Що на практиці означає створення трибуналу над Росією – експерти пояснили

Трибунал для президента Росії Володимира Путіна та його поплічників, які розв’язали найбільшу у Європі війну після другої світової, стає більш реальним.

Напередодні Парламентська Асамблея Ради Європи підтримала резолюцію про створення спеціального трибуналу за злочин російської агресії, з чіткими вимогами до нього.

Сьогодні це вже шостий документ, який закликає міжнародну спільноту створити механізм і притягнути до відповідальності злочинне керівництво Росії та Білорусі.

Факти ICTV розбирались, коли та за яких умов спецтрибунал над Росією стане можливим.

У нещодавньому рішенні ПАРЄ вперше з’явилися чіткі юридичні деталі спецтрибуналу над російським керівництвом. Наразі засудити Путіна, правителя Білорусі Лукашенка чи інших держпосадовців РФ чи РБ за агресію проти України не може жоден міжнародний суд чи раніше створений трибунал.

При цьому Міжнародний кримінальний суд у Гаазі справу про злочин агресії розглядати не може, бо ані Україна, ані Росія чи Білорусь не ратифікували римський статут МКС.

Вихід – створити спеціальний трибунал – по суті новий судовий орган, який матиме повноваження судити вище керівництво держави-агресорки.

Заступниця начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генпрокурора Зера Козлиєва каже, що найвищі посадові особи мають певні імунітети: дипломатичні, функціональні, особисті тощо.

– Тому такий трибунал необхідний. Враховуючи, що це буде міжнародний механізм, і там буде представлена не лише Україна, як жертва цієї агресії, а й інші партнери, то він забезпечуватиме прозорість і справедливість розгляду цієї справи, – каже Козлиєва.

Сьогодні за міжнародними законами є два варіанти утворення спеціального трибуналу. Одним з них є ініціювання такого трибуналу через Радбез ООН, але навряд чи це вдасться, оскільки Росія, яка досі перебуває у Радбезі, таке рішення ветує.

– Він би був обов’язковим для сторін і це б вирішило питання, але в ситуації України таки розвиток мало ймовірний… Допоки Росія перебуває у складі організації і має право вето, цей варіант не діє, – каже радниця та адвокатка міжнародної судової практики Eterna Law Крістіна Шаповалова.

За іншим сценарієм – міжнародна угода між державами, які захочуть долучитися, щоб спільно створити трибунал над Путіним. На реалізацію цього варіанту і сподівається Україна. Багато країн-партнерів підтримують Україну на рівні своїх парламентів та голосують за створення спецтрибуналу.

Голова постійної делегації України в ПАРЄ, народна депутатка України Марія Мезенцева пояснила, як він працюватиме на практиці.

–  Найпростіше це відкрита міжнародна угода, або договір, до якої доєднуються країни-члени (трибуналу, – Ред.). І якщо подорожує (міністр закордонних справ РФ Сергій, – Ред.) Лавров кудись, до однієї з країн підписантів, або випадково перетинає кордон цієї держави, його повинні затримати і доставити на судовий процес, – пояснює Мезенцева.

Але важливо залучити до підписання угоди та створення трибуналу не тільки Європу чи США, а всі країни світу, каже Мезенцева.

– Нам реально треба пояснити і країнам Африки, Латинської Америки, яких ми зараз рятуємо від голоду, країнам, які дуже далекі від нас, не розуміють, що в деталях відбувається, але їх голос утримався, для нас буде порівнюватись з голосом проти, – каже вона.

Що точно вирішено і підтверджено рішеннями ПАРЄ, засідати спеціальний трибунал щодо російської агресії має у Гаазі. Найголовніше – будь-які імунітети вищих посадовців РФ – не будуть діяти.

А ще на лаві підсудних буде не лише російське керівництво, але й самопроголошений президент Білорусі Лукашенко.

Важливо, Україна наполягатиме, аби трибунал розглядав агресію, розпочату Росією не торік, а у лютому 2014-того. Вже конкретне рішення щодо створення трибуналу можуть ухвалити на саміті Ради Європи, який запланований у Рейк’явіку у травні. І якщо це вдасться,  на формування нового судового органу знадобиться приблизно пів року, прогнозують в Українській Гельсінській спілці.

– Я би тут послався на практику по колишній Югославії, коли Слободан Мілошевич, який під час створення суду ще обіймав керівні позиції, але закінчив своє життя у камері очікуючи розгляду його справи, – каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Трибунал над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини, так званий Нюрнберзький процес, теж почали готувати у розпал війни, у 42-ому.

Але повноцінно суд запрацював у листопаді 1945 року, через пів року після капітуляції Німеччини. Тоді на лаві підсудних опинилися 24 людини – нацистські політики, військові, пропагандисти.

Депутати ПАРЄ вже заявили, що гаазький трибунал для Путіна та Лукашенка має стати “римейком” Нюрнберзького.

Фото: Getty Images

2023-02-05