Три сценарії подій у Курській області: ексгенерал Австралії Мік Раян назвав варіанти для ЗСУ

Україна має декілька варіантів розвитку подій щодо Курської операції. Серед них просування вперед, закріплення на вже контрольованих позиціях та відхід назад за державний кордон України.

Про це у своєму блозі розповів відставний генерал-майор армії Австралії, оглядач російсько-української війни Мік Раян, який у своєму аналізі врахував такі чинники, як ступінь опору противника, забезпеченість ресурсами та логістики, відповідь .

Курська операція: тактика просування ЗСУ

За його словами, від початку української операції в Курській області ЗСУ, ймовірно, виділили кілька бригад “або принаймні елементи кількох бригад”, щоб сформувати те, що схоже на Оперативно-маневрову групу.

– Концепція Оперативної маневрових груп бере свій початок з німецьких панцергруп часів Другої світової війни і радянських мобільних груп. Концепція дозріла під час Холодної війни, як Оперативні маневрові групи. Ці організації були призначені для обходу тактичних ядерних ударів НАТО шляхом концентрації загальновійськових сил на передовій і – сподіваємось – досягнення несподіванки для сил НАТО, – нагадує він.

За оцінкою Міка Раяна, у зрілому концептуальному стані Оперативна маневрова група була задумана як “гнучке за розміром і організацією загальновійськове з’єднання, призначене для дій на великій відстані від дружніх сил звичайних армій”.

– Схоже, що це саме те, чим займається це українське з’єднання. Тому далі у цій статті я буду використовувати термін “Оперативна маневрова група Курськ” (ОМГ-К) для позначення українських військ, які беруть участь у битві на Курській дузі, що триває, – пояснює він.

У своєму аналізі Раян приділяє увагу вивченню варіантів, які зараз доступні для України, коли триває другий тиждень операцій ОМГ-К у Курській області, а також міркуванням і ризикам, пов’язаним із кожним варіантом.

Статус Курської битви: можливі варіанти

На думку відставного генерала австралійської армії, українська Курська операція “мала бути спланована як багатофазна, що включала б попередні підготовчі операції”. Ці підготовчі операції включали б збір розвідданих, підготовку сил, обман, оперативну безпеку, логістику та інші аспекти, необхідні для підготовки української ОМГ-К до бою.

– Були заплановані й інші фази операції, зокрема бої “вторгнення” і “прориву”, поточна експлуатація та фаза консолідації. На кожній з цих фаз задіяні різні сили і засоби підтримки, – пише він.

За оцінкою військового оглядача, ЗСУ вже пройшли першу фазу, “вторгнення” і “прориву” і зараз перебувають у фазі “експлуатації”.

– Багато операцій також зазвичай включають “межу використання”, яка визначається такими факторами, як рельєф місцевості, логістика, позиція і реакція противника, а також оперативні та стратегічні цілі операції. Оскільки росіяни повільно, але впевнено починають перекидати сили, щоб закрити пролом у своєму кордоні і спробувати відтіснити українців назад, варто замислитися над варіантами, які можуть мати українці, коли вони досягнуть межі експлуатації, – вважає він.

На його думку, у України щодо подальших дій в Курській області є три варіанти і кожен з них матиме “невеликі побічні плани, а також можливості та ризики”.

Варіант 1. Закріплення та очікування переговорів

Мік Раян вважає, що для української ОМГ-К цей варіант полягає в тому, щоб закріпитися на території, яку ЗСУ вже контролюють, а потім захищати її допоки не відбудуться переговори в тій чи іншій формі.

– Це найбільш ризикований варіант, оскільки, як показують карти, українські позиції мають безліч невеликих виступів, які можуть бути легко відрізані й знищені навіть напівбоєздатним російським командиром, – пише він.

Він вказує на непідтверджені повідомлення того, що українці вже окопуються, хоч і зазначає, що не варто робити поспішних висновків з цього приводу.

– Доктрина більшості західних армій передбачає викопування солдатами окопів під час зупинки, що триває довше, ніж шість годин, у будь-якій точці. На даному етапі копання солдатами окопів не свідчить про наміри довготривалої окупації, – вважає експерт.

Водночас цей варіант, коли ОМГ-К досягне межі своєї експлуатації, вимагатиме залучення величезної кількості бойових і допоміжних військ для захисту захопленої російської території. Це вимагатиме значних інженерних зусиль для створення мінних полів та інших загороджень, траншей і глибоких бункерів, а також місць зберігання матеріально-технічних засобів. Протиповітряна оборона, РЕБ, авіаційна підтримка, медичне та тилове забезпечення потребуватимуть спеціальної оперативної групи, пише відставний генерал.

– Цей варіант пов’язаний з високим ризиком, оскільки утримання бойових підрозділів на такому великому виступі буде дуже складним, так само як і забезпечення РЕБ і ППО бойових і допоміжних підрозділів на ньому. Україна, ймовірно, не має сил для тривалої окупації такої великої території, – пише він.

На його думку, існує висока ймовірність “втрати великої кількості військ” у цьому сценарії, що також робить його стратегічною і політичною відповідальністю.

– Цей варіант, якщо він не спрацює, також змарнує дуже позитивний стратегічний меседж, який був згенерований українським раптовим нападом на Росію, – пише він.

Метою цього варіанту Мік Раян називає те, щоб продовжувати створювати значний ризик для російського суверенітету і критично важливих активів, а також відволікати російські війська від України. Він також може надати Україні певні важелі впливу, якщо її змусять до переговорів у найближчому майбутньому.

Варіант 2. Частковий відхід ЗСУ

Другий варіант полягає в тому, пише відставний генерал Австралії, що українські війська можуть здійснити частковий відхід із захопленої території, повернувшись на більш захищену територію.

– Це варіант із середнім ступенем ризику, але з меншим ризиком, ніж у варіанті 1. Він передбачатиме відведення українських військ на заздалегідь визначену територію, для оборони якої потрібна менша кількість військ і яку можна ефективніше підтримувати вогнем, логістикою та іншими функціями, – пише він.

За словами ексвійськового, цей варіант також забезпечив би можливість перерозподілу більшої кількості військ після операції на інші завдання, чи то для оборони на Донбасі, чи то для подальших транскордонних нападів на Росію, якщо така можливість з’явиться.

Як вказує експерт, варіант 2 “дозволяє Україні максимізувати політичні та стратегічні вигоди від стратегічного шоку, спричиненого” операцією на Курщині, водночас зменшити ризики втрати своїх бойових підрозділів.

Мета цього варіанту, вважає Мік Раян, принизити Володимира Путіна та продовжувати створювати ризик для російського суверенітету, а також продовжувати відволікати російські війська з України і надати офіційному Києву “певні важелі впливу, якщо вона буде змушена вести переговори в найближчому майбутньому”.

Ризики, пов’язані з цією можливістю, можуть бути варті потенційних вигод, вважає відставний генерал.

Варіант 3. Повний відхід за держкордон України

Третім варіантом австралійський військовий називає повне відведення військ України до міжнародного кордону з Росією.

– Це дозволило б Україні максимізувати політичні і стратегічні вигоди від операції в Росії, зберігши при цьому велику кількість досвідчених бойових підрозділів, які можуть бути задіяні в наступних наступальних операціях у 2024 і 2025 роках, – пише він.

На думку експерта, обравши цей варіант, українці дадуть зрозуміти російському народу, що “ми можемо вторгнутися і завдати шкоди вашій країні, якщо захочемо, але ми не маємо бажання окупувати наших сусідів”.

– Політичний вплив на Путіна може бути цікавим. Хоча українське вторгнення, можливо, довело росіянам його правоту щодо “загрози з боку НАТО”, він також виглядає слабким, оскільки не зміг покарати тих, хто проводив операцію в Курській області, – вважає він.

Метою цього варіанту військовий називає збереження українських бойових сил, водночас надіславши стратегічний сигнал прихильникам України про те, що українська держава “може перейти в наступ і зробити це так, щоб не наражати на небезпеку існування наземних сил, які проводять операцію”.

Водночас приниження Путіна і його військових також є важливою метою, оскільки, з огляду на збереження українських сил за цього варіанту, ймовірно, вдасться надати Україні внутрішньополітичний імпульс і поліпшити моральний дух українців.

– Ви можете помітити, що я не включив до цих варіантів “похід на Москву” або “похід на Курськ”. Перший варіант навіть близько не є варіантом і, з історичної точки зору, ніколи не був гарною ідеєю. Другий варіант може бути дуже далекою метою для України, але, враховуючи розмір і ймовірну стійкість ОМГ-К, навряд чи можливий, за винятком, можливо, швидкого проїзду з невеликими наземними або повітряними розвідувальними силами, – каже він.

Тим не менш, Мік Раян не відкидає того, що Україна може здійснити якусь “маломасштабну, але потужну операцію проти міста Курська”, щоб нагнати страху і досягти політичного ефекту в Росії.