Фермери Херсонщини не можуть почати посівну через міни РФ на полях – NYT

Російські окупаційні війська навмисно мінують поля українських аграріїв, щоб нашкодити сільгоспвиробникам і агросектору України.

Про це йдеться у статті американської газети The New York Times.

Видання поспілкувалося з фермером Олександром Гордієнком із Херсонської області, який є членом обласної ради та головою Асоціації фермерів Херсонщини.

Він розповідає, що йому доводиться обережно досліджувати пшеничні поля з металошукачем, які ще не так давно слугували позицією для російських танків.

На полі разом із журналістами NYT фермеру вдалося знайти танкові міни, сотні мін, розкладених у шаховому порядку по полю, що становлять смертельну небезпеку перед весняним посівним сезоном.

– Фермери, які вирішили забратися у свої трактори і обробляти землю, ризикують загинути або бути розірваними на мінах, снарядах та інших боєприпасах, якими всіяні поля, – пише видання.

При цьому ті працівники агросектору, хто цього не робить, ризикують потрапити в економічну кризу.

– Бойові дії вже коштували південній Херсонській області трьох урожаїв, і немає жодних ознак того, що сільське господарство найближчим часом повернеться до своєї ролі локомотива економіки України, – пише NYT.

Виробляючи кавуни, ячмінь, соняшникову олію і кукурудзу, родючі землі України підтримували життя багатьох поколінь, постачали величезну кількість продовольства у світ і тепер могли б забезпечити відчайдушно необхідну життєву лінію для країни.

І хоч російські війська, які колись займали ці позиції на півдні України, давно пішли, вони залишили по собі колосальну кількість вибухових речовин, деякі з яких покинуті, а інші встановлені як пастки.

Олександр Гордієнко, який вирощує пшеницю та ріпак на 600 гектарах у Херсоні, розповідає, що поки що невідомо, як відбуватиметься розмінування полів.

– Вони повністю замінували не знаю скільки десятків кілометрів. Як ми збираємося їх усіх прибрати, поки ніхто не знає, – розповідає Гордієнко.

Українським Збройним силам вдалося витіснити російські війська з більшої частини Херсонської області восени 2022 року, проте відновлення після восьми місяців окупації йде повільно.

Особливо з огляду на той фактор, що окупанти, як і раніше, контролюють територію на схід від Дніпра, що означає, що значна частина нещодавно звільнених земель залишається в зоні досяжності російської артилерії.

– У районах, розташованих на безпечнішій відстані, як-от фермерські угіддя Гордієнка, українські сапери повинні ще обстежити й видалити тисячі мін і боєприпасів, що не розірвалися, перш ніж хтось зможе повернутися до нормального життя, – пише видання.

За оцінками HALO Trust, всесвітньої організації з розмінування, міни та вибухові речовини в Україні можуть забруднити територію розміром із Велику Британію.

При цьому в жодному регіоні ця проблема не стоїть так гостро, як у Херсонській області, де російські війська залишили вибухівку майже всюди після того, як українські війська восени відкинули їх назад.

– Росіяни замінували все, від міст і ліній електропередач до дитячих іграшок, будиночків і вуликів. Мета полягала в тому, щоб перешкодити нам повернути людям стабільне життя, – сказав Олександр Дворецький, керівник служби розмінування в регіоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

З жовтня, каже Дворецький, його сапери знищили понад 16 тис. мін і боєприпасів, включно з касетними боєприпасами. За його словами, це лише мала частина від загальної кількості.

Особливу складність становить розмінування величезних сільськогосподарських полів регіону. За оцінками Дворецького, необхідно розмінувати близько 300 тис. гектарів, перш ніж вони знову стануть придатними для сільського господарства.

– Для українських фермерів це катастрофічно, і криза відбивається на всьому світі, – пише NYT.

Херсонська область є регіоном, який можна назвати одним із сільськогосподарських житниць України. До війни південь України славився своїми кавунами і помідорами, а також як великий виробник зерна і соняшникової олії. До повномасштабного вторгнення Росії Херсон виробляв більше овочів за обсягом, ніж будь-який інший український регіон, згідно з державною статистикою.

Морський коридор, про який Організація Об’єднаних Націй домовилася торік, щоб дозволити вже зібраному українському зерну обійти російську блокаду і вирушити за кордон, частково пом’якшив глобальну продовольчу кризу, спричинену війною. Термін дії угоди спливає 18 березня, але навіть якщо її буде продовжено, українські фермери повинні мати можливість знову саджати і збирати зерно, щоб поставки тривали.

Експерти кажуть, що ще занадто рано робити оцінки того, скільки часу може знадобитися, щоб прибрати всі міни з Херсонської області. Значна частина звільненої території залишається в зоні досяжності російських гармат і щодня зазнає обстрілу, зокрема із застосуванням касетних боєприпасів, які можуть розкидати осколки, що не розірвалися, на великій території.

За словами Дворецького, внаслідок обстрілу касетними боєприпасами може постраждати територія площею 20 гектарів.

– Я не можу гарантувати, що якщо сьогодні я розміную одне поле, то завтра орки не засиплють його касетними бомбами, – сказав він.

Тим часом такі фермери, як Гордієнко, обережно обстежують свої землі. Використовуючи ручний металошукач, а також більший прилад, прикріплений до трактора, він уже виявив 1500 мін, хоча, на його думку, їх може бути ще сотні.

Гордієнко каже, що з приходом росіян він спалив близько 200 гектарів своїх посівів, щоб вони не потрапили до їхніх рук. Він додав, що не очікує, що зможе почати посівну до осені, і навіть тоді це буде тільки на тій частині його землі, яка, як він визначив, залишається вільною від вибухівки.

Видання вказує, що від початку повномасштабної війни з Росією, внаслідок нещасних випадків, на мінах загинуло близько 200 цивільних осіб, згідно з даними з відкритих джерел, зібраних HALO, хоча, найімовірніше, цей показник значно занижений. Ще сотні людей були поранені.

– Багато українських фермерів вважають, що російські війська обрали своєю мішенню їхні поля і техніку, щоб заморити українців голодом і зруйнувати один із найважливіших економічних чинників їхньої країни, – пише NYT.

На зерносховищі в Херсонській області, що належить компанії Нібулон, одному з найбільших у країні експортерів сільськогосподарської продукції, жодна будівля не залишилася неушкодженою після того, як російські війська пройшли територією. Навіть металева водонапірна вежа була підірвана.

– Де б вони не побачили склад, вони стріляли, і неважливо, чи були там цивільні або військові. Є відчуття, що росіяни просто хотіли все знищити, – каже Богдан Музика, заступник директора Нібулона.

За рік після вторгнення Росії Нібулон втратив обладнання та врожай на суму близько півмільярда доларів, сказала представниця компанії.

Фермери нетерплячі щодо темпів розмінування, тому Нібулон, як і Гординеко, самостійно почали проводити власне обстеження мін і боєприпасів, які не розірвалися, на своїх полях і розглядає можливість підготовки власних працівників для проведення операцій з розмінування, каже Андрій Волик, заступник директора, який відповідає за безпеку компанії.

Андрій Волик каже, що на це можуть піти роки.