Як проходить вступна кампанія та яким буде НМТ у 2024 році – деталі від Міносвіти

Українська вступна кампанія триває. Цього року понад 260 тис. випускників складали національний мультипредметний тест (НМТ). І це на 20% більше, аніж у 2022 році.

Що це означає та які особливості цьогорічної вступної кампанії – Факти ICTV поспілкувалися із заступником міністра освіти Михайлом Винницьким.

За його словами, із 260 тис. випускників, які писали НМТ, 20 тис. пройшли тестування за кордоном. Це показник того, що українці, навіть перебуваючи в інших країнах, планують вступати до закладів вищої освіти в Україні.

– Це означає, що ми маємо дітей, які, вже відчувши, що таке західна освіта, що таке життя на Заході, все одно вирішують “голосувати ногами”, як кажуть, і вступати в наші заклади вищої освіти. Мені здається, що це має бути для нас певним предметом гордості. Тому що це показує, що різного роду міфи про те, що бакалаврат чи вища освіта в Україні якась неякісна чи не така, чи неконкурентноспроможна із західною освітою, є абсолютно неправдивими, – наголосив Михайло Винницький.

НМТ цьогоріч пройшло успішно, і Міносвіти вдячне за це Українському центру оцінювання якості освіти, який ефективно спрацював.

Загалом відбулося дві хвилі НМТ: основна та додаткова сесії. За словами заступника міністра, випадків вимушеного перенесення тестування з першої сесії на другу було досить небагато. Це було пов’язано з тривалою повітряною тривогою.

А додаткова сесія пройшла “взагалі бездоганно”.

– Хотілося б, щоб ми мали більше центрів за кордоном. Північна Америка велика, були центри на сході Канади, на заході Канади, на сході та заході Сполучених Штатів. Дехто мусив їхати достатньо далеко. Але в межах Європи фактично в кожній країні (були центри тестування, – Ред.), і дуже добре спрацювали, – розповів Михайло Винницький.

Без НМТ вступають ті, хто складає творчий конкурс на творчі спеціальності, а також проходить відбір за фізичними здібностями.

Також НМТ не вимагають від дітей, які вступають із тимчасово окупованих територій. Вони як правило не мають можливості приїхати на підконтрольну Україні територію, щоб пройти тестування.

Тому для вступників із ТОТ передбачили індивідуальну співбесіду у режимі онлайн, з використанням VPN.

– Таких вступників, на жаль, дуже мало, але є. Я думаю, що десь кілька сотень ми таких нарахуємо з так званих “ДНР/ЛНР”, із Криму, із деяких новоокупованих територій. Варто сказати, що з новоокупованих територій дістатися дуже-дуже складно, але молодці, намагаються, вступають. І я думаю, що це їхній прояв патріотизму, що вони не хочуть іти в російський заклад, а хочуть здобувати нормальну легітимну освіту. Ми від них не вимагаємо жодних документів. Вони приїжджають, вступають і протягом 3-6 місяців можуть зробити документи, – зазначив заступник міністра.

Очікується до 115 тис. успішних заяв на державне замовлення. Значний виклик – це зарахування пільговиків, адже цього року в Україні їх велика кількість – до 15% від всього вступу на бюджетні місця.

За словами Винницького, часто потрібно врегульовувати якісь питання, щоб забезпечити бюджетними місцями саме пільговиків. І цей процес “буде тривати впродовж серпня”.

– Люди дуже часто вступають без правильних документів, але це треба враховувати. От щойно я вирішував питання, що учасник бойових дій, який зараз воює на фронті, не має можливості оформити УБД, і відповідно є питання для його доньки, як вона вступає, на підставі чого. Таких питань, на жаль, в нас багато. Але процес іде, працюємо, – додав заступник міністра.

Цього року за ініціативи прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та за підтримки всього уряду в останній момент було збільшено обсяг бюджетних місць на окремі спеціальності.

На підготовку робітничих кадрів – на 1821 особу, соціальних працівників – на 200 осіб, психологів та медичних психологів – на 140 осіб, фахівців за спеціальністю Терапія та реабілітація – на 1305 осіб.

– В умовах війни нам будуть потрібні, наприклад, реабілітологи, психологи, нам будуть потрібні соціальні працівники. Це спеціальності, які нам будуть потрібні для відбудови: це відбудова людського капіталу і відбудова інфраструктури. На превеликий жаль, у нас і далі є проблема із такими спеціальностями, як хімія, фізика. Особливо турбують нас педагогічні спеціальності, – заявив Михайло Винницький.

Тож Кабмін планує активно працювати над їх вирішенням.

Державне замовлення на 2024 рік Міносвіти почне формувати з вересня цього року. Це дуже рано і означає, що будуть нові підходи.

Також зміниться і структура національного мультипредметного тесту: додасться ще один предмет. Тож тестування триватиме чотири години з перервою.

– Наступного року НМТ ми плануємо проводити трохи по-іншому, тобто чотири предмети, а не три. Це означатиме 4-годинний тест із перервою, між другою і третьою годиною, суттєвою перервою. Просто 4 години писати тест – це нереально і нездорово для дитини, – розповів заступник міністра освіти.

Винницький пояснив, що, відповідно до законодавства, має бути чотири предмети під час тестування.

Водночас Міністерство освіти рухається до практики п’яти предметів, яка існує вже в багатьох європейських країнах, в тому числі в Польщі. Випускний тест із п’яти предметів можуть запровадити вже в 2025 році (три обов’язкові та два на вибір).

– У 2025 році, якщо все буде добре, то випусковий тест для випускників 11-го, а незабаром і 12-го класу буде п’ятипредметним: три обов’язкові із двома предметами на вибір. Але не хочу нікого лякати: в 2024 році буде чотири предмети, і ми працюємо над тим, щоб оголосити, що це будуть за предмети і які будуть програми іспитів уже в вересні. Бо ми розуміємо, що наші абітурієнти готуються впродовж року, щоб скласти тест якнайкраще, – запевнив Винницький.

Міносвіти також рекомендує вишам переходити на формат очного навчання, оскільки через тривале навчання онлайн уже видно, як просідає якість освіти.

Звісно, все за умов дотримання безпеки, облаштування укриттів. На це держава зараз націлена максимально.

– Ми рекомендуємо на тих територіях, у тих зонах, де немає безпосередньої небезпеки артилерійських обстрілів чи С-300, максимально забезпечити укриття і виходити в офлайн, – поінформував заступник міністра.

Наразі і Міністерство освіти, і держава працюють над тим, щоб допомогти закладам освіти забезпечити наявність обладнаних укриттів.

– Це не завжди вдається, є різного роду можливості, міста й заклади. Я хочу відповідально заявити, що мова не йде про Запоріжжя, про Харків, мова не йде, очевидно, про Миколаїв і про Херсон, і навіть не про Одесу. Але Київ, Тернопіль, Вінниця, Франківськ, Львів і так далі, де є періодичні повітряні тривоги, але безпосередньої загрози артилерії чи наземних дій немає, ми рекомендуємо максимально виходити в офлайн, – наголосив Михайло Винницький.

У Міносвіти нагадують, що офлайн освіта є якіснішою, ніж навчання в дистанційному режимі.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.