Україна і світ

При таких пораненнях як у Назара ногу ампутують, а у Дніпрі солдатам рятують і життя, і кінцівки

Дніпровські медзаклади щодня приймають найтяжчих поранених захисників. Із найгарячіших ділянок фронту бійців везуть із осколковими, мінно-вибуховими травмами, рідше – кульовими, і багато – з опіками.


Пов’язано це насамперед із тим, що ворог використовує сучасні акумулятивні снаряди.

Лікарні нині завантажені, бригади хірургів працюють в операційних по сім годин поспіль. І результат вражає – навіть найтяжчих поранених вдається повернути до звичного життя.

– Мені вже сниться, як я ходжу потрошки, – говорить військовослужбовець ЗСУ Назар.

Поранення 25-річний Назар дістав  на донецькому напрямку. Поруч, згадує, здетонував снаряд. Що трапилось – зрозумів не одразу.

 – Я ще хотів пробігти, не вийшло, вже навіть як в лікарні був, не розумів, що таке важке. Вже тут, на місці почав розуміти, але все добре – нога на місці, не ампутували.

Відтоді минуло кілька місяців – весь цей час військовий на лікарняному ліжку. Окрім численних опіків у чоловіка був і відкритий багатоуламковий перелам ноги. У 90 % випадків, кажуть фахівці, ногу ампутують, втім завдяки титанічній праці бригади різнопрофільних спеціалістів кінцівку вдалося зберегти.

– Вона буде на перший час коротша на вісім см, але після реабілітації і відновлення міцності опорної кістки її можна буде зрівняти і зробити симетричною.

Військовослужбовець уже переніс щонайменше півтора десятка надскладних оперативних втручань, однак прогнози медики дають позитивні.

Щодня дніпровські лікарі рятують бійців із бойовими травмами. Найскладніші поранення та ураження, розповідають, саме від акумулятивних снарядів.

 – Така сила, що  ламаються ребра, у половини поранених опік поєднується з осколковими переломами,  і це додатково потребує догляду, щоб не було зараження кісток.

Невдовзі Назар відправиться на подальше лікування та реабілітацію, а зовсім скоро, запевняють лікарі, зможе ходити і навіть бігати. Та найбільше чоловік мріє обійняти дружину і сина – маленькому Макару всього чотири місяці.


При таких пораненнях як у Назара ногу ампутують, а у Дніпрі солдатам рятують і життя, і кінцівки

Дніпровські медзаклади щодня приймають найтяжчих поранених захисників. Із найгарячіших ділянок фронту бійців везуть із осколковими, мінно-вибуховими травмами, рідше – кульовими, і багато – з опіками.


Пов’язано це насамперед із тим, що ворог використовує сучасні акумулятивні снаряди.

Лікарні нині завантажені, бригади хірургів працюють в операційних по сім годин поспіль. І результат вражає – навіть найтяжчих поранених вдається повернути до звичного життя.

– Мені вже сниться, як я ходжу потрошки, – говорить військовослужбовець ЗСУ Назар.

Поранення 25-річний Назар дістав  на донецькому напрямку. Поруч, згадує, здетонував снаряд. Що трапилось – зрозумів не одразу.

 – Я ще хотів пробігти, не вийшло, вже навіть як в лікарні був, не розумів, що таке важке. Вже тут, на місці почав розуміти, але все добре – нога на місці, не ампутували.

Відтоді минуло кілька місяців – весь цей час військовий на лікарняному ліжку. Окрім численних опіків у чоловіка був і відкритий багатоуламковий перелам ноги. У 90 % випадків, кажуть фахівці, ногу ампутують, втім завдяки титанічній праці бригади різнопрофільних спеціалістів кінцівку вдалося зберегти.

– Вона буде на перший час коротша на вісім см, але після реабілітації і відновлення міцності опорної кістки її можна буде зрівняти і зробити симетричною.

Військовослужбовець уже переніс щонайменше півтора десятка надскладних оперативних втручань, однак прогнози медики дають позитивні.

Щодня дніпровські лікарі рятують бійців із бойовими травмами. Найскладніші поранення та ураження, розповідають, саме від акумулятивних снарядів.

 – Така сила, що  ламаються ребра, у половини поранених опік поєднується з осколковими переломами,  і це додатково потребує догляду, щоб не було зараження кісток.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Невдовзі Назар відправиться на подальше лікування та реабілітацію, а зовсім скоро, запевняють лікарі, зможе ходити і навіть бігати. Та найбільше чоловік мріє обійняти дружину і сина – маленькому Макару всього чотири місяці.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-01-07 19:38:52