«Війна — це мир, свобода — це рабство, сила — в незнанні….»

Про це написав Джордж Орвел у 1948 році, та ніхто уявити собі не міг, що роман- утопія стане реальністю в наш час. Це три основних кліше, на яких ґрунтується політика країни-агресора стосовно української історії в минулі часи і триває сьогодні. Починаючи з 2014 року, коли росія анексувала Крим, вона не відступає від свого наміру стерти Україну з політичної карти світу, повномасштабно атакувавши всю її територію 24 лютого 2022 року.

Тема війни складна, але абстрагуватись від неї неможливо. Тим паче, коли ти — її безпосередній учасник. Вона поєднує в собі різні інструменти для впливу на свідомість, дії як цілого суспільства, так і кожної людини, зокрема.

Сьогодні, 7 вересня, ми щиро хочемо подякувати тим, чий безцінний подвиг не має і не матиме терміну давності.

Українська розвідка стала символом вірності ідеалам добра та справедливості, її дії ― основа рішучості, впевненості та безкомпромісності, її відвага і сталевий дух ― гідний приклад для наслідування.

Війна — це мить історичного виміру, яка торкається своєю «кістлявою рукою» душі кожного громадянина, проте імпульси любові і відданості українських захисників кожного разу доводять, що наша держава не впаде на коліна. Бажаємо нашим розвідникам і надалі залишатись пильнішими за тепловізор, міцнішими за танк і далекогляднішими за дрон.

Дана стаття присвячена Харківському контрнаступу — одному із ключових подій «гібридної війни» 2022 року та найбільш стратегічно важливих бойових зіткнень північно-східного напрямку; події, котра відкрила ще одну сторінку ходу війни і складає частину вже нової історії української державності.

Битва за Харків

Харківська операція — унікальна за своєю суттю. В ній героїчний слід залишили як професійні військові, так і цивільне населення.

З цього міста почалась історія спецпідрозділу KRAKEN і героїзм його вмотивованих бійців — людей надзвичайної звитяги, котрі, усвідомлюючи нерівність сил у техніці, особовому складі, все одно стояли і стоятимуть брамою на захисті свого Дому. Місто Харків — це і про історію героїчного волонтерства― людей- ангелів з неймовірною силою духу і витримки; це і про те, як місто стало новою маленькою батьківщиною для багатьох людей, котрі через постійну ворожу загрозу вимушені були покинути власний і шукати новий дім.

«Ми знали, що буде війна і ми до неї готувались.

За наказом командира 10 лютого 2022 року я прибув з колегами до міста Харків. Провівши дорозвідку, про стан справ ми доповіли Буданову К. О.[ Кирилу Олексійовичу], після чого отримали наказ завозити необхідну зброю до міста, робити тайникові закладки. Зустрілись з ветеранами Азову, котрі за півроку до початку війни почали проводити вишколи і навчали місцеве населення як треба діяти в умовах початку війни.

Вихід був один ― обороняти і перемагати», ― командир Спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ за позивним Віто.

Кожна операція для них — це нерівний бій. Сили противника переважали кількісно. Але ми на своїй землі і в цьому наша найбільша перевага.

Успіх воїнів спецпідрозділу KRAKEN допоміг захистити ряд українських населених пунктів з мирним населенням та запобіг масштабним бомбардуванням.

Віртуозно демонструючи свій професіоналізм, захисники спецпідрозділу допомогли скоротити чисельність військ противника і поповнити військовий арсенал — затрофеїти значну кількість ворожої техніки: ПТУРи, танки, СПГ, Корнети, кулемети, МТЛБ, БМП, БК та ін.

Для України Харків став щитом, а для ворога — ключем «путінської стратегії». Захопивши місто, ворог отримав би перевагу над іншими стратегічно важливими напрямками російської армії. Це відкрило б їм шлях просунутись вглиб нашої держави.

За кожною великою битвою стоїть не тільки успіх та перемога, але і втрати.

1 березня 2022 року, за мить, дві російські ракети типу «Калібр», влучили в ОДА — штаб оборони міста Харків. Умисний прояв помсти обірвали життя тих, хто стійко допомагав тримати оборону міста.

Найцінніше, що ми втрачаємо під час війни — це людський ресурс; люди різних професій і з різною долею — викладачі, бухгалтери, військові, програмісти, маркетологи, лікарі, працівники культури, театру та кіно, тренери та інструктори зі спорту….Дивлячись на чорно-білі фото, їх обличчя різні, проте погляд був єдиним. Єдиний погляд, спрямований на спільне подолання ворога, його терору та насильства; погляд, що став бронею для міста, та, на жаль, для деяких сьогодні спрямований у туманну далечінь. Харків є одним із таких міст. Це — символ людської стійкості, героїзму, мужності і самопожертви.

Перебіг Харківського контрнаступу, його значення

Війна у багатьох людей асоціюється з найстрашнішими і найжорстокішими подіями. Окупація населених пунктів Харківщини зуміла посіяти в очах людей страх, відчуття розпачу і втрати. Але успішні дії наших військ запалили іскру надії на перемогу.

Харківський контрнаступ 2022 року позначився важливими наступальними операціями бійців спецпідрозділу KRAKEN: 25 березня російські війська були розбиті в районі селища Вільхівка, 29 квітня тривали бойові дії в районі Руської Лозової, 10 травня — звільнення Питомника, 8 вересня — операція по звільненню Балаклії. 10 вересня 2022 р. в результаті об’єднаних сил було звільнено Куп’янськ, що створило сприятливі умови для остаточного вигнання ворога з території Харківщини.

Перша штурмова операція відбулась у селищі Вільхівка 25 березня 2022 року, в ході якої бійці спецпідрозділу KRAKEN знищили близько 70 одиниць живої сили противника, 3 одиниці техніки, взяли в полон 27 окупантів та трофейної техніки КШМ і МТЛБ.

Завдяки успішній роботі підрозділу, вдалося відсунути лінію фронту від міста Харків, що зменшило інтенсивність артилерійських обстрілів і розблокувати важливий логістичний шлях, що пролягав трасою Харків-Чугуїв.

Прориву запеклої оборони російських військ завдячуємо бійцям спецпідрозділу KRAKEN та 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Прикладом життєвої стійкості стало і місцеве цивільне населення, котре теж зробило вагомий внесок у звільнення Вільхівки. Успішний результат операції став першим кроком на шляху до повного витіснення окупантів з харківської землі.

«Більшість населення допомагає нашому підрозділу: машини, харчування тощо, це і іноземні донати. Тобто всі розуміють, якщо Україна впаде — то ворог посуне на Європу. Україна забезпечує мир у Європі» — командир спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ за позивним Віто.

Витримати жорсткі удари противника, перебуваючи в оточенні, захистити населений пункт від ворожої агресії та перейти до штурму вдалось під час звільнення Руської Лозової. Маючи у своєму складі чималу танкову силу, ворог вдався до прориву оборони населеного пункту, але вдало був відкинутий назад українськими захисниками:

“Сили були сконцентровані на Лісному. Десь 200-220 осіб висунулись з Лісного і пройшли через ліс, накопичувались на околиці лісу на висоті . Там були поставлені розрахунки AGS Browning , піхота з командиром Скіфом (військовослужбовець спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ ) стали у фланг і чекали коли їм розпочати ударно- штурмові дії . Зі свого боку ми робили також відволікаючий маневр . Скіф таємно з командою зайшов у село і зайняли ті сектори, що були визначені за планом. Після цього почали зачищати весь населений пункт«― Віто― командир спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ

Звільнення Руської Лозової створило сприятливі умови для припинення ворожого вогню по цивільній інфраструктурі і житловим масивам Харкова.

В особливо складних умовах прорив проводився у напрямку селища Питомник. Ця операція була найбільшим вогневим зіткненням. Остерігаючись оточення, росіяни вдались до тактики «затримання» українських сил, завдаючи безперервних ударів великою кількістю зброї та військової техніки. Але завдяки цій операції наші воїни отримали змогу взяти під контроль стратегічну висоту і порушили стійкість системи оборони противника. Операція по звільненню Питомника стала кульмінаційною подією Харківського контрнаступу:

«Питомник — це найвища точка в цьому північному напрямку і місце, де наш підрозділ перебував в активній обороні більшість часу. Він був під щільним вогнем і сюди наносилось сильне вогневе ураження зі всіх озброєння: РСЗО, ракети С- 300, стволова артилерія, мінометні обстріли» — командир спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ за позивним Віто.

Початок Великого контрнаступу

Отримавши стратегічну ініціативу, з 24 серпня бійці спецпідрозділу KRAKEN почали підготовку до великого контрнаступу. Відправною точкою рішучого наступу проти росіян стало селище Вербівка. Послідовні дії, проведені на цій території, дозволили підготувати широкий плацдарм для подальшого наступу на противника в районі Арсенал та Балаклії. Для успішного виконання запланованої операції додатково були залучені сили 25-тої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади:

«6 вересня ми повністю зайняли Арсенал. Тут був сформований вихідний рубіж, звідки починались ударно- штурмові дії нашого підрозділу. Після цього наш особовий склад пішов на штурм населеного пункту Балаклія. ССО тримали під контролем перехресний шлях, бо за ним, за 300-400 м, ще був ворог, зосереджений в лісосмугах та житлових будинках, з іншого боку. Коли росіяни зрозуміли, що на них йде контрнаступ, вони кидали техніку і тікали» — командир спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ за позивним Віто.

За таких обставин, ворог був змушений зупинитись. 8 вересня бійці спецпідрозділу KRAKEN зайняли місто Балаклія. На даху адміністративної будівлі, де був зосереджений головний штаб окупантів, невдовзі замайорів синьо-жовтий прапор.

10 вересня 2022 року спецпризначенці ГУР МО завдали потужний контрудар на лівому березі р. Оскіл. Важкі наступальні бої тривали три дні. Найбільшого успіху було досягнуто разом з бійцями 92 -ої бригади, що дозволило взяти під контроль ліву частину міста Куп’янськ. За таких умов стало очевидним, що і цю битву ворог програв:

«Правий берег Куп’янська звільнила 92 механізована бригада , котра відігнала ворога на лівий берег. Відходячи, росіяни підривали всі мости і сполучення на той бік не було зовсім. Прийшовши сюди, ми вступили у взаємодію з 92-ою бригадою. Так взяли в оточення лівий берег міста Куп’янськ: від залізної дороги до лісового масиву » — командир спецпідрозділу KRAKEN ГУР МОУ за позивним Віто.

З нищівним розгромом росіян була остаточно похована їх наступальна стратегія. Натомість, наші захисники отримали можливість просунутись до населеного пункту Куп’янськ-Вузловий і остаточно його звільнили 27 вересня 2022року.

Кожна операція великого наступу не схожа на попередню. Це окремі історії окремих людей, за унікальних обставин, які працювали і працюють разом, і чиї дії відваги і героїзму мають бути закарбовані як в памяті, так і на папері.

Харківський контрнаступ — це історія про те, як честь для окупанта стала забутим сном. Та попри це, вигнання росіян з харківської землі створило основу для зростання мотивації, підвищенні національної гідності, впевненості українців в їх непереможності.

Для України «гібридна війна» відкрила трагічну сторінку. ЇЇ територія переживає вторгнення, яке, на жаль, було неминучим. Численні населені пункти ворог позбавив душі, ніби там не було минулого і не буде майбутнього. Це незчисленна кількість людей, котрі стали біженцями, жертвами жорстоких насильств і катувань. Ці люди — учні війни, життя яких виміряне у кожному подиху.

В минулому наш народ теж неодноразово доводив, що він є самостійним творцем власної долі. Наша історія є доказовою базою захисту наших прав та інтересів. То чому сьогодні він мусить бути поневолений, мусить страждати, замість того, щоб вільно дихати?

Результат Харківського контрнаступу зруйнував далекоглядний план ворога. В очах путіна, оголошена «спеціальна операція» мала пройти блискавично і за короткий термін брутально змінити світ, перекроїти політичну мапу за власним розсудом.

Україна, натомість, як молода цивілізована держава, котра отримала незалежність мирним шляхом, лише зміцнила свої позиції перед супротивником.

І, так, до Великої перемоги ще далеко, але по праву цей день ми називаємо «визволенням». Пам’ять про цей нищівний бойовий супротив, завданий ворогу, лише зміцнив нашу національну позицію і в майбутньому допоможе здолати путінську імперію.

Джерело: ГУР МОУ

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2023-09-05 14:12:36