«Пам’ятаємо історію — повертаємо територію»: минуле та майбутнє Криму

Сьогодні виповнилося 79 років з моменту примусової депортації кримських татар — одного із найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму. Саме цього дня за наказом диктатора йосипа сталіна близько 200 тисяч кримських татар були депортовані в залізничних товарних вагонах за тисячі кілометрів від дому — до Східної Азії. Це стало кульмінацією етнічних чисток та переслідувань корінного народу Криму радянськими окупантами.

Символічно, що сьогоднішній захід до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу «Пам’ятаємо історію — повертаємо територію», організований Офісом Омбудсмана України, Меджлісом кримськотатарського народу, громадською організацією КримSOS та Центром прав людини ZMINA, відбувся саме на території залізничного вокзалу в Києві.

Найбільший воєнний злочин геноциду, який відбувся в історії срср

Про те, чому обрали саме таке місце для проведення заходу і наскільки воно є болісним для кримських татар, розповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

— Щороку 18 травня у світі відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Під час підготовки цього заходу ми дуже довго думали, який саме об’єкт обрати для його проведення. Скажу відверто, що рішення провести захід на території вокзалу — не було простим, адже ми розуміємо, що для кримських татар вокзал, залізниця — це трагічна історія. Але все ж таки ми виходимо з того, що самі трагічні сторінки нашої історії ми не маємо забувати. Ми повинні їх згадувати, тому сьогодні ми знаходимося тут для того, щоби зрозуміти наскільки було важко тим людям, яких викидали з власних домівок, вантажили просто, як якийсь скот, у залізничні вагони та відправляли в незрозумілому напрямку, і ніхто не розумів, що їх там чекає. По факту — це найбільший воєнний злочин геноциду, який відбувся в історії радянського союзу і, на жаль, не поніс за це жодного покарання, — повідомив Дмитро Лубінець.

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова розповіла про яскраві спогади зі свого життя, які стосувалися дитинства на окупованому півострові та могли, на її думку, послугувати рупором для нинішнього «кримського уроку».

— Мені було 7 років, і я вперше потрапила на екскурсію разом із батьком до Ханського палацу в Бахчисараї. 1,5 години російськомовний гід водила нас по різних кімнатах, де розповідала про російську імперію та катерину ІІ. Після цієї екскурсії, коли ми вийшли на вулицю, я поставила татові дитяче та пряме запитання про те, чому нам нічого не розказали про кримських татар. Тобто, за 1.5 години екскурсії в самій серцевині нашої історії я почула про російську імперію, але зовсім нічого про корінні народи, — поділилася Еміне Джапарова.

Також, вона згадала, як щорічно вся її велика родина збиралася докупи разом із тисячами людей із різних куточків Криму на центральній площі, щоби помолитися, що нині заборонила робити окупаційна влада півострова.

До слова, під час заходу відбулася спільна молитва усіх присутніх кримськотатарською мовою.

У межах події також відбувся артперфоманс «Пекельна дорога «Ташке-Таваксай». Під час якого присутні почули уривок з щоденника 13-річного підлітка Нарімана Казенбаша, якого у 1944 році радянська влада депортувала з Криму разом із іншими кримськими татарами.

«Ми просто зобов’язані деокупувати український Крим»

Ще однією гостею заходу стала віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, яка розповіла про роль та важливість корінних народів у відбудові та деокупації Криму.

— Ми просто зобов’язані деокупувати український Крим, і відновити там українську державність. Ми помножимо той досвід, який несуть у собі усі, хто боролися та чинили спротив у тоталітарній системі впродовж багатьох років, на енергію молодого покоління. Ми маємо розглядати відновлення Криму в контексті того, яким його бачать корінні мешканці. Саме таке поєднання нашої української державності й традиційності розуміння духу та землі, відчуття, що насправді найбільше потрібно півострова, є у корінного народу. Саме це поєднання більше ніколи не дозволить знущатися над нами, вчиняти геноцид і думати, що це все пройде безкарно. Ми обов’язково відновимо наш український Крим, — сказала Ірина Верещук.

Заступник міністра передала слово Розальє Бекіровій — 16-річній кримській татарці, онуці відомого громадського діяча Едема Бекірова. Її сімʼя була вимушена залишити Крим, а торік у лютому дівчина з мамою та бабусею були змушені знов рятуватися від ворога з Херсонщини.

Нині Розальє гарно вчиться, готується до екзаменів у ВНЗ на юридичний факультет та є активісткою кримськотатарського молодіжного руху.

Починати відбудову Криму потрібно з молоді

Про те, як вона бачить розбудову деокупованого півострова, дівчина розповіла під час заходу.

— Сьогодні мене запитали, яким я бачу деокупований Крим? Насамперед я бачу його квітучим, незалежним та під українським прапором. Я вважаю, що починати відбудову Криму потрібно з молоді. Тобто, з якісної освіти та якісно організованого для них дозвілля. Також, не треба забувати про те, що більшість з них все своє свідоме життя прожили під загарбницьким російським прапором, — поділилася думками Розальє Бекірова.

До слова, її прадіда Решата Алідінова депортували з Криму в 1944-му. І от через три покоління знову фактична депортація.

Ініційовано створення меморіалу, який нагадуватиме про злочин, скоєний проти кримських татар

Також під час дискусії виступила постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим пані Таміла Ташева, яка розповіла про сьогоднішню зустріч Президента України Володимира Зеленського з представниками Меджлісу кримськотатарського народу.

— Це неймовірна та потужна подія, яка ще раз демонструє солідарність та єдність українського народу, а також видимість кримських татар на державному рівні та їхню активну залученість до життя своєї країни. Президент оголосив про те, що підписав указ щодо Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції Криму та міста Севастополь, а також ініціював створення меморіалу, який нагадуватиме про злочин, що був скоєний проти кримських татар, а також про жертв депортації та про силу цього народу, — розповіла Таміла Ташева.

Під час заходу виступило багато спікерів та гостей. Серед них був голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, історики, аналітики, журналісти та представники різних громадських організацій.

Експерт з міжнародних відносин, голова правління громадської організації «Український Альянс» Володимир Юрченко прокоментував про важливість співпраці з корінними народами.

— Проводячи паралель із сьогоднішнім днем, ми бачимо, що росія продовжує злочинну політику, і загарбницькими діями намагається поневолити кримськотатарський народ. Об’єднавшись з ними сьогодні — ми демонструємо єдність, міць і єдиний фронт проти нашого спільного ворога — росії. Нині наша організація розробляє ряд програм щодо деокупації Криму, співпраці з корінними народами, і ми вбачаємо в цьому велику залученість міжнародної спільноти. Скоро плануємо представити проєкт на широкий загал, — розповів Володимир Юрченко.

Упродовж події гості мали змогу доєднатися до марафону написання листів політв’язням, а також ознайомитися з двома фотопроєктами:

«Злочини вустами очевидців» — десять історій кримських татар, депортованих із Криму у 1944 році;

«Історії з окупованого Криму» — сучасні історії переслідування кримськотатарського народу.

Також під час заходу присутніх пригощали традиційними кримськотатарськими стравами.

Фото автора