Саміт НАТО у Вільнюсі – експерт розповів, чого чекати Україні від країн-членів

Сьогодні, 11 липня, у Вільнюсі стартує черговий саміт Організації Північноатлантичного договору. Київ розраховує отримати запрошення приєднатися до НАТО з “відкритою датою”.

23 із 31 країни-члена НАТО вже висловили свою підтримку інтеграції України в НАТО. Проте президент США Джо Байден все ж наголошує на необхідності виконання умов для вступу і говорить, що зараз Україна не готова. У відповідь експредставник Державного департаменту США Курт Волкер розкритикував позицію Байдена, наголосивши, що це не Україна не готова до вступу, це НАТО не готове прийняти Україну.

У Німеччини свої побоювання – наприклад, що приєднання України до блоку переросте у війну НАТО з Росією. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що умови вступу України можна буде визначити лише після війни.

А ось колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, навпаки, впевнений, що приєднання України лише посилить блок. І не потрібно тут боятися якихось червоних ліній щодо Росії.

Президент України Володимир Зеленський налаштований рішуче – він очікує, що Київ отримає запрошення та гарантії безпеки на період, поки він не є членом блоку. За словами президента, це буде важливий меседж – що НАТО не боїться Росії.

На саміті у Вільнюсі програма мінімум для України складатиметься з трьох частин, наголошує у коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович.

Першою складовою є політична воля країн блоку щодо того, що Україна обов’язково приєднається до НАТО після завершення війни та виконання необхідних вимог. Про це раніше заявляв і прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

– Але ця політична заява повинна прозвучати. Тобто, не просто слова про “відкриті двері”, а те, що в НАТО підтримують Україну і вона обов’язково стане членом союзу, як тільки закінчиться війна, – заявив Ігор Рейтерович.

За його словами, заява на саміті у Вільнюсі буде потужним сигналом Росії, що процес приєднання України триватиме, а після завершення війни наша держава стане повноцінним членом Організації Північноатлантичного договору.

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк впевнений, що на саміті чітко зафіксують майбутнє членство України, що ми є невіддільною частиною загальноєвропейської безпекової архітектури. А голова Офісу президента Андрій Єрмак наголошує, що Україна прагне отримати чітке запрошення за спрощеною процедурою.

Такої ж думки дотримується Крістоф Гойсен, голова Мюнхенської конференції з безпеки. За його словами, на саміті Україна має отримати від союзників сигнал про те, що вона “належить до євроатлантичної родини” й отримає запрошення, щойно дозволять обставини.

Другий момент на саміті НАТО – це обговорення переліку конкретних кроків, які Україна повинна виконати, навіть паралельно з війною, щоб отримати статус країни-члена НАТО. Це те, на чому неодноразово наголошував американський президент Джо Байден. Тут йдеться і про боротьбу з корупцією, і реформування силового блоку – спецслужб, посилення громадського та парламентського контролю над діяльністю силовиків.

Ігор Рейтерович наголосив, що список кроків для вступу в НАТО не є для України чимось надскладним, адже значна кількість цих кроків є аналогічними для вступу до Європейського Союзу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що під час саміту країни НАТО зроблять Україну навіть сильнішою та представлять бачення щодо її майбутнього в блоці.

Третім і найголовнішим моментом для України на саміті в Вільнюсі є гарантії безпеки для нас на той період, доки ми не станемо повноправним членом НАТО.

На сьогодні відомо, що чотири країни готові надати такі гарантії: Німеччина, Франція, Велика Британія та Сполучені Штати. Вони нададуть гарантії на певний період у кілька років. Тільки гарантії не стосуватимуться лише періоду війни чи періоду активних бойових дій.

Гарантії стосуватимуться військово-технічної, фінансової підтримки, обміну розвідувальною інформацією, навчання наших військових тощо. Гарантії безпеки не є замінником інтеграції України в НАТО.

– Це паралельний процес, який дозволить Україні впевнено готуватися до вступу в НАТО і завершувати війну та перемогти Російську Федерацію, – заявив політичний експерт.

Ігор Рейтерович наголошує, що безпекові гарантії мають тривати впродовж багатьох років, адже після закінчення війни Україні впродовж значного часу доведеться утримувати велику армію і бути готовими до можливої нової агресії РФ.

Крім того, гарантії безпеки можуть тривати навіть тоді, коли Україна почне процес інтеграції в НАТО, або й навіть буде членом блоку. Зараз деякі країни НАТО, наприклад, Польща, мають окремі відносини зі Сполученими Штатами й отримують від США додаткову військову допомогу.

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що перелічені вище три пункти – це той мінімум, на який Україна очікує від саміту. Все, що більше, буде для нас приємним бонусом.

Наприклад, можуть бути позитивні зрушення щодо процесу передання нам бойових літаків.

Варто нагадати, що рішення про надання Україні американських касетних боєприпасів викликало занепокоєння в деяких країнах, наприклад, Великій Британії. Та з іншого боку, це може бути потужним аргументом, чому треба пришвидшити передання бойових літаків і далекобійних ракет.

Цілком можливо, що на саміті можуть заявити про розширення коаліції літаків, або ж у гарантіях безпеки пропишуть чіткі умови передання Україні винищувачів.

Чи вплинуть на дії Путіна рішення саміту НАТО?

На думку Ігоря Рейтеровича, якими б не були рішення країн-членів блоку, російський диктатор Володимир Путін продовжуватиме війну проти України. Він вважає, що має час і може перемогти.

Але що чіткішими та жорсткішими будуть ці рішення, то сильнішим буде сигнал не так Путіну, як так званим російським елітам, що підтримка України лише посилиться.

– Наприклад, будуть рішення про гарантії безпеки упродовж п’яти років. Тоді російські еліти мають зрозуміти, чи готові вони до того, що Росія буде ще п’ять років воювати, витрачати колосальні гроші, пірнати в санкції? – заявив політолог.

Це має бути потужним сигналом для росіян, що у підсумку війна в Україні Росію заведе у безвихідь, тож варто думати про переговори.

Ігор Рейтерович вважає, що на Заході багато хто на Путінові поставив хрест – щодо переговорів із ним. Президент Росії, звісно, хоче певний договір про перемир’я, але лише на своїх умовах.

Ще один важливий момент – в Росії взагалі можуть заявити, що чхати вони хотіли на рішення НАТО і будуть воювати стільки, скільки захочуть. За словами експерта, Росія у звичній для себе манері в інформаційному просторі намагатиметься ще й знецінити рішення на саміті НАТО.

Та все-таки укладення гарантій безпеки між Україною і чотирма країнами НАТО на три чи п’ять років покаже, що, попри все, ми отримуватимемо зброю, техніку тощо. Це змусить російські еліти задуматися, може, варто закінчувати війну.

Тому Україні на саміті в Вільнюсі треба робити все можливе, щоб отримати максимальні гарантії, максимальні преференції для себе.

Слід наголосити, що за останніми результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 89% українців виступають за членство України в НАТО.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.