Для чого Росія атакує українські порти та чим загрожує зупинення зернової угоди

Після одностороннього виходу з Чорноморської зернової ініціативи Росія активізувала удари по Півдню України.

Окупанти свідомо атакують портову та критичну інфраструктуру Одеської області, яка використовувалася для забезпечення зернової угоди.

У ЗСУ зазначають, що країна-агресор прагне максимально ускладнити ситуацію на південній частині фронту. Також РФ хоче зробити так, щоб Одеська область не мала можливості експортувати агропродукцію Чорним морем.

Через припинення дії зернової угоди Україна матиме проблеми з експортом збіжжя, на світових ринках очікується зростання цін, а країни Африки, Азії та Близького Сходу можуть зіткнутися з голодом.

Шантаж Росії та вихід із зернової угоди

У понеділок, 17 липня, секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Москва не продовжуватиме дію зернової угоди.

За його словами, РФ начебто “негайно” повернеться до ініціативи після того, як “її умови буде виконано”.

Серед умов, які висунув диктатор Володимир Путін – виведення з-під санкцій постачань російського зерна і добрив на світові ринки, зняття перешкод для російських банків і фінансових інститутів, які обслуговують постачання продовольства, їхнє під’єднання до SWIFT.

Також ідеться про відновлення поставок у РФ запчастин та комплектовань для сільгосптехніки, розв’язання питань із фрахтом суден і страхуванням російських експортних поставок продовольства, забезпечення логістики продовольчих постачань.

Крім того, має бути відновлено роботу аміакопроводу Тольятті – Одеса й розблоковано російські активи, пов’язані з сільськогосподарською галуззю, сказав Путін.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна, ООН і Туреччина можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден.

Він направив офіційні листи лідеру Туреччини Ердогану та генсеку ООН Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи чи її аналога у тристоронньому форматі, без Росії.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звертався до російського диктатора з пропозиціями щодо збереження угоди, проте сказав, що “глибоко розчарований” тим, що Путін їх проігнорував.

Наразі Україна вивчає можливість безпечного функціонування зернового коридору, включно з можливим супроводом конвоями.

У середу Міноборони РФ заявило, що всі судна, які прямуватимуть до українських портів акваторією Чорного моря, “розглядатимуться як потенційні перевізники військових вантажів”.

За даними відомства, з опівночі 20 липня країни, національні прапори яких майорять на суднах, вважатимуться учасниками війни “на боці Києва”.

Атаки РФ на порти Одеса та Чорноморськ

Уночі 19 липня Росія атакувала портову та критичну інфраструктуру Одещини вісьмома ракетами Х-22 та шістьма ракетами Онікс.

Окупанти влучили у зерновий і олійний термінал, пошкодили резервуари й обладнання для завантаження.

Агрохолдинг Кернел повідомив про пошкодження 40% потужностей зберігання та перевалки зерна в порту Чорноморськ. Також там було знищено 60 тис. тонн агропродукції, що призначалися для відправлення в Китай.

За оцінками спеціалістів, для повноцінного відновлення об’єктів, що постраждали вночі 19 липня, знадобиться не менш ніж рік.

– Атаки на порти України, підвищення ступеня небезпеки на виробничих комплексах і відсутність можливості експорту зернових морськими шляхами призведуть до зростання цін на кукурудзу та пшеницю на 30-40% у короткостроковій перспективі.

Також є ризик призупинення роботи низки українських заводів з переробки олійних культур і зменшення темпів переробки насіння соняшнику й ріпаку на понад 30%. Це суттєво вплине на світові ціни на соняшникову олію, зокрема призведе до їхнього зростання ще на 20-25%, – так прогнозує Кернел розвиток ситуації.

Після нічних ударів РФ по Одещині Зеленський доручив військовим посилити захист людей і портової інфраструктури, а МЗС – активізувати контакти з партнерами для збільшення тиску на державу-терориста й продовження нормального експорту українського зерна.

Також президент заявив, що для захисту Одеси з повітря Україні потрібні додаткові системи ППО SAMP-T або Patriot.

Загроза голоду та ризики для української економіки

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов наголосив, що зернова угода має працювати, адже “це не про гроші, це – про життя людей”.

– Якщо зернова угода припинить дію, якщо ми не зможемо відправляти хліб з нашої території – у певних країнах світу може настати голод. Це те, чого домагається Росія. Вкрай необхідно, щоб наша інфраструктура в Чорному морі працювала, – сказав він в ефірі телемарафону Єдині новини.

Данілов зазначив, що на засіданнях, які проводить президент, розглядається питання створення гуманітарних конвоїв, що курсуватимуть під захистом відповідних засобів ураження.

Секретар РНБО закликав ООН має максимально долучитися до питання забезпечення дії зернової угоди.

– У нас угода з ООН і Туреччиною щодо забезпечення гуманітарних конвоїв із продовольством з нашої країни. Договір, наявний у нас, він чинний і ще й пролонгований на 4 місяці. І якщо ООН – не порожня інституція, то має право сказати своє слово терористові, який залякує не тільки нашу країну, – додав Данілов.

Варто зазначити, що експорт сільськогосподарської продукції має вирішальне значення для економіки України, становлячи близько 12% валового внутрішнього продукту до вторгнення Росії в лютому 2022 року та близько 60% усього експорту.

Загалом Україна змогла експортувати 33 млн тонн сільськогосподарської продукції завдяки зерновій угоді, пише Reuters.

Основним маршрутом вивезення сільськогосподарської продукції з України є річка Дунай, яка пролягає вздовж південно-західного кордону України з Румунією.

Заступник голови Української аграрної ради Денис Марчук підрахував, що українські дунайські порти можуть перевозити до 3 млн тонн на місяць, чого недостатньо для покриття експортного потенціалу.

Цьогоріч Україна очікує зібрати 44 млн тонн зерна проти рекордних 86 млн тонн у 2021 році.

У Міжнародному валютному фонді заявили, що вихід Росії із зернової угоди погіршує перспективи глобальної продовольчої безпеки, а також створює ризик зростання продовольчої інфляції, особливо у країнах з низьким рівнем доходу.

– Припинення ініціативи впливає на постачання продовольства до країн, які значною мірою залежать від поставок з України, зокрема в Північній Африці, на Близькому Сході та в Південній Азії. Це погіршує перспективи продовольчої безпеки та може призвести до зростання глобальної продовольчої інфляції, особливо для країн із низьким рівнем доходу, – заявили в МВФ, пише The Guardian.

Як повідомляє Financial Times, ф’ючерси на пшеницю, кукурудзу та ріпак на паризькій біржі Euronext досягли багатомісячних максимумів, закрившись на 7,8, 5,7 та 5,6% відповідно.

Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго зросли майже на 8% до $7,25 за бушель.

Трейдери заявили, що спільний запит Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини до ЄС щодо продовження заборони на імпорт українського зерна після вересневого терміну також спричинив зростання цін.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.