Кібербезпека на тимчасово окупованих територіях: як уберегти себе та захистити особисту інформацію

Зараз деякі території України перебувають під російською окупацією. На них ворог використовує кіберпростір для досягнення своїх цілей: розповсюдження неправдивої інформації, а також отримання даних власників пристроїв. Тому в кіберпросторі потрібно дбати про безпеку. Особливо у воєнний час.

А це означає, що ми маємо захиститися від ворожих дій.

Кіберзахист на окупованих територіях

1. Не користуйтеся відкритим Wi-Fi для онлайн-банкінгу та передання конфіденційних даних.

2. Встановіть VPN. Це може бути ExpressVPN, Surf Shark, CyberGhost VPN, NordVPN або інші. Але будьте обачними: існує багато російських VPN, які можуть передавати ваші дані. Користуйтеся західними версіями ProtonVPN, TunnelBear, Psiphon, Mullvad тощо.

Зараз безліч VPN-сервісів пропонують безкоштовні тарифи для українців, та надійніше придбати платний тариф, використовувати його на всіх пристроях і ніколи не вимикати.

Кібербезпека на тимчасово окупованих територіях: як уберегти себе та захистити особисту інформацію / 13 фотографий

3. Завжди блокуйте телефон/ноутбук/планшет після закінчення роботи.

4. Вимикайте геолокацію у фоновому режимі роботи девайсів. Так ваші переміщення важче буде відстежувати.

5. Обмежте кількість особистої інформації, яка зберігається у телефоні: домашня адреса, відомості про родичів тощо.

Безпечний смартфон

Якщо ворог вилучить телефон, то є можливість за допомогою криміналістичних заходів відновити та проаналізувати інформацію. Тому привчіть себе до регулярного видалення з пристроїв усієї чутливої інформації, яка може видатися ворогу провокативною.

Але:

• Не вичищайте телефон до “стерильності” – це також викличе підозру у ворога. Залиште нейтральні відео, музику тощо.
• Вимикайте автозбереження медіафайлів з переписок на телефоні (Telegram, Viber, Whatsapp).

Зрозуміло, що є ризик втратити необхідну інформацію, контакти близьких та екстрених служб. Тому найнеобхіднішу інформацію варто зберегти за межами пристроїв: записати на папері, фото та відео завантажити у хмарне сховище (Google Drive, iCloud).

Що варто видаляти:

• Будь-яку патріотичну інформацію.
• Жарти та меми про ворога.
• Фото військових, навіть рідних і друзів, та й окупантів теж.
• Фото, що засвідчують воєнні злочини росіян.
• Резервні копії смартфона.
• Групи та переписки, які можуть становити загрозу для вас або близьких, військових ЗСУ.

Безпечний інтернет

• На окупованих територіях можливе перехоплення та прослуховування розмов. Тому варто розділити мобільний голосовий зв’язок та мобільний інтернет-зв’язок.
• Звичайні дзвінки, смс-повідомлення повністю контролюються тими, хто контролює інфраструктуру мобільного оператора.
• Не варто говорити чи писати в смс важливу інформацію, краще скористатися будь-яким месенджером. Інтернет-зв’язок вважається більш захищеним від перехоплення, якщо ви користуєтесь популярними сервісами, як-от WhatsApp, Signal, Facebook тощо.
• Якщо ж ви користуєтесь російськими сервісами, на кшталт vk, mail, yandex, sip-телефонія, то спецслужби РФ мають повний доступ до всіх даних, які ваш пристрій передає цьому сервісу – геолокація, ІP-адреса, вміст розмов, дані про використання інших програм і сервісів та багато іншого.
• Встановіть програми, які перевіряють телефон на наявність шпигунських застосунків чи файлів (для iPhone – iVerify, Android – Root Checker App).
• При перетині кордону під час евакуації на ворожих блокпостах можуть скопіювати дані з пристрою, підсадити шкідливу програму. Встановіть антивірус на пристрої з Windows – але не російського виробництва (можна Norton, Avast, Bitdefender, AVG, McAfee або інші).

Спеціалісти рекомендують антивірусні програми: Avast, ESET, McAfee, Zillya.

Завантажувати антивірус потрібно тільки з офіційного сайту розробника чи з перевірених джерел (Play Market, App Gallery, App Store і Google Play), щоб не потрапити на підробку. Регулярно оновлюйте антивірус.

Також перевіряйте антивірусом USB-накопичувачі та інші пристрої, які підключаєте до комп’ютера.

Як безпечно переглядати сайти

Що насправді захищає режим конфіденційності у браузері?

Мешканцям окупованих територій може стати у пригоді анонімний перегляд, але треба знати деякі особливості його використання.

Попри те, що режим конфіденційності додає певного захисту в інтернеті, експерти кажуть, що він не запобігає повному відстеженню користувача.

Параметри конфіденційності мають різні назви — приватний перегляд у Safari та Firefox і режим анонімного перегляду в Chrome, але функціональні можливості подібні.

У цих приватних режимах вибраний браузер не веде журнал відвіданих сайтів, кешованих сторінок або збережень.

Safari має вибір Приховати IP-адресу окремо від режиму приватного перегляду, який, коли ввімкнений, надсилає інформацію двом різним об’єктам. Причому один отримує IP-адресу користувача, але не вебсайт, який передивляються, а інший отримує вебсайт, але не IP-адресу.

Тож жоден не має повної інформації про користувача. Інші браузери також мають параметри маскування IP-адрес, як-от розширення VPN або можливості вимкнення Geo IP, що не дозволяють браузерам повідомляти вебсайт про місцеперебування користувача.

Chrome дає можливість користувачам блокувати сторонні файли cookie навіть у режимі анонімного перегляду, а Firefox додав функцію повного захисту файлів cookie, а також розумне блокування, щоб дозволити стороннім авторизуватися через такі сайти, як Facebook або Twitter, і водночас працювати над запобіганням відстеженню.

Окрім режимів приватного перегляду, є інші способи збільшити цифрову конфіденційність.

VPN приховує IP-адресу, щоб зробити користувача більш анонімним в інтернеті.

Експерти з питань конфіденційності засвідчують, що користувачі інтернету також можуть обрати браузер Tor, безпечний та анонімний варіант, що використовує кілька проміжних серверів, аби не дозволити повністю відстежувати діяльність.

Та експерти все ж підкреслюють, що онлайн-активність користувачів інтернету принципово не є конфіденційною, незалежно від налаштувань браузера. І хоча очищення історії вебперегляду та спорожнення кеш-пам’яті файлів cookie ускладнює відновлення даних для третіх сторін, це все одно є можливим за допомогою певних інструментів.

Матеріал підготовлено у рамках інформаційної кампанії Життя в окупації.