суспільства дійсно набралося багато негативного ставлення до ТЦК, зокрема через так звану примусову мобілізацію, більш відому як бусифікацію.

Утім, продовжує він, від ліквідації такого органу ситуація не зміниться, а депутати отримають від цього позитив, оскільки будуть тими, хто “ліквідував цей негатив”.

– Так було, якщо пам’ятаєте, коли всіх воєнкомів звільняли. І ці проблеми почалися саме зі звільнення воєнкомів. На мою думку, це абсолютно неправильний підхід до цієї ситуації, бо насправді питання ж не в структурі, а питання в кадрах, які там працюють, – каже він.

За словами Віталія Бала, важливим є те, як цей орган буде функціонувати і які кадри будуть працювати в ТЦК, а сама проблема з мобілізацією ширша і стосується не тільки військкоматів, але й військово-лікарської комісії (ВЛК) та медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), щодо яких регулярно з’являються скандали.

– У 2023 році у вересні було засідання цілої Ради безпеки України з приводу реформування ВЛК. Ми бачимо, що нічого не змінилось… Тобто епоха простих рішень вона давно мала завершитися, бо вони не розв’язують складні проблеми. Складні проблеми треба вирішувати комплексно, а не простими рішеннями, – вважає він.

За словами Віталія Бала, окремі бригади сьогодні вже створюють власні рекрутингові центри, де відбувається набір майбутніх військових без участі ТЦК. Таку практику можна поширити, вважає він.

Нагадаємо, раніше Факти ICTV розповідали, чи передбачено відповідальність за неявку до ТЦК за повісткою та якими є штрафи.