Україна і світ

Як працює Держпродспоживслужба Одеської області під час війни – інтервʼю з першим заступником Святославом Літошком

Після захоплення окупантами територій навколо Азовського моря Одеса стала хабом для експорту зерна з усієї України.

У рамках зернового коридору обсяги поставок зернових доволі вагомі. Водночас від деяких культур, що вирощуються в Україні, взагалі залежать багато держав світу.

Держпродспоживслужба в Одесі отримала від держави завдання контролювати якість зернових, які відправляються за кордон.

Зараз дивляться

Нерідко на під’їзді до міста стоять кілометрові затори з фур, що перевозять зерно, адже дороги фізично не витримують такого навантаження.

В таких умовах працівники ДПСС Одещини працюють ледь не цілодобово – за місяць перевіряється та відправляється 3,8 млн тонн зерна. Крім того, ДПСС також контролює усе, що завозиться в Україну морем.

Перший заступник голови Одеської ДПСС Святослав Літошко в інтервʼю Фактам ICTV розповів, як діє зерновий коридор, з якими труднощами стикаються інспектори та як ловлять корупціонерів, які використовують війну в Україні для особистого збагачення.

– Після захоплення окупантами територій навколо Азовського моря Одеса стала хабом для експорту зерна з усієї України. Це ж, напевно, дуже багато. Скільки зараз експортує країна?

– Ще до війни зерно відвантажувалось на території Бердянського порту, з Херсону – соняшниковий шрот, Миколаїв відвантажував шрот, олію та кукурудзу. А зерно, яке відправлялося в далекі країни, йшло вагонами на Одесу.

– У звʼязку з окупацією усі ці обсяги перемістилися до Одеси. Тому Одещині останній рік дуже важко пропускати через себе велику кількість транспорту, обслуговування, людей. Якщо говорити саме про зерно, то в середньому Одеська область пропускає через свої порти 3,8 млн т. Це, щоб ви розуміли, дуже багато. Якщо це зерно перекласти у спеціальні зернові вагони – потяг буде завдовжки понад 850 км.

Основні порти розташовані в Одесі, Южному та Іллічівську. Також дуже потужно працюють порти, які раніше не приймали зерно. Це додаткові порти Ізмаїла та Рені. Кожен з них на місяць перевантажує 400-500 тис. т зерна.

– Одеса витримує такі поставки зерна? Кажуть, пробки з фур з зерном досягають 10 км.

– Насправді інколи затори навіть понад 10 км. Я на власні очі бачив – від повороту на місто Южне і майже до самої Одеси (це майже 49 км, – Ред.).

Крім того, були випадки, коли водії фур жили по два тижні в автомобілях. Ось такі черги були! Так, важко, транспортна система не розрахована на таке. Але влада робила усе, аби полегшити ситуацію.

Сьогодні ситуація ліпша, стало менше довгих черг. Тобто колони фур з зерном постійно йдуть, вони не закінчуються, але зараз ситуація вже краща, адже транспортна логістика пристосувалась до таких умов.

– Правда, що від деяких культур з України залежать багато країн світу?

– Так, звичайно. На мою думку, якби нікому не потрібне було наше зерно, то ООН не опікувалася б так зерновим коридором.

Україна входить до країн – лідерів експорту не лише зерна, а й продуктів переробки соняшнику. Офіційно близько 90 країн світу купують наші продукти переробки соняшнику. Це дуже великий обсяг.

– Розкажіть, що означає “зерновий коридор”.

– Зерновий коридор працює на трьох великих портах – Одеський, Южний та Іллічівський. Також потрібно розуміти, що одне велике судно перевозить від 20 до 80 тис. т. Це судно йде через Чорне море, виходить через прикордонні води України.

– Відповідно, зерновий коридор – це гарантії, які надає ООН, що усі наші судна спокійно та безпечно пройдуть берегову зону  України. Після того як наші судна проходять Чорне море та Босфор, їх оглядає спеціальна комісія, у складі якої і ООН, і українські представники, і представники країни-агресора. Ця комісія оглядає кораблі на наявність контрабанди, вивезення зброї, належну якість тощо.

Під час таких перевірок створюється штучна черга, адже РФ спеціально затримує огляд кораблів. Ми маємо розуміти, що такий простій на добу коштує великих грошей.

Відповідно ці гроші лягають на собівартість продукції, яку експортує Україна. Що більший простій, то менше отримує наш аграрій. Насправді це велика проблема.

– Держпродспоживслужба контролює не лише експорт зерна, а й всі продукти, які завозяться в країну?

– Так, ДПСС контролює усі продукти, які і виходять, і заходять в країну. Тобто наші працівники перевіряють усе, що заїжджає на територію України. Це і автомобілі, і контейнери, і фрукти, овочі, і мʼясо, риба, і зерно.

– До Держпродспоживслужби входять санітарно-епідемічна служба, фітосанітарна служба, ветконтроль, права споживачів – де зараз найважча ситуація?

– Важко за всіма напрямками, скажу відверто. Адже такого обсягу поставок не було ніколи. Але ми справляємося (посміхається). До речі, працівники санепідемслужби дуже ображаються, коли їх так називають.

Вони санепідемлікарі, тобто санітарний добробут людей. Вони контролюють якість води, харчові продукти, харчування дітей у школах, організацію харчування за системою ХАССП. Це ті моменти, яким до війни приділяли увагу перша леді та Кабмін.

Більшість шкіл переведені на систему харчування ХАССП, там затверджене меню для школярів. Тому наші санепідемлікарі контролюють цю важливу ділянку. Також наші ветеринари, або спеціальні інспектори з безпечності харчових продуктів, проводять різні перевірки.

На мій погляд, дуже велика проблема зараз з інфекційними захворюваннями диких та свійських тварин (сказ, лейкоз тощо).

До війни Держпродспоживслужба проводила пероральну айровакцинацію тварин – це коли спеціальний корм з ліками розкидали по території України. Цю роботу проводили кілька років, і рівень хворих тварин відчутно зменшився.

Зараз такі роботи не проводяться, тому по всій Україні почастішали випадки епідемічних захворювань серед тварин. Я вважаю, це велика проблема. Тому наші спеціалісти зараз дуже багато працюють.

– Також працює Регіональна ветеринарна лабораторія в Одеській області, яка нещодавно підвищила свою акредитацію, тому займається не лише захворюваннями тварин, а й аналізує якість яєць, мʼяса, повітря тощо. Але є проблема, до війни проводились спеціальні санітарні відстріли диких тварин, також було полювання.

Під час полювання мисливці здавали тварин до лабораторії для проведення відповідних аналізів, але зараз доводиться збирати голови лисиць, яких збили автомобілі. Так ми хочемо розуміти, яка картина захворювань у тварин в Одеській області.

– Чи правда, що у 2014 році ви змогли врятувати майже 100 тис. тонн українського зерна від російських окупантів?

– Про 100 тис. т зерна – неправда! Вдалось врятувати 60 тис. т зерна. Я тоді був начальником сільськогосподарської інспекції Дніпропетровської області. У 2014 році з лінії фронту ми врятували майже 60 тис. т другого класу пшениці. Тоді було важко налагодити транспортний коридор.

Я зміг вмовити колишніх працівників СБУ, які брали участь у війні в Афганістані. Була спеціальна операція. Ми вивезли з Донецької області в Дніпропетровську 60 тис. т аграрного фонду. Так ми не допустили здорожчання хліба в області. Ми його утримали на цій планці.

– Ви закінчували Суворовське училище, хотіли вступити до Військового інституту. Проходили службу в елітних десантних військах. Шлях був визначений – військова кар’єра. Як виявилося, що ви присвятили життя продовольчій безпеці країни?

– Я, мабуть, назву це долею. В мене дідусь був головою колгоспу, і в нього це добре виходило. А я у 26 років теж був обраний головою колгоспу.

– Мені сільське господарство далеко не відпускає (посміхається). Також я був директором двох елеваторів. В мене це непогано виходить. А військовим не пішов, тому що маю хронічну хворобу.

– Ми коли готувалися до інтерв’ю, випадково натрапили не негативну публікацію в інтернеті про вас. Там йдеться, що ви рейдер. Як можете прокоментувати це?

– Коли зʼявилась ця публікація, я був керівником продовольчого держпідприємства.

Виявилося, що це держпідприємство було збитковим через низку корупційних дій деяких працівників. За рік моєї роботи корупцію вдалось побороти, і я вивів підприємство в прибуток 7 млн грн на рік. Крім того, було погашено заборгованість по заробітній платні.

– Також важливо поговорити про термін “рейдер” – це людина, яка незаконно, з підробкою документів, забрала у когось власність. Я ні в кого нічого не забирав!

Це замовні публікації, в яких немає ніякого обґрунтування. До речі, фото, що супроводжує цей матеріал – там дійсно я. Це був виїзд на поле, де я перевіряв збір врожаю. Було 40 градусів спеки, і я зняв футболку. Татуювання на плечі справді є, я ж десантник. Воно армійське. Вони написали, що погано мати армійські татуювання. Взагалі дивний матеріал.

– У вас є сім’я, діти? Вони в Одесі?

– Так, звичайно! Я багатодітний батько, маю щасливу родину! Але зараз важко моїй дружині, бо доводиться трьох дітей навчати на дистанційці. Але вони зараз не в Одесі, а в Дніпрі.

– Які у вас були думки 24 лютого 2022 року? Де ви перебували, коли почалася війна?

– Скажу чесно, я до останнього не вірив, що повномасштабна війна можлива. О 3:00 24 лютого я виїжджав у відрядження в Київ. Від’їхав недалеко, коли мені зателефонували й сказали, що почалась війна.

Тобто бомбардування міста я не відчув на собі, бо був на трасі. Зупинився, почав читати новини в інтернеті. Зрозумів, що справді почалось, розвернув авто та поїхав назад.

Уся моя родина нікуди не виїжджала, усі ми перебуваємо та перебували в Україні з початку великої війни!

– На вашу думку, коли Україна переможе?

– На це запитання я відповісти не можу, я ж не головнокомандувач. Але можу сказати точно, що зерна у 2023 році в Україні буде менше, але голодувати українці точно не будуть. Валюта від реалізації сільгосппродукції буде надходити й надалі!

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Варто розуміти, що ця сфера дуже постраждала за рік війни, але все одно вона працює та надає валютний виторг нашій державі. Я знаю, що ми 100% переможемо, адже правда на нашому боці.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-04-04 11:30:31