Що таке тромбоз, які його симптоми, причини виникнення, чи лікується без операції – розкаже флеболог

Тромбоз можна без перебільшення назвати судинною катастрофою для організму. Венозний тромбоз став причиною смерті кожної третьої людини у світі, яка страждала  від серцево-судинних патологій.

Сьогодні, 13 жовтня, коли відзначають Всесвітній день боротьби із тромбозами, Факти ICTV попросили відомого лікаря-флеболога, судинного хірурга з величезним досвідом роботи Владислава Валеріановича Кабаченка відповісти на питання, що найбільше цікавлять наших читачів.

– Пане Владиславе,  ваш пріоритетний лікарський напрям – варикозне розширення вен, тромбофлебіти, тромбози. Тож роз’ясніть, чим небезпечний тромбоз, чи піддається він лікуванню та чи можна запобігти його розвитку.

– Фактично, тромбоз – це складна багаточинна біохімічна реакція, яка виникає у кровоносній системі організму. Зазвичай усе відбувається гостро та непрогнозовано, утворення тромбу за інтенсивністю впливу – справжня судинна катастрофа для організму.

Тромб може виникнути у будь-якій судині, незалежно від її розміру, але частіше – в судинах середніх калібрів, і більше – у венозних. Це тому що у венах повільніша швидкість кровотоку, легше змінюється та травмується судинна стінка, низький градієнт тиску.

Але за наслідками більш катастрофічні тромбози артеріальних судин. Де б не виникла така аварійна ситуація, вона потребує негайного втручання фахівця.

– Скажіть, а скільки всього тромбів може виникнути одночасно?

– Тромб може бути солітарним, тобто одиночним, так частіше і буває, або дисемінованим, тобто множинним.

Але мушу зазначити, що тромботична реакція як така – фізіологічна для організму. Зсідання крові з утворенням  згустка – це нормально й необхідно, приміром, для зупинки кровотечі після видалення зуба або при порізі пальця.

Практично завжди у здорової людини тромботична реакція  контролюється спеціальною протитромботичною системою організму.

– Чи можна сказати, що та чи інша людина схильна до утворення тромбів, а отже, й до тромбозу?

– За порушення рівноваги між системами, або дефектності однієї з них, виникає патологічна ситуація – коагулопатія (порушення згортання крові), за наявності якої можна впевнено сказати, що пацієнт має схильність до утворення тромбів.

– А як це виявити? І які збої в організмі до неї призводять?

– Виявити це можна загальноклінічними та спеціальними розширеними тестами.  Коагулопатія  часто буває спадковою, або є результатом набутої патології, супутніх важких захворювань, інтоксикації тощо.

Хвороботворна тромботична реакція виникає в результаті уповільнення швидкості кровотоку, ушкоджень судинної стінки. Змінюються і властивості самої крові – збільшується її в’язкість, рівень фібриногену та кількість тромбоцитів тощо.

– Пане Владиславе, чи можна сказати, що варикоз, який є майже у кожної жінки після 50, вже сам по собі передмова до тромбозу?

– Ну, дійсно, при варикозі значно уповільнюється ток крові, буває, до повної зупинки у варикозних вузлах. Розтягується, ушкоджується і сама судинна стінка. Це означає, що варикотромбофлебіт – логічне ускладнення варикозної хвороби.

– А тромбоз і тромбофлебіт – одне й те саме, чи є різниця? Якщо є, то в чому полягає?

– Це просто різні стадії одного й того самого процесу, відрізняються за часом виникнення та наступними власними еволюційними процесами – наприклад, тромб може відокремитися від стінки і стати емболом – тобто мігруючим згустком, а тромбофлебіт вже ні.

– Як можна дізнатися, що у тебе тромб, зокрема, у ногах? На які симптоми слід звернути увагу? Які аналізи покажуть його наявність? Які обстеження?

– Щоб відповісти на питання, чи утворювався тромб в організмі впродовж, скажімо, останніх 10 днів – ми маємо здати аналіз на маркер тромбоутворення – Д-дімер.

А знайти його локалізацію – це справжній пошуковий процес, який під силу лише лікарю, бо потрібно оцінити скарги пацієнта (біль, набряк, запалення тощо), клінічну об’єктивну картину та зробити додаткові дослідження  – УЗД, ангіографію, або комп’ютерну томографію з контрастуванням.

– Кажуть, що під час відривання тромбу він досягає серця за чотири секунди – смерть, як від пострілу. Можливо, це міф. А насправді, як можна визначити, що тромб ось-ось може відірватися? І які шанси врятувати людину?

– Чому одразу смерть? Ні, це не так. Статистично близько 20-30% тромбоемболій залишаються безсимптомними або недіагностованими, тому що сам організм має можливості допомогти собі. Тобто, ви й не знатимете, що мали проблему.

Наявність в кількість ускладнень за тромбоемболії залежать від величини тромбоембола та його локалізації.

Передбачити можливість відриву тромбу можна – є певні фактори ризику та симптоми, що свідчать про ненадійну фіксацію тромбу до судинної стінки, або про наявність сторонніх чинників впливу.

Оцінивши ці фактори ризиків, лікар практично завжди може прийняти  правильне рішення та своєчасно видалити тромб, або розпочати консервативну терапію, що в реальності переводить тромбоз у хронічну стадію.

 – Ви сказали, що тромби видаляють лише хірургічно? А чи можна  вилікувати тромбоз консервативним лікуванням?

– Мій досвід показує, що результативніше і надійніше все ж хірургічне видалення тромбу, тож, якщо воно технічно можливе, судинні хірурги застосовують переважно його.

– Чи можуть тромби з’являтися раз за разом? Як цьому запобігти?

– Так, можуть. Якщо у пацієнта є фактори ризику тромбофілії, а саме:

• вік понад 60 років;
• онкопатологія;
• ожиріння;
• варикоз вен нижніх кінцівок;
• травми/переломи нижніх кінцівок або хірургічне втручання;
• хронічна серцева недостатність тощо.

Якщо усе це в наявності, потрібно негайно “вмикати” профілактичні заходи.

Не буду оригінальним, це здоровий спосіб життя, відмова від зловживань алкоголем, курінням і переїданнями.

А ще – чіткий прийом призначеної медикаментозної профілактики або лікування, за наявності рецидивного тромбозу.

У будь-якому разі, якщо у вас є сумніви стосовно вашого варикозу та його ускладнень, звертайтеся до фахівця. Це може попередити несприятливий розвиток ситуації.