До реабілітації повернених військовополонених потрібно підходити комплексно, адже психологічної допомоги потребують і члени їхніх родин – Ганна Маляр

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими відбулася нарада представників різних міністерств за участю членів родин звільнених з полону з метою вирішення питань з покращення процесів постреабілітації та постінтеграції повернених військовополонених.

У заході взяли участь: Міністр охорони здоров‘я України Віктор Ляшко, заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, командувач медичних сил ЗС України генерал-майор медичної служби Тетяна Остащенко, заступник міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко, очільники регіональних центрів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та представники громадськості.

Під час зустрічі обговорювалися питання щодо підвищення ефективності роботи реабілітаційних центрів, якості надання медичної допомоги, проведення оцінки фізичного та психологічного стану повернених військових у шпиталях та реабілітаційних центрах.

Учасники також обговорили чинний алгоритм поводження зі звільненими з полону військовослужбовцями, надання їм медичної допомоги, визначення психічного стану, організації реабілітації (зокрема за кордоном), а також повернення на службу, з урахуванням тяжкого травматичного досвіду.

Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр наголосила на важливості проведення подібних координаційних нарад.

– Потрібно зустрічатися і обговорювати ті проблемні питання, які виникають під час реабілітації повернених військовополонених, адже раніше ми не стикалися з такою великою кількістю людей, які повернулися з полону, – зазначила Ганна Маляр.

З словами заступника Міністра оборони України, до проблеми реабілітації повернених військовополонених потрібно підходити комплексно, адже, окрім самого колишнього полоненого, певної психологічної допомоги потребують і члени їхніх родин.

– До того ж слід визначитися з питанням, скільки часу потрібно колишньому військовополоненому для реабілітації. Адже йдеться не тільки про фізичне відновлення, а й про психологічне. Тут питання часу, який надається для відпустки, потрібно корегувати, – наголосила заступник Міністра оборони України.

Ганна Маляр також зазначила, що й досі існує певна проблематика щодо поінформованості суспільства. Попри те, що про роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими неодноразово повідомляли ЗМІ, багато людей, родичі, яких опинилися в полоні, просто не знають куди звернутися.

– На мою думку, дуже добре, що родичі військових, які перебувають чи вже повернулися з полону, об’єднуються. По-перше, вони передають одне одному інформацію щодо вирішення певних проблемних питань. Але найголовніше, нам дуже важлива їхні відгуки та реакції на проблеми. У такий спосіб ми корегуємо свою роботу і розуміємо, що потрібно покращувати та вдосконалювати, – зазначила Ганна Маляр.

За словами керівника секретаріату робочої групи з питань взаємодії із засобами масової інформації та родичами оборонців України Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими підполковника Богдана Охріменка, на сьогодні чітка взаємодія між структурними підрозділами міністерства охорони здоров’я та Міноборони або МВС є ключовою для вирішення проблемних питань.

– Слід чітко розуміти, що питання полонених не вирішується лише поверненням наших військових з полону. Постізоляційний супровід саме і включає в себе цілу низку питань, які потребують вирішення як на рівні командування військових частин, так і на державному рівні. Найактуальнішим з них є питання про максимальне відновлення і адаптацію колишнього військовополоненого. І тут потрібно не забувати, що здоров’я – це не тільки фізіологія, а й психологія також. Тому проблемні питання психологічного відновлення є також дуже гострими, – зазначив підполковник Богдан Охріменко.

Фото Валентина Вілюра