що це, які дані там будуть та коли запрацює

02.10.2023

146 6 хвилин читано

Нещодавно призначений міністр оборони України Рустем Умєров під час першого виступу у Верховній Раді анонсував повноцінний запуск єдиного реєстру призовників. Ідея не нова, і робота в цьому напрямку ведеться вже не перший рік.

Детальніше про електронний реєстр військовозобовʼязаних та як його планують вдосконалити – далі в матеріалі.

Що відомо про електронний реєстр військовозобовʼязаних

Зараз дивляться

Закон Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів був ухвалений ще в березні 2017 року.

Документ передбачає створення єдиної автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, яка міститиме відомості про військовозобов’язаних віком від 18 до 60 років.

Реєстр має назву Оберіг.

Його власником у законі визначено Міністерство оборони України, а розпорядниками – Генеральний штаб ЗСУ, Cлужбу безпеки та Службу зовнішньої розвідки.

До адміністрування реєстру залучені: оперативні командування військ; територіальні центри комплектування та соцпідтримки (військкомати); Центральне управління СБУ; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки; уповноважений орган Міноборони.

Наповнюють реєстр та актуалізують його базу даних районні, міські ТЦК, Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки.

У статті 12 закону прописано, що “реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.

Громадяни зобов’язані подавати до органу ведення реєстру лише достовірну інформацію про свої персональні дані.

Фото: УНІАН

Для формування реєстру використовуються:

Дані реєстру виборців України. Центральна виборча комісія мала надати Міноборони дані про всіх громадян віком від 18 до 60 років. З цієї маси інформації мали відсіяти дані про осіб, які не є військовозобов’язаними.
Відомості з баз даних/реєстрів інших держорганів: Національної поліції, Державної судової адміністрації, Офісу генпрокурора, Пенсійного фонду, Міністерства охорони здоров’я, Міносвіти, Держприкордонслужби, Державної податкової служби, Державної міграційної служби.

Навіщо потрібен е-реєстр військовозобовʼязаних

Основними завданнями реєстру є:

ведення військового обліку громадян України;
забезпечення комплектування Збройних сил України, інших військових формувань у мирний час та під час війни;
надання інформації звільненим із військової служби громадянам, які мають право на пенсію, та членам сімей загиблих військових про виконання ними військового обов’язку.

Відмова від паперових облікових карток має стимулювати більш ефективну роботу ТЦК та запобігати корупційним ризикам.

– Що таке центр комплектування для звичайної людини? Це пекельні кола, черги, знущання і корупційна від цього зразу складова… Щоб мінімізувати всі ці історії, постало завдання зменшити цю паперову армію, файли з особовими справами прибрати, перекласти їх в цифру, щоб все було комфортно, – пояснював уже колишній міністр оборони Олексій Резніков.

Впровадження реєстру спростить процедуру мобілізації військовозобов’язаних громадян, допоможе ТЦК отримувати актуальні дані про них. Можна буде перевіряти підстави для перетину кордону тощо.

Військкомати отримають доступ до персональних даних українців, які містяться в реєстрах різних держорганів.

Задум полягає в тому, щоб дані про військовозобов’язаних у реєстрі оновлювалися автоматично. Наприклад, якщо у когось народиться третя дитина, йому не потрібно буде нести довідку в ТЦК. Ця інформація буде надходити до центру комплектування автоматично з баз Мін’юсту.

Які дані вносять до реєстру військовозобовʼязаних

Наразі до реєстру вносять персональні та службові дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

При цьому зазначено, що згода громадян на обробку їх персональних даних для цілей реєстру не потрібна (ст.6 закону).

До персональних даних належать:

прізвище, ім’я, по батькові;
дата і місце народження;
стать;
місця проживання та перебування;
відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів;
відомості про сімейний стан та членів сім’ї;
реквізити паспорта громадянина України та закордонного паспорта;
відомості про громадянство;
відомості про документи, які підтверджують смерть особи або визнання її зниклою безвісти;
дані про визнання особи недієздатною;
дані про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
відцифрований образ обличчя;
дані про дату виїзду за межі України та дату повернення;
відомості про освіту та спеціальність;
відомості про стан здоров’я (тобто чи є людина придатною для військової служби);
інформація про притягнення до кримінальної відповідальності;
дані про розгляд судом кримінальної справи, вирок;
дані про наявність чи відсутність судимості;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

До службових даних належать:

відомості про виконання військового обов’язку (проходження військової служби; участь у бойових діях; участь у міжнародних операціях з підтримки миру і безпеки; виконання військового обов’язку в запасі);
військово-облікові ознаки (військове звання; військово-облікова спеціальність; рівень військової освіти; категорія запасу; державні нагороди; спортивні розряди; група крові та резус-фактор тощо).

На кожного призовника, військовозобов’язаного і резервіста формується окремий номер запису в реєстрі.

Законопроєкт №10062: що пропонують нардепи

У вересні група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №10062, який передбачає низку змін щодо реєстру військовозобов’язаних.

У пресслужбі ВР зазначали, що документ передбачає “створення електронного реєстру військовозобов’язаних” (хоча він і раніше формувався в електронній формі).

Законопроєкт вносить зміни до Закону Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Нардепи пропонують зафіксувати у визначенні, що таке реєстр військовозобов’язаних, що це саме електронна, а не автоматизована система.

Пропонується включати до реєстру дані про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 17 до 60 років (а не з 18 років).

Окрім персональних та службових даних, в базу хочуть вносити відомості про потребу в комплектуванні ЗСУ та інших військових формувань (крім інформації, що становить державну таємницю).

Нардепи пропонують розширити перелік персональних даних військовозобов’язаних у реєстрі, включивши до нього:

номери телефонів та адреси електронної пошти;
відомості про мету виїзду за межі України (а не лише про дату);
дані про статус ветерана війни;
дані про володіння іноземними мовами;
відомості про дозвільні документи на володіння та користування зброєю;
дані про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;
відомості про документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
інформацію про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання;
дані про посвідчення водія;
дані про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами;
відомості про документ, що дає право управляти прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом;
дані про свідоцтва пілотів для некомерційної та комерційної діяльності;
відомості про виконавчі документи;
відомості про осіб, зниклих безвісти;
дату і номер, короткий зміст протоколу/постанови в справі про порушення правил військового обліку чи законодавства про мобілізацію.

До переліку службових даних військовозобов’язаних пропонують додати відомості про:

проходження військової служби;
проходження альтернативної (невійськової) служби;
про участь у бойових діях;
висновок про проходження медогляду (військово-лікарської експертизи).

До переліку адміністраторів реєстру хочуть включити Головне управління розвідки Міноборони України.

Законопроєкт вдосконалює обмін даними між державними реєстрами для наповнення та актуалізації реєстру військовозобов’язаних. У разі ухвалення документа, дані для нього також будуть надавати: МВС, Міністерство юстиції, Мінветеранів, Держслужба морського і внутрішнього водного транспорту, Державна авіаційна служба.

Передбачено створення електронного кабінету для кожного призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.

Законопроєкт також спрощує процедуру оформлення статусу учасника бойових дій під час воєнного стану. Заяву на статус УБД можна буде подавати в паперовій або електронній формі (через Дію чи Єдиний державний реєстр ветеранів війни). Підставою для надання статусу УБД буде довідка про безпосередню участь людини в обороні України під час розв’язаної РФ війни.

Так само спрощується процедура набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни чи члена сім’ї загиблих (померлих) захисників.

Законопроєкт №10062 ще перебуває на розгляді в комітеті і не пройшов навіть перше читання.

Чи зможуть українці перевірити себе в е-реєстрі

Призовники, військовозобов’язані та резервісти мають право отримати інформацію про своє включення до реєстру та внесені до нього персональні дані.

Згідно з наказом Міноборони №94, для цього потрібно подати письмовий запит до органу ведення реєстру. Такими органами є ТЦК (військкомати), Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки.

У запиті потрібно вказати: прізвище, ім’я та по батькові; місце проживання/перебування; реквізити документа, що посвідчує особу.

Письмовий запит задовольняється протягом 10 календарних днів з дня надходження.

У разі ухвалення законопроєкту №10062, інформацію про включення чи невключення до реєстру можна буде отримувати через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Коли повноцінно запрацює е-реєстр військовозобов’язаних

Над його впровадженням уже давно працюють Міноборони, Міністерство цифрової трансформації та інші держоргани.

Перед початком повномасштабної війни підготовку для ведення реєстру пройшли перші зв’язківці-оператори автоматизованих систем ТЦК. Їх функції – формування облікових записів військовозобов’язаних, внесення до них змін, верифікація даних.

В Міноборони тоді зазначали, що ТЦК (колишні військкомати) мають автоматизовані робочі місця фахівців системи Оберіг – для цифровізації військового обліку в Україні.

У березні 2022 року Міністерство оборони наказом №94 затвердило порядок ведення реєстру.

У грудні 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №1487, яка визначала деталі запуску реєстру. Зокрема, передбачалося, що подавати відомості про себе до ТЦК для включення в реєстр можна буде через Дію.

На початку вересня 2023 року, ще до звільнення з посади міністра, Олексій Резніков розповідав про плани цифровізувати роботу ТЦК, щоб усунути паперову бюрократію та корупцію.

– Ми ввели систему, вона називається Оберіг, програму розроблено, софт передано в ТЦК, і він впроваджується вже півтора року, – наголошував Резніков.

Він прогнозував, що на середину осені вдасться вийти “на більш серйозну цифровізацію” ТЦК. Одним із ключових компонентів цього плану є наповнення реєстру призовників.

6 вересня новопризначений міністр оборони Рустем Умєров оголосив про плани запровадити електронний військовий квиток, запустити єдиний реєстр призовників і цифровізувати ВЛК.

– Завдання: цифровізувати всі процеси, запустити єдиний реєстр призовників, який унеможливить будь-які корупційні ризики. Digital. Усе, що можна оцифрувати, маємо оцифрувати. Уся інформація про воїна має бути в digital: електронний військовий квиток, цифровізація ВЛК і шпиталів, електронний журнал, звіт для військових, – зазначив Умєров.

На середину вересня 2023 року Міноборони перебувало на стадії підписання наказів з іншими відомствами про взаємний автоматичний обмін інформацією для наповнення реєстру Оберіг.

Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони Мар’яна Безугла в коментарі ВВС Україна запевнила, що електронний реєстр військовозобов’язаних готовий на 90%.

– З наповненням реєстру Оберіг великий прогрес, там вже є дані щодо майже всіх військовозобов’язаних – 90%. Далі працюємо з Мінцифрою, щоб зв’язали інші реєстри з цією базою даних, – розповіла депутатка.

За її словами, повноцінно реєстр має запрацювати вже цієї осені.

Безугла також наголосила, що наразі не існує механізму, як за допомогою цього реєстру розсилати повістки в електронному вигляді. Вона назвала це “чутливим питанням”, щодо якого немає рішення.

Раніше міністр цифрової трансформації Михайло Федоров неодноразово запевняв, що повістки не планують надсилати і через застосунок Дія.