Питання життя: чому жінкам рідше надають першу допомогу поза межами лікарні

Лікар швидкої допомоги в лікарні Сакре-Кер у Монреалі Алексіс Курнуайє провів дослідження, під час якого виявив, що перехожі з меншою ймовірністю роблять серцево-легеневу реанімацію жінкам, у яких сталася зупинка серця в громадських місцях, ніж чоловікам.

За словами медика, це призводить до більшої кількості жінок, які помирають від загальної надзвичайної ситуації зі здоров’ям.

Серцево-легенева реанімація (СЛР) поєднує в собі дихання “рот у рот” і непрямий масаж серця для перекачування крові в мозок людей, у яких перестало битися серце. Ці заходи потенційно запобігають смерті до прибуття медичної допомоги.

Група канадських лікарів спробувала зрозуміти, чому свідки по-різному проводять СЛР чоловікам і жінкам. Вони вивчили записи про зупинку серця, що сталися за межами лікарень у США і Канаді в період з 2005 до 2015 року, до числа яких увійшли майже 40 тис. пацієнтів.

Загалом, за даними дослідження, 54% пацієнтів отримували СЛР від стороннього спостерігача.

У разі зупинки серця в громадському місці, наприклад, на вулиці, 61% жінок отримував серцево-легеневу реанімацію від перехожого порівняно з 68% чоловіків.

– Одна з теорій полягала в тому, що перехожим на публіці може бути незручно торкатися жіночих грудей без згоди, – сказав Курнуайє.

Крім того, з’ясувалося, що жінки з меншою ймовірністю отримували СЛР від випадкового перехожого, ніж чоловіки, незалежно від їхнього віку.

За словами Курнуайє, ще однією гіпотезою є “бар’єр розпізнавання” у жінок, які перенесли зупинку серця, яку часто уявляють як щось, що трапляється тільки з чоловіками.

Медик зазначив, що необхідні подальші дослідження, щоб пролити світло на розрив між чоловіками та жінками, зокрема, з використанням даних про тих, хто виконує СЛР.