Як розпізнати ІПСО та перевірити новину на правдивість – поради експертів

Україна зазнає нових інформаційних атак – різними методами та технологіями.

Останнім часом інформаційний простір знову заполонили фейки, які проникають навіть у медіа. Підрив довіри до медіа, влади та ЗСУ – це і є мета ворога в цій гібридній війні.

Як розпізнати ІПСО, перевірити новину на правдивість та розгледіти фейк – Фактам ICTV розповіли Сергій Жуков, експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, та Олександр Замковой, фактчекер StopFake.

– ІПСО – це дуже старий інструмент, який використовується спецслужбами і розвідками країн світу для того, щоб вплинути на суспільні настрої країни-противника, на ухвалення рішень урядом країни-противника. Ворог хоче, щоб ці рішення і настрої допомагали виграти у війні, бо психологічні операції чи ІПСО – це один з інструментів ведення війни не військовими, а інформаційними засобами, – пояснив Сергій Жуков.

Сьогодні інструментарій значно ширший, аніж ще в минулому столітті, тому що є інтернет та соціальні мережі, де модерація доволі відносна.

Наразі дуже активно використовуються соціальні мережі, досі також є і радіостанції, які дістають і на окупованих територіях, і на прифронтових.

– Навіть далеко за лінією фронту можна зловити радіостанцію, де розповідають, як класно під окупацією, як українські військові залишають позиції і дизертують, – зазначає експерт.

До методів ІПСО сьогодні варто зараховувати й імітаційні пуски ракет чи активність авіації без обстрілів.

– У нас регулярні повітряні тривоги, зриваються плани, заняття українців, це все дуже сильно впливає на психологічний стан. І це робиться свідомо, щоб розхитати нас зсередини, – каже екперт.

Мета агресора – дискредитувати і медіа, адже їм сьогодні довіряє 55% українців. І тому найвищий пілотаж, каже експерт, згадувати дезінформацію журналісту, який має дуже критично ставитися до джерел.

Один із останніх прикладів, як розхитується недовіра до медіа – поширення дезінформації про начебто наявність російського паспорта в заступника міністра оборони України Олександра Лієва.

– Це приклад, як в темну зіграли проти людини, злили фейкові фото. І розрахунок, певно, був на те, щоб цей фейк відкрився доволі швидко. Як наслідок, ми бачимо не лише підрив до Міністерства оборони, що в умовах війни є доволі серйозним викликом, але й підрив довіри до українських журналістів, – каже експерт.

Із фейками та дезінформацією Україна, а також європейські та американські партнери, боряться дуже активно.

– У росіян є стратегія розмивання інформаційного поля і привчання аудиторії до того, що брешуть усі. І от вони отримали доказ, що брешуть усі, а значить ми нічим не кращі за них. Це їхня давня кампанія, – каже Сергій Жуков.

Однак більшість випадків, коли ворог діє зсередини, криються не в таких зухвалих підставах та фейках, а через більш звичні комунікації.

Більшість громадян стикаються з психологічними операціями в різних пабліках та чатах. Серед тем, якими найчастіше маніпулює ворог – відключення світла та мобілізація.

– Починаючи з жовтня, після ракетних атак ми живемо з вимкненнями. Починають розганятися історії, що начебто відрами за кордон продають електрику. Люди, які сидять в темряві, втомлені, особливо ті, в кого діти чи горять дедлайни, починають накручуватися. Також активно “качають” тему мобілізації. Коли Путін оголосив часткову мобілізацію в Росії, вони активізували роботу зі зриву мобілізації в Україні, її дискредитації. Адже росіяни зацікавлені в послаблені наших військових спроможностей та підриві довіри суспільства до ЗСУ, – каже Сергій Жуков.

В ІПСО, дезінформації та поширенні фейків інструменти дуже подібні. Найчастіше використовуються соцмережі.

Сьогодні Telegram є найпопулярнішою мережею в Україні, і майже 65% людей беруть новини саме звідти. Водночас там легко маніпулювати контентом.

Одна з останніх історій, які проникли не лише в соцмережі, але і в медіа – історія про начебто викраденого українського хлопчика, якого змусили надавати сексуальні послуги, що виявилося неправдою.

– Це ІПСО, тому що воно проникає в інформаційний медіапростір переважно не через анонімні Telegram-канали, а через те, що, на жаль, деякі журналісти хочуть ексклюзиву, починають це поширювати, хоча насправді це справа рук Росії. Усе для того, щоб ці новини заполонили медіапростір і в якийсь момент стало зрозуміло, що це фейк. Таким чином дискредитується український медіапростір і посадові особи, які це поширюють, – каже Олександр Замковой, фактчекер StopFake.

В українському суспільстві сформувалась сильна стійкість до фейків, але коли вони все ж таки проникають в український медіапростір – то роз’їдають його. Цього потрібно не допускати.

Як показує практика, на 100% вберегтися від маніпуляцій, ІПСО чи фейків неможливо.

Найпростіші рекомендації – перевіряти першоджерело, тому що, як правило, вкиди робляться через доволі сумнівні канали, довіряти лише офіційним повідомленням.

Друге – не давати собою маніпулювати. Якщо ви бачите повідомлення, яке хоче чітко використати ваші емоції, повідомлення з посилом “Жах, все пропало”, після якого хочеться щось робити, бігти, чи навпаки сховатися і нічого не робити,  – скоріш за все, це робиться з якоюсь нехорошою метою.

– Якщо ми бачимо щось у соцмережах, ми повинні запитати себе – хто це поширює і для чого. Якщо інформація викликає якісь сумніви, її треба перевіряти, дивитися, чи опублікували її два-три офіційних чи авторитетних джерела. Чи є повністю фактаж: з новини ми маємо повністю отримати інформацію, хто це зробив, за яких обставин, в який час. Краще пересвідчитися і не повірити в те, що може бути правдою, аніж повірити в те, що виявиться неправдою, – зауважив Олександр Замковой.

Також варто підписатися в соцмережах на офіційні канали, є списки так званих “білих” ЗМІ, яким можна довіряти. Максимально утримуватися від чатів, де неможливо зрозуміти першоджерело.

Експерти переконані, варто очікувати, що разом із непростою ситуацією на фронті може посилитися й інформаційна та психологічна атака.