Австрію розкритикували після допуску на засідання ОБСЄ депутатів РФ Слуцького та Толстого

Австрія зазнала різкої критики за видачу віз, які дадуть змогу російським законодавцям, які потрапили під санкції, бути присутніми на віденській зустрічі Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Про це пише Associated Press.

– Ця проблема підкреслює крихку рівновагу, в яку вступила європейська країна, намагаючись зберегти свою давню позицію військового нейтралітету під час війни в Україні, – зазначає видання.

Раніше уряд Австрії засудив вторгнення Росії в Україну, але при цьому наголосив на необхідності збереження дипломатичних відносин з Москвою.

Австрія приймає у себе кілька агентств ООН і міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, яка була створена під час холодної війни як форум для діалогу між Сходом і Заходом. Росія є однією з 57 держав, які беруть участь в ОБСЄ.

Москва планує направити делегатів на засідання парламентської асамблеї ОБСЄ 23-24 лютого, включно з 15 російськими законодавцями, які перебувають під санкціями Європейського Союзу. Серед них – заступник голови Держдуми РФ Петро Толстой і член російського парламенту Леонід Слуцький.

У листі на ім’я австрійського канцлера, міністра закордонних справ та інших офіційних осіб Австрії 81 делегат ОБСЄ з 20 країн, включно з Францією, Канадою, Великою Британією, Польщею та Україною, закликали австрійський уряд заборонити участь росіян, які потрапили під санкції.

– Важливо пам’ятати, що російські парламентарії є невід’ємною частиною системи влади та співучасниками злочинів, які Росія щодня скоює в Україні, – йдеться в листі, з яким ознайомилося агентство The Associated Press. – Їм не місце в інституції, покликаній сприяти щирому діалогу та протистоянню війні.

При цьому американські делегати в Парламентській асамблеї не були серед тих, хто підписав лист. Посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер заявив журналістам у п’ятницю, що російські делегати “не є людьми, які заслуговують на те, щоб мати можливість відвідувати західні країни”. Однак Карпентер додав, що “австрійський уряд сам вирішує, видавати їм візи чи ні”.

Наразі австрійські офіційні особи не прокоментували листа.

5 лютого міністр закордонних справ Александер Шалленберг захищав рішення Австрії дозволити в’їзд у країну росіянам, які потрапили під санкції, стверджуючи, що важливо зберегти відкритими канали зв’язку з Москвою, незважаючи на “жорстокий напад Росії на Україну”.

Міністерство закордонних справ Австрії також наполягало на тому, що Австрія, як сторона, що приймає штаб-квартиру ОБСЄ у Відні, згідно із законом зобов’язана видавати візи представникам країн-учасниць, які хочуть узяти участь у зустрічах, що проводяться там.

Австрія, яка стала членом Європейського союзу 1995 року, критикує Москву і приєдналася до санкцій, які ЄС запровадив проти Росії у зв’язку з вторгненням в Україну. Але на відміну від Фінляндії та Швеції, які в травні вирішили відмовитися від своєї неприєднаної позиції, подавши заявку на вступ до НАТО, Австрія залишається прихильною до військового нейтралітету, ухваленого 1955 року.

При цьому австрійський уряд направив в Україну гуманітарну допомогу, але не зброю. Канцлер Карл Нехаммер став першим і поки що єдиним лідером ЄС, який зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним віч-на-віч після початку війни. Нехаммер відвідав Москву у квітні 2022 року в безрезультатній спробі переконати російського лідера припинити вторгнення.

Громадськість і політичні еліти цієї європейської держави, як і раніше, підтримують нейтралітет Австрії.

– Я вважаю, що австрійський нейтралітет і сьогодні може відігравати позитивну роль, – каже експерт з міжнародного права і науковий співробітник приватного університету імені Зигмунда Фрейда у Відні Ральф Яник.

За його словами, альтернативою був би вступ до НАТО, “але кожен австрійський політик прекрасно розуміє, що це не підтримується більшістю австрійської громадськості”.

Австрія, яка була анексована нацистською Німеччиною напередодні Другої світової війни, оголосила про нейтралітет після війни під тиском західних союзників і Радянського Союзу. Вона прагнула відігравати роль посередника між Сходом і Заходом і розвивала зв’язки з Москвою під час і після холодної війни.

Associated Press зазначає, що австрійська банківська система також тісно пов’язана з Росією. Другий за величиною банк Австрії, Raiffeisenbank International, отримав більш ніж половину зі свого прибутку у 2022 році з Росії. Банк зазнає сильного тиску за продовження бізнесу в Росії, попри війну Москви проти України, і наразі оцінює стратегічні варіанти, включно з виходом із Росії.

Відень також відомий як своєрідний майданчик для російських шпигунів і агентів з інших країн завдяки м’яким законам про шпигунство. Попри своє початкове небажання, Австрія вислала вісім російських дипломатів, які, як вважається, займалися шпигунством з початку війни Росії проти України.