Виселення УПЦ МП з Києво-Печерської Лаври: як відбувається процес та що відомо про майбутнє заповідника

До завтра, 29 березня, Українська православна церква Московського патріархату має покинути всі приміщення Києво-Печерської лаври.

Заповідник розірвав договір оренди з УПЦ МП через численні порушення його умов. Представники церкви пакують і вивозять майно, хоч і заявляють, що будуть “до останнього відстоювати свої права”.

Що відомо про виселення УПЦ МП з Києво-Печерської лаври – читайте у матеріалі.

Що стало підставою для виселення

Києво-Печерська лавра перебуває у державній власності та під юрисдикцією національного заповідника. У 2013 році УПЦ передали у безоплатне й безстрокове користування 79 об’єктів Нижньої лаври, де розташовані печери та монастир.

Згодом, у 2016-му, з церквою уклали договір про безоплатне користування Успенським собором і Трапезною церквою (Верхня лавра). Термін дії цих угод закінчився 31 грудня 2022 року.

У середині минулого року, на тлі повномасштабної війни, влада взялася за обмеження впливу УПЦ МП в Україні. Правоохоронці провели десятки обшуків, зокрема й у Києво-Печерській лаврі, а багатьом представникам церкви оголосили про підозри в антидержавній діяльності.

У грудні президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону церков, які пов’язані з Росією. Також він доручив підготувати відповідний законопроєкт і перевірити підстави, на яких УПЦ користується державним майном.

Після низки перевірок Міністерство культури та інформаційної політики рекомендувало не продовжувати оренду Києво-Печерської лаври.

10 березня Національний заповідник оголосив про розірвання договору з УПЦ МП – йдеться про оренду Нижньої лаври. До 29 березня представники церкви мусять залишити територію.

Як згодом розповіли у Мінкульті, підставою для такого рішення стали порушення, виявлені під час перевірки. Серед них – самовільне будівництво, перепланування будівель і нецільове використання об’єктів державної власності.

Позиція представників УПЦ МП

Митрополит УПЦ МП Павло (Петро Лебідь) назвав українську владу “гонителями церкви та онуками революції”, а також запевнив, що до останнього відстоюватиме свої права.

На одному з богослужінь він скаржився на рішення про виселення та залякував парафіян тим, що нібито з України розпочнеться апокаліпсис.

Згодом ієрархи записали відеозвернення, в якому заявили, що на виборах у 2019 році молилися за перемогу Володимира Зеленського, а тому чекають від нього підтримки.

20 березня члени Синоду УПЦ МП прийшли на Банкову з вимогою зустрітися з президентом, щоб “донести до керівництва держави позицію Української православної церкви”.

Втім, в Офісі заявили, що особистої зустрічі не буде, а ієрархи відмовилися передавати звернення профільним департаментам.

Як відбувається виселення УПЦ МП із Лаври

Попри низку заяв, що представники УПМ МП не покидатимуть Лавру чи не встигнуть це зробити, 23 березня очільник МКІП Олександр Ткаченко повідомив про те, що процес виїзду відбувається, а ченці “вивозять бойлери та стільці”.

За його словами, в Лаврі працює міжвідомча комісія, яка має зафіксувати стан збереження нерухомого та рухомого майна, яке перебувало в користуванні УПЦ. Крім того, виїзд священників контролюють представники МВС і СБУ.

Речниця поліції Києва Юлія Гірдвіліс у коментарі Фактам ICTV повідомила, що правоохоронці перебувають на території Лаври під час інвентаризації.

Відповідаючи на запитання про те, як діятиме поліція у випадку спротиву представників УМП МП 29 березня, вона сказала:

– Ми не робимо жодних припущень, тому що поки конфліктних ситуацій у нас там не виникало. Завтра, як і в інші дні під час інвентаризації, ми перебуватимемо на місці й забезпечуватимемо охорону публічного порядку.

Що буде з Лаврою після виселення УПЦ МП

30 березня у Лаврі розпочне роботу ще одна комісія Міністерства культури та інформаційної політики, яка забезпечить передання майна від монастиря державі.

Про це Фактам ICTV розповіла Мар’яна Томин, директор департаменту культурної спадщини МКІП.

За її словами, нині Кабінет міністрів розробляє проєкт про скасування розпорядження, яким у 2013 році передали Лавру в безстрокове користування монастирю УПЦ МП.

– Це також додатковий юридичний важіль – для того, щоб унеможливити будь-які повернення в інший бік цього процесу. Так, це навантаження на бюджет, заповідник уже надав відповідні розрахунки до МКІП. Своєю чергою ми маємо передати їх на розгляд Кабінету міністрів. Звісно, це все кошти, утримання майна, робочі місця, які забезпечують діяльність заповідника. Над цим заповідник безпосередньо буде працювати разом із нами, – повідомила вона.

Водночас міністр Олександр Ткаченко запевняв, що після виселення УПЦ МП чернече життя і богослужіння у Лаврі мають продовжитися.

Але рішення щодо подальшого використання приміщень заповідника будуть ухвалені лише після роботи ревізійної комісії.

– Держава буде опікуватися і Дальніми, і Ближніми печерами. І приміщеннями, які можуть стати не тільки об’єктами служіння, а й водночас музейними об’єктами. Я думаю, що це окреме комплексне питання, яке ми спільно з громадськістю й експертами будемо вирішувати, – сказав Ткаченко.