На скільки років війни у росіян залишилось важкої бронетехніки

Попри численні заяви про те, що Росія перейшла на військові рейки і витрачає на оборону близько 8% ВВП, Кремль може компенсувати втрати танків, бронетехніки та артилерії лише завдяки вилученню із складів та відновленню техніки, виготовленої в радянські часи. Утім, ці запаси не видаються невичерпними. Про це повідомляє Економічна правда.

Генеральний штаб ЗСУ стверджує, що з початку великої війни росіяни втратили понад 9 тис. танків та 18 тис. бронемашин. Нідерландський сайт розвідки на основі відкритих джерел Oryx називає суттєво менші цифри: кількість втрачених армією РФ танків, щодо яких є фото- чи відеодокази, становить 3,4 тис., а бронемашин – 6,4 тис. одиниць. Приблизно такі ж оцінки – і в українських “осинтерів” з warspotting.

Попри численні заяви про те, що Росія перейшла на військові рейки і витрачає на оборону близько 8% ВВП, Кремль може компенсувати втрати танків, бронетехніки та артилерії лише завдяки вилученню із складів та відновленню техніки, виготовленої в радянські часи. Утім, ці запаси не видаються невичерпними.

Такий висновок можна зробити, проаналізувавши дані OSINT-аналітиків, які, використовуючи супутникові фото, ведуть підрахунок бронемашин та артустановок на відкритих складах зберігання. Для визначення, у якому році запаси зброї знизяться до нуля, можна використати так звану лінійну інтерполяцію. Оскільки є дані про запаси за 2021 рік та 2024 рік, то можна припустити, що зменшення відбувається лінійно.

Наприклад, до великої війни на складах росіян було 6,3 тис. танків, а восени 2024 року – 3,4 тис. Ця кількість зменшилася на всіх 16 відкритих майданчиках, окрім «1311 центральної бази резерву танків» (Верхняя Пышма), де ця кількість зросла завдяки звезенню з інших місяць.

Загалом повністю склади з танками та БМП при такому лінійному підході мають вичерпатися у 2027 році, артилерія – у 2026-му, реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) – у 2025 році, а міномети – просто зараз.

Утім, не вся техніка зі складів одразу потрапляє на фронт. Через погані умови зберігання вона відправляється на тривале відновлення або йде на запчастини як донор для виготовлення «нової» зброї. Оскільки частина цих танків у «транзитному» стані розкидана по різних ремонтних заводах чи закритих складах, реальні запаси, з високою ймовірністю, не такі малі, як показують супутникові знімки з відкритих баз.

З іншого боку, не все, що перебуває на складах, придатне навіть для «канібалізму». Зокрема, з 3,4 тис. танків лише 614 (18%) мають задовільний стан, 1,7 тис. – поганий, 1,1 тис. – жахливий, вважають аналітики.

Ще одна невідома складова – нове виробництво. Навряд чи росіянам варто на нього покладатися. За даними The Economist, з 24 лютого 2022 року на фронт було відправлено 175 сучасних танків Т-90М. За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), їх виробництво у 2024 році може наблизитися до 90 штук. Аналітик IISS Майкл Джерстад стверджує, що більшість Т-90М є модернізацією старих Т-90А.

Оскільки кількість останніх зменшується, то і виробництво новостворених Т-90М у 2024 році може становити не більше 28 одиниць. Експерт з російського військового потенціалу вашингтонського Центру аналізу європейської політики Павло Лузін вважає, що Росія може виготовити лише 30 танків на рік.

Коли у 2023 році українці захопили нібито новий російський танк Т-90М, то виявили, що його гармата 1992 року виробництва. Це свідчить про згаданий вище «канібалізм».

Росіяни також «канібалізували» стволи старої буксируваної артилерії і встановлювали їх на самохідні гаубиці. Аналітик Річард Верекер вважає, що до початку 2024 року було вилучено 5-6 тис. таких стволів.

Як довго росіяни можуть продовжувати це робити, залежить від стану ще 6 тис. одиниць, які лишаються. Майкл Джерстад каже, що з реактивними системами залпового вогню, такими як ТОС-1А «Солнцепьок», вичерпання ресурсу ствола означало набагато коротші залпи.

Лузін вважає, що за нинішніх темпів вибуття запаси російських танків і машин піхоти досягнуть «критичної точки виснаження» до другої половини 2026 року. Про це свідчать і дані аналізу супутникових знімків баз зберігання. З того часу обидві сторони, імовірно, досягнуть у цьому плані умовного паритету і будуть покладатися передусім на напрацювання кількох останніх років – безпілотники та інші інноваційні системи.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.